Місяць: Жовтень 2020

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 22.09.2020 року по справі №925/756/19 щодо визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та про стягнення пайового внеску, дійшла наступних висновків:

⭕️ Пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту скасовано!

... Враховуючи те, що примірник сертифіката про прийняття об'єкта в експлуатацію відповідач направив до Виконкому 27 квітня 2012 року, а звернення до суду з цим позовом відбулося лише у червні 2019 року, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що про введення об'єкту будівництва в експлуатацію позивачу було відомо з 27 квітня 2012 року, і саме з цього часу слід обраховувати перебіг позовної давності щодо вимог про укладення договору.

Суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову на підставі частини четвертої статті 267 ЦК України, встановивши факт звернення до суду з цим позовом лише у червні 2019 року, тобто поза межами загальної позовної давності у три роки, про застосування якої заявлено відповідачем у справі, тоді як перебіг позовної давності за позовними вимогами про визнання укладеним договору про пайову участь почався 27 квітня 2012 року.

📌 Правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що невиконання відповідачем протягом тривалого часу обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску, не може бути підставою для висновку про незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

✔️ Щодо відступу від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правові висновки, викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17, вважає за необхідне відступити від них.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що дії відповідача щодо несвоєчасного укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається на пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, не є такими, що обмежені в часі, оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не містить приписів, згідно з якими замовник звільняється від своїх обов`язків щодо укладення договору про пайову участь у разі незвернення до відповідного органу з відповідною заявою. Тому порушення відповідачем у цій справі своїх обов'язків є триваючим. Втім, абзацом першим частини дев'ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Відповідно з дати, коли позивач довідався чи мав довідатися про те, що об'єкт введено в експлуатацію, але договір пайової участі не укладений і починає перебіг позовна давність.

Тому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №362/75/17, адже тривале невиконання відповідачем обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску не може бути підставою для незастосування визначеної у статті 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.

❓ Цікаво, чи можна вважати дату появи запису у Ресєтрі ДАБІ про реєстрацію сертифіката або відповідної декларації про готовність, датою, коли відповідний орган місцевого самоврядування міг та мав дізнатися те, що в замовника виник обов'язок укладення відповідного договору щодо сплати пайового внеску? А отже, якщо такий орган пропустив строк на зверення до суду, то замовник тепер зможе взагалі не платити пайову участь.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

20 жовтня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону Про введення тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві (реєстраційний №4235).

🛑 Метою та основним завданням проекту є введення тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві до затвердження у відповідності із чинним законодавством України історико-архітектурного опорного плану міста Києва.

Така заборона (мораторій) діятиме до моменту офіційного затвердження історико-архітектурного опорного плану (ІАОП) міста Києва.

📍 Забудовники не зобов'язані отримувати погодження Мінкульту при здійсненні забудови при відсутності визначених меж історичних ареалів

Інфрмаційна аналітична платформа «Майно» (Київ) з нанесеними орієнтовно 500-метровими радіусам навколо об'єктів культурної спадщини.

⭕️ Нові межі буферних зон Софії та Лаври

❗️ Тимчасова заборона (мораторій) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини міста Києва застосовується до вже виданих дозволів відповідно до яких можуть здійснюватися будівельні роботи по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини міста Києва але відповідно до яких ще не були розпочаті такі будівельні роботи, і такі дозволи підлягають обов’язковому скасуванню органом державної влади, який їх видав або правонаступником такого органу.

Дозволи на виконання будівельних робіт, відповідно до яких вже розпочаті будівельні роботи по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві та які видані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об’єкта та не підлягають скасуванню.

✔️ Звичайно, забудову в столиці вже давно можна назвати хаотичною, і про захист культурної спадщини говорити вкрай складно. Так само, абсолютно логічною є спроба «прискорити» затвердження ІАОП для міста Києва, проте, на мою думку, це питання точно не вирішити черговий мораторієм (варто згадати, що рік тому тема мораторію на забудову в Києві вже піднімалася...).

