Місяць: Грудень 2023

Міністерство аграрної політики та продовольства України надіслало на погодження до ДРС проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації ринку земель та земельних відносин».

Проектом пропонується:

• надати можливість за відсутності розробленої містобудівної документації на місцевому рівні приймати рішення щодо встановлення (зміни) цільового призначення земельних ділянок на підставі мотивованого висновку органу містобудування та архітектури;
• врегулювати порядок формування та надання у користування ділянок державної та комунальної власності під об’єктами нерухомості, що перебувають у спільній власності;
• упорядкувати та спростити порядок передачі в оренду земельної ділянки державної, комунальної власності особі, якій така земельна ділянка належала на праві постійного користування;
• встановити заборону на набуття прав на землю в Україні державою-окупантом або державою-агресором, виключивши процедуру погодження Урядом продажу земельних ділянок іноземним державам та юридичним особам;
• надати емфітевтам на рівні з орендарями переважне право на придбання земельних ділянок, у разі їх продажу;
• надання потенційним орендарям, емфітевтам, суперфіціаріям права ініціювати земельні торги із передачі у користування вільних земельних ділянок державної та комунальної власності;
• уточнити перелік особливо цінних земель;
• спростити порядок ініціювання викупу земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності;
• спростити внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, зон охорони, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини;
• подовжити до 1 січня 2026 року строк оформлення права власності на земельну ділянку власниками невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємцями;
• удосконалити порядок ведення Державного земельного кадастру та передбачити використання оновленої картографічної основи при складанні містобудівної документації;
• конкретизувати підстави для проведення інвентаризації земель, коли об’єктом інвентаризації земель є меліоративна мережа або та складові частини меліоративної мережі;
• стимулювати кредитування в агросекторів через вдосконалення порядку забезпечення виконання зобов’язань боржників за аграрними розписками, а також створити правові передумови для арешту не лише майна боржників, але й майнових прав, що їм належать.

⭕️ Консолідація земель сільськогосподарського призначення

📌 Зокрема, запропоновано викласти вновій редакції ч. 3 ст. 20 ЗКУ Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок:

«3. У разі включення земельної ділянки до функціональної зони за затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого зазначеною містобудівною документацією.

У разі якщо функціональні зони не внесено до Державного земельного кадастру зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється без урахування виду функціонального призначення території.»

📌 А також виключити весь розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України.

📌 Окрім того, пропонуються зміни до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»:

• Межі функціональних зон та функціональне призначення територій вважаються встановленими з моменту внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.
• У разі включення земельної ділянки до відповідної функціональної зони, зміна її цільового призначення допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Міністерством юстиції України розглянуто лист виконавчого комітету однієї з міських рад щодо надання роз’яснення стосовно проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту та в межах компетенції повідомляється.

Зокрема, піднімалося питання щодо відмови в державній реєстрації прав, якщо є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У вказаній підставі для відмови йдеться не про наявність однакових певних ідентифікаторів у декількох об’єктів нерухомого майна, а саме про один і той же об’єкт нерухомого майна, щодо якого є суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об’єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

🎯 Створення Єдиного державного реєстру адрес

Крім того, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає існування ідентифікатора об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта), що є унікальним набором даних (послідовністю символів), що присвоюється об’єкту будівництва або закінченому будівництвом об’єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об’єкта.

Вказані норми знайшли своє відображення у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» з набранням чинності Законом України від 17 жовтня 2019 року №199 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та застосовуються з 1 березня 2020 року та 1 грудня 2020 року відповідно.

⭕️ Водночас на відміну від таких речей, як земельні ділянки, що мають «унікальний» ідентифікатор, щодо об’єктів будівництва (закінчених будівництвом об’єктів) такий «унікальний» ідентифікатор з’являється тільки з 1 грудня 2020 року. При цьому сьогодні присвоєні адреси об’єктам будівництва (закінченим будівництвом об’єктам) не є «унікальним» ідентифікатором, тому може мати місце дублювання адреси у різних об’єктів, що належать на праві власності різним суб’єктам.

Враховуючи наведене, оскільки йдеться про державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва, а відповідно до норм Цивільного кодексу України (стаття 331) існування права власності на цей об’єкт до його державної реєстрації в цілому неможливе, навряд чи можна говорити про можливі суперечності між заявленим та зареєстрованим правом власності на один і той же новостворений закінчений будівництвом об’єкт.

У такому випадку направлення запиту до суб’єктів, що до 1 січня 2013 року здійснювали державну реєстрацію прав на паперових носіях, законодавством не передбачається. Також слід враховувати, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва може відбуватися і щодо об’єктів, будівництво яких було завершено під час дії процедур реєстрації права власності на паперових носіях.

З метою уникнення ситуацій подвійної реєстрації права власності на один і той же об’єкт нерухомого майна, а також з метою встановлення наявності чи відсутності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованим правом власності на такий об’єкт під час проведення державної реєстрації права власності обов’язково мають направлятися запити до суб’єктів, що до 1 січня 2013 року здійснювали державну реєстрацію прав на паперових носіях.

Важливі юридичні застереження 1. Листи Міністерства юстиції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер. Їх реальне значення не перевищує авторитету аргументів та суджень, покладених в основу відповідної правової позиції. 2. Роз’яснення законодавства, яке міститься у цьому листі, не є юридичною консультацією щодо конкретної ситуації та не враховує особливостей відповідних фактичних обставин.

Обговорити вказане роз'яснення можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Державна інспекція архітектури та містобудування України розробила проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3)».

Проєктом постанови передбачається затвердити:

• ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
• перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які підлягають ліцензуванню;
• порядок реалізації експериментального проекту щодо подання, розгляду та прийняття рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками виключно в електронній формі програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

На сьогодні. відповідно до положень постанови КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» №314 від 18.03.2022 року на період воєнного стану, замість ліцензій на будівництво запроваджено отримання декларації про провадження господарської діяльності.

Відповідно зараз розпочинати виконання робіт можна після подачі декларації, без необхідності отримання ліцензії на будівництво.

Окрім того, строки дії діючих (станом на 19.03.2022 року) строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

В березні 2020 року Урядом було розпочато оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. У зв'язку з цим було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі – ДІАМ).

Так, згідно з пунктом 28 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609, Державна інспекція архітектури та містобудування України є органом ліцензування за видом господарської діяльності будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3).

Проте одночасно з ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218) відповідно до постанови КМУ від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» було визнано такими, що втратили чинність, декілька нормативноправових актів, які регулювали відносини у сфері ліцензування, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)», внаслідок чого втратили чинність, як ліцензійні умови з провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів так і перелік робіт, які підлягають ліцензуванню.

З метою забезпечення реалізації завдань ДІАМ в частині ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками розроблено відповідний проєкт постанови.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023