Місяць: Грудень 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 23.12.2019 року по справі №127/24194/17 щодо правомірності скасування будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, прийшов до наступного висновку:

🎯 Стаття 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 (прим. з 01.01.2019 року — 500) квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво.

❗️ Як вбачається з наведених вище положень видача будівельного паспорту на об'єкти самочинного будівництва не передбачена.  

⭕️ Проте вважаю, що зазначений висновок суду є помилковим, і от чому:

На сьогодні (зокрема, починаючи з 31.08.2018 року) чинним законодавством України передбачено кілька способів оформлення будівництва індивідуальних (садибних) житлових, садових та дачних будинків:

• будівельний паспорт (до 500 кв.м);
• будівельна амністія (до 300 кв.м).

Разом із цим, будівельна амністія охоплює, зокрема, лише індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 кв.м, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані (без оформлення дозвільних документів) у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

Отже, якщо з будь-яких причин будівництво будинку було розпочато після 09 квітня 2015 року, або такий будинок має площу більше, ніж 300 кв.м, то будівельна амністія не може бути застосована, а таке будівництво, якщо воно велося (ведеться) без оформлення дозвільних документів, буде вважатися самочинним.

З огляду на наведене вище, та якщо взяти до уваги вищенаведений висновок Верховного суду, то виходить, що особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво (розпочала будівельні роботи без отримання будпаспорта та/або повідомлення про початок виконання будівельних робіт), фактично, позбавлена можливості його оформити (легалізувати)!

За цією логікою, особа спершу має знести (демонтувати) самочинно збудований об'єкт (прибудову, надбудову тощо), а потім розпочати оформлення будівельного паспорту...

✅ Вважаю, що для деяких об'єктів єдиним шляхом їх оформлення (узаконення) є саме оформлення будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

З досвіду можу сказати, що у випадках отримання особою припису органу державного архітектурно-будівельного контролю в ситуаціях, коли такою особою розпочато (або завершено) будівництво будинку без будівельного паспорта та/або дозвільного документу, належним виконанням припису було та є саме отримання будпаспорту та подання повідомлення.

❗️ Тут також варто, зазначити, що п. 2.4 Наказу Мінрегіону №103 від 05.07.2011 року містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будпаспорта:

• неподання повного пакета документів;
• невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

📌 На практиці, деякі органи містобудування та архітектури, у випадках, коли будівництво було розпочате (або завершене) до отримання будівельного паспорта, зазначають в будпаспорті, що будівництво такого об'єкту вже розпочато без отримання дозвільних документів.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

⭕️ Змінами внесеними вказаним Законом у ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту з 01.01.2021 року!

А на період з 01.01.2020 року по 01.01.2021 року встановлено наступні ставки пайової участі:

• для нежитлових будівель та споруд — 4% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта;
• для житлових будинків — 2% вартості будівництва об’єкта;
• для всіх промислових об'єктів — 0!

📌 Також в Прикінцевих та перехідних положеннях міститься перелік об'єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Зокрема, в переліку зазначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Будинки до 500 кв.м та пайова участь

Потрібно зазначити, що ще 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів, яким, зокрема, внесено зміни у ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: в абзаці другому частини першої статті 27 цифри «300» замінено цифрами «500».

✅ Таким чином, з 01.01.2019 року, на підставі будівельного паспорта можна буде будувати індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі і споруди, гаражі, елементи благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проте, вказаний Закон не передбачав внесення змін у п. 4 ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо звільнення від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту!

⭕️ І от практично через рік, було розроблено законопроєкт, яким мало бути внесено зміни у відповідний пункт Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо звільнення від сплати пайової участі у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Саме таке формулювання було в одній з редакцій законопроєкту №2680 від 27.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності».

❗️ Нажаль, оприлюднена на сайті ВР 28.12.2019 року редакція цього закнопроєкту не містить жодного положення про пайову участь.

Сподіваюся, під час підготовки до першого читання, норми щодо пайової участі будуть внесені (повернуті).

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 24.12.2019 року по справі №826/11072/16 щодо визнання протиправними дій ДАБІ щодо відмови видати сертифікат, що засвідчує прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, та зобов'язання видати такий сертифікат, прийшов до наступних висновків:

Аналіз норм дає підстави для висновку, що для отримання сертифіката замовник обов'язково зобов'язаний подати заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об'єкта до експлуатації.

Крім того, для розгляду зазначеного питання орган державного архітектурно-будівельного контролю має право, зокрема, одержувати проектну та виконавчу документацію.

За загальним правилом будь-якому праву кореспондує відповідний обов'язок. Тому, у випадку, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю вирішить скористатись правом одержати проектну та виконавчу документацію, то замовник, відповідно, зобов'язаний її надати. Проте, такий обов'язок надати документи у замовника не виникає, якщо контролюючий орган не витребує документи.

❗️ При цьому, варто зауважити, що Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (ПКМУ від 13 квітня 2011 року № 461) не обмежує перелік проектної та виконавчої документації, яку має право одержати орган державного архітектурно-будівельного контролю. Це означає, що контролюючий орган може вимагати надати будь-які документи, що належать до проектних та виконавчих.

⭕️ Таким чином, підставою для відмови у видачі сертифікату через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, може бути неподання документів, які обов'язково мають бути подані, згідно із Порядком та/або неподання витребуваної контролюючим органом проектної та виконавчої документації, у разі, якщо контролюючий орган вимагав її надати.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

⭕️ Суд дійшов висновку, що у разі відмови у видачі сертифікату через неподання документів, які вимагав контролюючий орган, цей орган зобов'язаний довести, що мав місце факт цієї вимоги.

🏠 Містобудування в Україні

 ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019