Про віднесення об'єктів нерухомості до об'єктів можливих терористичних посягань

Службою безпеки України розроблено проект Постанови КМУ “Про затвердження Правил антитерористичної безпеки”. Наразі проект перебуває на погодженні в ДРС.

Проектом документу пропонується визначити методику ідентифікації об'єктів можливих терористичних посягань, встановити загальні обов'язкові вимоги щодо їх антитерористичної захищеності, особливості організації заходів з інформування про терористичну загрозу на об'єктах можливих терористичних посягань та контролю за ефективністю заходів із забезпечення антитерористичної захищеності таких об'єктів.

Ці правила розповсюджеються на всі об'єкти нерухомості, які підпадаються під наступне визначення: об’єкт можливих терористичних посягань — об’єкт нерухомого майна, визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92 “Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків”, захоплення, блокування роботи, пошкодження або руйнування якого може використовуватися для досягнення терористичних цілей. До таких об'єктів, зокрема, відносяться місця масового перебування людей.

Також проект ПКМУ передбачає формування регіональниї і загальнодержавного переліків об'єктів можливих терористичних посягань та оформлення паспортів антитерористичної захищеності об'єктів можливих терористичних посягань.

Паспорт повинен містити такі розділи:

  • загальні відомості про об’єкт;
  • характеристика об’єкта;
  • відомості про персонал об’єкта;
  • відомості про сили та засоби, які здійснюють охорону об’єкта та залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій;
  • забезпечення пожежної та техногенної безпеки;
  • прогнозовані моделі терористичних посягань щодо об’єкта;
  • заходи, які здійснюються або плануються для здійснення, щодо підвищення рівня антитерористичного захисту та зниження уразливості об’єкта;
  • відомості щодо інформації і ресурсів, уразливих технічними каналами витоку (впливу) (у разі, коли об’єкт підлягає кіберзахисту відповідно до вимог Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”), а також дані про виконання на об’єкті Загальних вимог
    до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №518;
  • план об’єкта;
  • забезпечення режиму секретності (у разі провадження на об’єкті діяльності, пов’язаної з державною таємницею).

Обговорити проект ПКМУ можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено та оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля» від 13.07.2023 року №3227-ІХ внесено зміни до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», які серед іншого передбачають скорочення термінів щодо здійснення уповноваженим органом окремих дій у рамках процедури оцінки впливу на довкілля з триденного на одноденний.

Окрім того, виникла необхідність приведення у відповідність до Закону положень:

  • Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026;
  • Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026;
  • Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989.

Зокрема пропонується забезпечити проведення громадських слухань у режимі відеоконференції у період дії воєнного стану на території України, а також, відповідно до припису Державної регуляторної служби України (за результатом планової перевірки додержання Міндовкіллям вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру та встановленого порядку їх видачі (акт від 26.01.2024 № 07/12-Д-2024), Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затверджений ПКМУ від 13.12.2017 № 1026, пропонується доповнити новим додатком 5, яким встановлюється уніфікована форма рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля з підстав визначених статтею 91 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Обговорити проєкт ПКМУ можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Про засади відновлення України

Мінвідновлення оприлюднено для ознайомлення  напрацювання законодавчих ініціатив щодо відновлення України — проєкт Закону України «Про засади відновлення України».

Метою цього Закону є врегулювання основних правових, організаційних та фінансових засад для здійснення ефективного, прозорого та підзвітного відновлення України, а також засад створення та функціонування системи DREAM.

Відновлення –  діяльність, спрямована на подолання гуманітарних, соціальних, економічних, екологічних та інших наслідків, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та/або створення умов для соціально-економічного зростання, покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території, незалежно від того чи постраждала безпосередньо така територія від збройної агресії російської федерації проти України.

Єдина цифрова система відновлення України DREAM (далі — система DREAM) — інтегрована інформаційно-комунікаційна система, що призначена для автоматизації процесів управління проєктами відновлення, а також для моніторингу реалізації цих проєктів та використання фінансових ресурсів.

Об’єктами відновлення є:

  • пошкоджене майно;
  • знищене майно;
  • втрачене майно;
  • рухоме та нерухоме майно, яке не відноситься до пошкодженого майна, знищеного майна та втраченого майна, але його відновлення  сприятиме створенню умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території;
  • зруйновані населені пункти;
  • значно пошкоджені населені пункти.

✅ В проєкті Закону, зокрема, розписано повноваження органів державної влади та ОМС у сфері відновлення; передбачається створення Ради доброчесності; детально описано систему DREAM.

✅ Окремими розділами описано процедури відновлення, фінансове забезпечення, а також контроль та нагляд за процесом відновлення.

Варто звернути увагу на Прикінцеві положення, зокрема:

  1. протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:
  • інформації про пам’ятки культурної спадщини та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини з актуальною інформацією про їх адреси згідно із словником вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • орієнтовного географічного центру (центроїда) або контуру (за можливості) пам’ятки культурної спадщини з метою забезпечення автоматизованого визначення програмними засобами територій пам’яток культурної спадщини та їх зон охорони на період до внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру та до початку функціонування Державного реєстру нерухомих пам’яток України як інформаційно-комунікаційної системи та налагодження інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва; відомостей про межі територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, зони охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів всесвітньої культурної спадщини та їх буферних зон до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва через електронний кабінет органів охорони культурної спадщини на період до внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру та до початку функціонування Державного реєстру нерухомих пам’яток України як інформаційно-комунікаційної системи та налагодження інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва;

А також оприлюднення на єдиному публічному електронному інформаційному ресурсі науково-проектної документації щодо встановлення меж територій, які охороняються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», та вільний, безоплатний доступ до зазначеної документації фізичних і юридичних осіб, та актуалізацію списку історичних населених місць.

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів

2. протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:

  • внесення до Державного земельного кадастру відомостей про території об’єктів всесвітньої культурної спадщини та їх буферні зони;
  • безоплатне надання держателем та/або адміністратором Державного земельного кадастру на запит органу, яким прийнято рішення про розроблення містобудівної документації (змін до неї), наявних відомостей про координати геопросторових об’єктів – для цілей, пов’язаних з розробленням такої документації;
  • до налагодження електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та Державним реєстром нерухомих пам’яток України – щомісячне оновлення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацією про пам’ятки культурної спадщини та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.

3. Уповноважені органи містобудування та архітектури зобов’язані протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, документи, які дають право на виконання будівельних робіт, які видані до 1 грудня 2021 року та не внесені до зазначеної системи, відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, встановленого Кабінетом Міністрів України. Такі відомості вносяться щодо об’єктів, які на момент внесення такої інформації не прийняті в експлуатацію.

Обговорити проєкт Закону можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024