Місяць: Лютий 2019

 

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Розмір (ставка) земельного податку

 

1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
2. Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб'єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
3. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

• за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
• для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

✅ В місті Києві ставки земельного податку затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року N 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.

Пільги по сплаті земельного податку

• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

• для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Строк сплати податку

 

Відповідальність та звільнення від неї

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 

З метою удосконалення законодавства, що діє у сфері містобудівної діяльності та цивільного захисту, підвищення рівня надійності об’єктів будівництва, зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку проведення експертизи проектів будівництва та зонування територій за рівнями ризиків виникнення надзвичайних ситуацій».

⭕️ Проектом Закону передбачено внесення змін до Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою:

• запровадження експертизи проектної документації об’єктів будівництва щодо дотримання в ній вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ)
• виправлення термінологічних розбіжностей шляхом використання терміну «зонування» на заміну терміну «районування» (стосовно територій)
• встановлення повноважень Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів.

✅ З 15.02.2019 року спрощено порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

Станом на сьогодні

⭕️ Кодексом цивільного захисту України передбачено розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної та проектної документації, їх реалізація під час будівництва і експлуатації.

Вимоги ІТЗ ЦЗ, дотримання яких обов’язкове під час розроблення містобудівної та проектної документації, визначаються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

⭕️ Кодексом та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено проведення експертизи щодо дотримання вимог у сфері цивільного захисту:

• проектів містобудівної документації – у частині додержання вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки;
• проектів будівництва в частині додержання вимог нормативно-правових актів з питань техногенної, пожежної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності.

Проведення експертизи містобудівної та проектної документації об’єктів будівництва щодо врахування в ній вимог ІТЗ ЦЗ на цей час не передбачено, що збільшує ризики виникнення надзвичайних ситуацій та становить загрозу для населення під час будівництва та експлуатації об’єктів.

⭕️ Кодексом також передбачено проведення районування територій за наявністю потенційно небезпечних об’єктів і небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, а також ризику виникнення  надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ними.

Разом з тим порядок проведення районування територій та визначення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, а також орган, що має його визначати, на сьогодні законодавством не встановлені. Поруч із цим, ЗУ«Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено проведення зонування, а не районування територій.

 

ПАТ «КиївЗНДІЕП» розроблена Зміна № 1 ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі, яка передбачає норму, що дозволяє збільшувати висоту поверхів із торговельними залами за умови наявності відповідного обґрунтування з приводу механізації, обладнання, та конструкцій.

⭕️ При цьому, мінімальна висота від підлоги до стелі має складати не менше 3 м, а для двосвітних торговельних залів — не менше 5,8 м за наявності антресолей. 

«Сьогодні, згідно з чинними нормами, можлива максимальна висота торговельних залів у ТРЦ та інших закладах торгівлі обмежується. Так, для торговельних залів з площею понад 400 кв. м її можна підвищувати за відповідного обґрунтування до 3,6 м, для залів понад 1000 кв. м — до 4,8 м. Проте в сучасних умовах під час реалізації цікавих архітектурних проектів дотримання цих вимог не завжди можливе. Тому, оновлюючи цей ДБН, ми вирішили прибрати вимогу щодо максимальної висоти торговельних залів і запровадити можливість проектувати їх будь-якої висоти. Це дасть можливість підприємцям будувати сучасні та цікаві об’єкти, а відвідувачам — отримувати торговельні послуги в більш сучасних та комфортних приміщеннях», — повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.

✅ Розроблені Зміни вже затверджено, і вони вступлять в дію орієнтовно через 3 місяці після офіційного опублікування.

 

📌 Перелік ДБН, які планується оновити (змінити) в 2019 році