На початку цього року я вже писав про проблему з реєстрацією прав (зокрема, на реконструйовані об'єкти), яка склалася у зв'язку із змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, яким, зокрема, було змінено процедури державної реєстрації прав на нерухоме майно (зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
⭕️ Так з 16.01.2020 року, зміни характеристик об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, вносяться під час проведення державної реєстрації права власності на такий
об’єкт у результаті вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення речових прав.
📌 З одного боку в результаті реконструкції створюється нова річ — новий об'єкт нерухомості, який вводиться в експлуатацію, то право власності на нього підлягає державній реєстрації (згідно положень Цивільного кодексу), а з іншого боку — реконструкція є зміною характеристик об’єкта нерухомого майна, які з 16 січня 2020 року вже не підлягали реєстрації!
❗️ Отже, з 16.01.2020 року зареєструвати право власності на реконструйований об'єкт стало практично неможливо (оскільки, щоб стати власником новоствореного в результаті реконструкції нерухомого майна особі потрібно «вчинити дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав», тобто, виходячи з таких положень, особа мав, наприклад, подарувати або продати таке «майно», хоча і не мав подібного наміру)!
🎯 І от через майже чотири з половиною місяці вказану проблему було вирішено, а точніше — з 29.05.2020 року було відновлено можливість рестрації права на реконструйовані об'єкти!
Відповідні зміни було внесено Постановою КМУ від 13.05.2020 року №399 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації, яка набрала чинності 29 травня 2020 року.
З 29.05.2020 року пункт 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ПКМУ від 25.12.2015 року №1127) викладено в такій редакції:
“43. Для державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об’єкта подаються:
- документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав);
- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
- технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
- письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
- договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.”.
Ⓒ 2020
