Підставою для повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт можуть бути лише визначені законом обставини за вичерпним переліком (ВС КАС)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 17 лютого 2022 року по справі №640/9519/19 щодо відмов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у внесенні поданих похивачем повідомлень про початок виконання будівельних робіт до реєстру, прийшов до наступних висновків:
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач вісім разів звертався до відповідача з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4. Водночас, відповідач кожного разу з різних підстав відмовляв позивачу у внесенні відповідного повідомлення до Реєстру, незважаючи на те, що недоліки визначені контролюючим органом у попередньому рішенні були усунуті позивачем.
Щодо рішень відповідача, які становлять предмет спору, то судом встановлено, що в якості підстави для відмови позивачу у реєстрації його повідомлення, контролюючим органом вказано те, що позивач у відповідному пункті неповністю вказав найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, якому надсилається повідомлення.
Відповідно до ч. ч. 1, 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).
Згідно зі п. 5, 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі — Порядок № 466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт — щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт — щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі — повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.
Разом з цим, відповідно до положень п. 2 Порядку № 466 реєстрація — внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі — реєстр).
За приписами п. 9 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 липня 2011 року №92 (далі — Порядок № 92) до реєстру вносяться відомості про:
а) назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, у тому числі відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів;
б) найменування та місцезнаходження об'єкта будівництва;
в) замовника (зміну замовника):
для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ, номер телефону;
для фізичних осіб — прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), місце проживання;
г) орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким було внесено відповідні дані до реєстру;
ґ) підрядну (зміну підрядної), проектну організацію (за наявності) (найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, серія та номер ліцензії (за наявності));
д) авторський і технічний нагляд (його зміну), головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта (прізвище, ім'я та по батькові особи, серія та номер кваліфікаційного сертифіката), коригування проектної документації;
е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, реєстраційний номер, дата видачі, орган, що видав документ).
Електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.
Положеннями п. 12, 14 Порядку № 92 передбачено, що посадові особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог законодавства та за її наявності вносять дані до реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, про що вносять дані до реєстру. За фактом реєстрації посадові особи здійснюють оформлення та підписання відповідних повідомлень та декларацій.
У разі подання замовником за результатами виявлення помилки достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін у повідомленні чи декларації, посадові особи здійснюють розгляд повідомлення чи декларації, у яких враховано зміни.
Суди попередніх інстанцій встановили, що органами державного архітектурно-будівельного контролю інформація до такої перевірки електронною системою реєстру не передавалась.
⭕️ Колегія суддів звертає увагу, що з метою реєстрації декларації про початок будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє тільки повноту даних, зазначених у ній, та правильність заповнення декларації замовником. За достовірність даних, зазначених у поданій декларації, несе відповідальність безпосередньо замовник.
Відповідно до абзацу шостого пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Також абзацом сьомим пункту 15 цього ж Порядку визначено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Слід погодитися з судами попередніх інстанцій про те, що листи відповідача щодо відмови у внесенні до реєстру повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів містили лише загальні посилання без чіткого зазначення обґрунтованих причин для такої відмови з посиланням на правові норми та не містили даних, які вважалися б недостовірними.
⭕️ Так, неповне найменування в повідомленні органу, до якого звертається заявник, за умови, що це дає можливість точно і беззаперечно ідентифікувати такий орган влади, є формальним недоліком.
Така відмова у внесенні до реєстру повідомлень носить формальний характер та не може бути покладена в основу обґрунтування підстав для неприйняття відповідних повідомлень, як наслідок стати підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів.
Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем щоразу зазначалось однакове найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, проте в раніше надісланих листах щодо відмови у реєстрації повідомлень відповідачем не зазначалась вказана підстава для відмови.
Між тим, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і найменування самого департаменту позивачем вказано правильно, а зазначення «КМДА» є офіційним скороченим найменуванням Київської міської державної адміністрації як окремого місцевого органу.
Отже, повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації відповідачем не враховано викладений принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача.
Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що зобов`язання відповідача зареєструвати повідомлення є втручанням в дискреційні повноваження, з огляду на наступне.
Дискреційні повноваження — сукупність прав та обов'язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
⭕️ Не є дискреційними й повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо реєстрації (повернення) декларації про початок виконання будівельних робіт, про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки, в разі настання визначених законодавством умов, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язаний до вчинення конкретних дій — протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевірити повноту даних, зазначених у декларації, та здійснити дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. Підставою ж для повернення декларації можуть бути лише визначені законом обставини за вичерпним переліком, при цьому, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.
Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 12 травня 2020 року у справі №813/847/16.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача — суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позивач неодноразово звертався до контролюючого органу щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте останній повертав вказані повідомлення.
Як встановлено судами, підставами для відмови у внесенні відповідачем до реєстру повідомлень про початок виконання будівельних робіт зазначались незначні помилки, які позивач виправляв, після чого надсилав повідомлення в черговий раз.
Відповідачем не доведено, а також судами не було встановлено того, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт містили недостовірні відомості. При цьому формальні недоліки позивач кожного разу усував.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд першої інстанції вірно зазначив, що за встановлених судом обставин справи відповідач не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №640/11468/19.
Ⓒ 2022
Звіт про оцінку майна в електронній формі
Фонд державного майна України оприлюднив проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440», який створить правові підстави для спрощення оформлення робіт з оцінки майна, здійсненої суб’єктами оціночної діяльності.
Зокрема, проектом постанови встановлюється, що звіт про оцінку складається в електронній формі, а паперова форма складається, якщо це визначено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна.
Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в електронній формі в оцінювачів, які безпосередньо складали звіт про оцінку майна, та архіві суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.
Крім цього, зменшується строк зберігання звіту про оцінку майна. Згідно із положеннями проекту звіт про оцінку майна підлягає зберіганню в електронній формі протягом трьох років, якщо більший строк не визначений законодавством.
Ⓒ 2022