Створення Єдиного державного реєстру адрес

Оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо створення Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Документом пропонується затвердити Порядок проведення експериментального проєкту щодо створення Єдиного державного реєстру адміністративно- територіальних одиниць та територій територіальних громад, Єдиного державного реєстру адрес, Реєстру будівель та споруд у складі
Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – Порядок), який визначає механізми та послідовність процедур створення зазначених реєстрів.

До механізмів та процедур, передбачених Порядком, відносяться первинне наповнення даними, верифікація даних та внесення нових даних у зазначені реєстри. Первинне наповнення даними реєстрів дозволить утворити повний набір даних про об’єкти обліку. Верифікація даних дозволить
визначити актуальні та достовірні відомості про об’єкти обліку. Внесення нових відомостей дозволить підтримувати інформацію реєстрів в актуальному стані.

Первинне наповнення та внесення нових даних до Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад здійснюватиметься Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Первинне наповнення даними, верифікацію даних та внесення нових даних до Єдиного державного реєстру адрес та Реєстру будівель та споруд пропонується здійснити силами місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, застосовуючи заздалегідь підготовлені центральними органами виконавчої влади та державним підприємством «ДІЯ» вихідні дані, методичні матеріали та програмне забезпечення.

🎯 Також проєктом акта пропонується внести зміни до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого ПКМУ від 23 червня 2021 року №681.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Новий ДБН В.2.3-27:2023 «Тунелі. Норми проєктування»

Міністерство розвитку громад та інфраструктури України ухвалило проєкт нових будівельних норм для тунелів — ДБН В.2.3-27:2023 «Тунелі. Норми проєктування». 

Вказані норми станом на 29.08.2023 року відсутні в ЄДЕССБ. Доступний поки лише проект. Відповідний запит на публічну інформацію я вже подав до МІУ.

Ці будівельні норми поширюються на проєктування і будівництво нових та реконструкцію діючих тунелів на автомобільних дорогах загального користування і на залізницях колії 1520 мм всіх
категорій.

🎯 Затверджено ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту

ДБН встановлюють вимоги до проєктування та будівництва нових тунелів на дорогах та залізничних шляхах, а також реконструкції та капітального ремонту вже існуючих.  Нові норми впорядковують також правила щодо тунелів у гірських районах або на водних ділянках.

Затверджений проєкт ДБН передбачає також, що всі захисні споруди мають відповідати стандартам інклюзивності, в тому числі, фізичної безбар’єрності.

Обговорити нові будівелдьні норми можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Розмежування понять «поділ» та «виділ» майна — ВС КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 22.08.2023 року по справі №128/2735/20 щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки між співвласниками прийшов до наступних висновків:

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності — це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна — це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

🎯 Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

🎯 Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, — тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою — у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Обговорити вказану постанову можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023