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 08.10.2020 року по справі №813/85/16 щодо визнання протиправними дії (бездіяльність) Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області щодо прийняття рішень про повернення декларацій про початок виконання будівельних робіт та зобов'язання ДАБІ зареєструвати декларацію, прийшов до наступних висновків:

✅ Постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги позивача задоволено частково:

• визнано протиправними дії ДАБІ у Львівській області щодо прийняття рішень про повернення декларацій про початок виконання будівельних робіт;
• зобов'язано ДАБІ України внести до Єдиного реєстру ДАБІ відомості про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт

style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

Визнаючи протиправними дії ДАБІ та зобов'язуючи внести до реєстру відомості про зареєстровану декларацію про початок виконання будівельних робіт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач тричі подавав декларації про початок будівельних робіт, які містили достатньо інформації про головного архітектора проєкту; підстави, з яких відповідач повертав ці декларації на доопрацювання, не передбачені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон №3038-VI) та Порядком №466. Крім того, ДАБІ порушило п'ятиденний строк для розгляду питання реєстрації декларації. Відтак, дії відповідача є протиправними, а декларація про початок будівельних робіт — зареєстрованою.

✔️ ДАБІ у касаційній скарзі стверджує, що суди припустилися порушення норм матеріального права, які полягають у наступному:

• зобов`язання Держархбудінспекції вчинити конкретні дії виходить за межі компетенції суду та є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень;
• ДАБІ України без отримання інформації від територіальних органів державного архітектурно-будівельного контролю не вправі вносити будь-які дані до реєстру;
• суд першої інстанції зобов`язав відповідача внести відомості до неіснуючого реєстру;
• суди попередніх інстанцій не з`ясували технічну можливість внесення інформації до реєстру за відсутності інформації про генерального підрядника (підрядника);
• Законом України від 06.09.2012 №5206VI «Про адміністративні послуги» не встановлено порядок взаємодії між ДАБІ у Львівській області як суб`єктом надання адміністративних послуг та Управлінням «Дозвільний офіс» Львівської міської ради як центром надання адміністративних послуг, не визначено строків передачі документів між ними та відповідальності за їх порушення. Департамент ДАБІ у Львівській області своєчасно розглянув подані позивачем декларації, позивач не скористалася правом звернутися до Департаменту ДАБІ у Львівській області (телефоном, електронною поштою, іншими засобами зв'язку) на шостий робочий день для отримати інформацію щодо поданих нею декларації.

Заперечення на касаційну скаргу зводяться до того, що порушення строку реєстрації декларацій ДАБІ України підтверджується інформацією Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради. Позивач не має обов'язку слідкувати за реєстром та звертатися на шостий день до органу ДАБІ для отримання інформації про прийняті ним рішення.

Частиною 4 ст. 36 Закону №3038-VI передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не прийняв рішення про відмову в її реєстрації в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою (ч 5 ст. 36 Закону №3038-VI).

У справі суди встановили, що позивач тричі подавала до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок виконання будівельних робіт торговельного центру.

За наданою Управлінням «Дозвільний офіс» Львівської міської ради інформацією, Департамент ДАБІ у Львівській області тричі порушував строки, встановлені статтею 36 Закону №3038-VI, для реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або прийняття рішення про відмову в її реєстрації.

Декларація про початок виконання будівельних робіт, яку ЦНАП зареєстрував 09.09.2015 та цього ж дня передав до Департаменту ДАБІ у Львівській області, повернута до Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради для усунення позивачем недоліків декларації лише 05.10.2015. Відповідь на декларацію про початок виконання будівельних робіт, подану 28.10.2015, Департамент ДАБІ у Львівській області надав 25.11.2015.

За останньою декларацією про початок виконання будівельних робіт, яка надійшла від позивача до ЦНАП орган державного архітектурно-будівельного контролю не передав до Управління «Дозвільний офіс» Львівської міської ради будь-якого свого рішення за результатом перевірки декларації.

Крім того, в усіх трьох випадках повернення замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт орган державного архітектурно-будівельного контролю не зазначив конкретних підстав, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону №3038-VI, з яких декларація підлягала поверненню. Перелік таких підстав є вичерпним.

❗️ Зважаючи на викладені встановлені у справі обставини, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії Департамент ДАБІ у Львівській області щодо неприйняття відповідного рішення за результатом перевірки декларації про початок виконання будівельних робіт в установлений законом строк та немотивоване повернення декларацій є протиправними.

⭕️ Наслідком порушення суб'єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.

📌 Законодавча неурегульованість строків передачі документів між суб'єктом надання адміністративних послуг та центром надання адміністративних послуг, не спростовує порушення ДАБІ у Львівській області строків, встановлених статтею 36 Закону №3038-VI для прийняття відповідного рішення.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020