Статті та аналітика

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що з 1 січня 2024 року Державний реєстр нерухомих пам'яток України стане доступним не тільки службовцям, а й всім громадянам онлайн.

Державний реєстр нерухомих памʼяток України (ДРНПУ) містить перелік обʼєктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі обʼєкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру обʼєкти культурної спадщини набувають статусу памʼяток.

У відкритому доступі буде інформація про більшість пам’яток: як державного, так і місцевого значення; як про давно відомі, так і про нвовиявлені.

Цей реєстр містить перелік об’єктів культурної спадщини, які охороняються держави. В Україні приблизно 140 000 нерухомих культурних памʼяток. Наразі відомо про 105 532 внесених об’єктів культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва. Цю роботу здійснюють місцеві органи уповноважені на охорону памʼяток.

⭕️ Державний реєстр нерухомих пам'яток України створений та функціонує відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Пам'ятки у Реєстрі поділяються на дві охоронні категорії:

• національного значення
• місцевого значення

Класифікація пам'яток за видами:

• археології — рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

• історії — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
• монументального мистецтва — твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
• архітектури та містобудування — окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризують відзнаки певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;
• садово-паркового мистецтва — поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
• історичного ландшафту — природні території, які мають історичну цінність;
• науки і техніки — унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Рішення про внесення та виключення об'єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України приймають:

• Кабінет Міністрів України — стосовно пам'яток національного значення
• Міністерство культури України — стосовно пам'яток місцевого значення

Не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проєктами чи науковими реконструкціями, у тому числі масові тиражовані копії. Виключають із реєстру пам'ятки, зруйновані через природні чинники або людську діяльність.

Євгенія Кравчук висловила вдячність команді МКІП та Міністерства цифрової трансформації України за реалізацією ініціативи, TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах (за підтримки USAID та UKAID); Eurasia Foundation та Фонд Східна Європа за підтримку презентації та воркшопу. А також т.в.о Міністра культури та інформаційної політики Ростиславу Карандєєву і заступниці Міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар.

За інформацією МКІП, запровадження єПам’ятки дозволить сформувати єдиний масив даних про всі об’єкти культурної спадщини України, зокрема й ті, що зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях. Очікується, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам’яток України на всіх рівнях державного управління.

Долучайтеся до групи Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено нову редакцію Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів.

Проектом акта пропонується привести у відповідність до Лісового кодексу України процедуру та вимоги щодо ведення обліку лісів, а також встановити систему ведення державного лісового кадастру – визначити умови і механізм ведення державного лісового кадастру та організації взаємовідносин з учасниками процесу його ведення згідно з вимогами Лісового кодексу України.

Проект акта передбачає, що державний лісовий кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

Враховуючи, що проект акта передбачає наявність у державному лісовому кадастрі геопросторових даних, то у цьому кадастрі з’явиться картографічна складова, яка надасть можливість взаємодіяти з іншими інформаційними системами та кадастрами.

Створення Єдиного державного реєстру адрес

📌 На сьогодні державний лісовий кадастр існує лише у вигляді документації державного лісового кадастру, яка містить зведені дані, і не передбачає наявності в ньому картографічної складової.

Чинною редакцією Порядку передбачено поновлення документації кадастру один раз на п’ять років за результатами чергового державного обліку лісів. Втім, останній черговий державний облік лісів і відповідно поновлення документації кадастру було проведено станом на 01 січня 2011 року.

Нова роедакція передбачає, що ведення державного лісового кадастру забезпечується Держлісагентством, яке є його держателем, а використання відомостей державного лісового кадастру здійснюється шляхом надання доступу до відомостей державного лісового кадастру за
допомогою програмних засобів державного лісового кадастру, у тому числі через Публічну кадастрову карту лісів з використанням каналів електронних комунікацій.

Відповідно до положень Постанови КМУ №835 від 21.10.2015 року відомості Державного лісового кадастру віднесено до вікритих даних, отже доступ до оновленого лісового кадастру буде вільним та безкоштовним.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Міністерство молоді та спорту України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання створення та функціонування Електронного реєстру спортивних споруд».

Проектом передбачено впровадження та унормування функціонування та використання Електронного реєстру спортивних споруд, процедуру організації та ведення обліку, інвентаризації, паспортизації об'єктів усієї спортивної інфраструктури України в електронній формі для визначення їх стану, рівня доступності, в тому числі шляхом створення цифрової суб'єктності спортивних споруд.

Реєстр має бути введений в промислову експлуатацію з 1 січня 2024 року.

Електронний реєстр спортивних споруд (надалі — Реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, в якій акумулюється та публічно відображається інформація щодо спортивних споруд в Україні з базовими даними та характеристиками таких об’єктів, фото/та відеоматеріалами, розкладом їх завантаженості та іншими параметрами. Реєстр – це один із головних інструментів для формування Мінмолодьспортом основних засад розвитку спортивної інфраструктури та електронних інструментів.

Створення Єдиного державного реєстру адрес

Прийняття проекту акту, зокрема, забезпечить:

• автоматизоване ведення обліку спортивних споруд і управління інформацією про них;
• створення електронної бази спортивної інфраструктури міжнародного зразка, що в свою чергу сприятиме проведенню офіційних спортивних змагань різного рівня, залученню інвесторів, меценатів та спонсорів до будівництва, відновлення та реконструкції наявної спортивної інфраструктури;
• формування мережі сучасних та привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку, що повинні бути легкодоступними для різних верств населення, зокрема для осіб з інвалідністю;
• створення можливості для проведення комплексного аналізу розвитку окремих видів спорту в регіонах;
• створення умови для оптимізації кількості спортивних споруд та їхнього використання, моніторингу змін, стану, відвідування та ефективності використання;
• доступність відкритої інформація про спортивну інфраструктуру України на публічному порталі Реєстру, а також на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
• громадяни України матимуть доступ до обліку наявних спортивних споруд в Україні та інформації про їх використання, незалежно від форм власності;
• органи державної влади різних рівнів матимуть змогу здійснювати контроль за ефективним використанням об'єктів спортивної інфраструктури.

Усі відомості, що будуть міститися в Реєстрі, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, будуть публічними і відкритими для користувачів. Доступ до Реєстру буде буде безоплатним і вільним, та здійснюватиметься через офіційний вебсайт держателя Реєсту.

Поруч із цим, наявне положення, що включення до Реєстру спортивних споруд, що не перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на добровільній основі (окрім баз олімпійської та паралімпійської підготовки, яким цей статус надається рішенням Кабінету Міністрів України). Таким чином, незрозуміло чи будуть в Реєстрі всі наявні спортивні споруди, чи тільки ті, що перебувають в державній або комунальній власності, а також ті, які приватні власники побажають внести до Реєстру.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023