Порядок користування землями водного фонду (2024)

30 січня 2024 року набрала чинності Постанова КМУ №80 від 23.01.2024 року, якою викладено в новій редакції Порядок користування землями водного фонду.

📌 До земель водного фонду належать землі, зайняті:

  • морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
  • прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
  • гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
  • береговими смугами водних шляхів;
  • штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Будівництво на землях, зайнятих водними шляхами загального користування

📌 На землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, засобів навігаційного обладнання, поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів), видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, організацією на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництва тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

📌 Користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою статті 12 Закону України “Про внутрішній водний транспорт”. На зазначених землях забороняється провадження діяльності, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їх призначенню, а саме:

  • розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
  • зберігання та застосування пестицидів і добрив;
  • влаштування літніх таборів для худоби;
  • будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
  • влаштування місць видалення відходів, утворення відходів у процесі виробництва, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
  • миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
  • випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого Міндовкіллям.

Також змінено ще ряд положень Порядку, який діяв з 1996 року.

Обговорити вказану постанову можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (на 01.01.2024 року)

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України оприлюднило наказ №72 від 28.01.2024 року «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 січня 2024 року)».

Вказаним Наказом затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 січня 2024 року) (без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004).

Найвища вартість в місті Києві — 24 883 грн/кв.м, а найнижча в Кіровоградській області — 18 095 грн/кв.м. Середня по Україні становить — 21 290 грн/кв.м.

А також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02 листопада 2023 року №1010 «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 жовтня 2023 року)».

Обговорити вказаний Наказ можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні

Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України підготовлено та оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні».

Проєктом постанови пропонується запровадити механізм оцифрування процедури розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації за єдиними стандартами, трансформація містобудівної документації до уніфікованих баз геоданих за допомогою програмних засобів Містобудівного кадастру на державному рівні.

Внесення відомостей про містобудівну документацію за єдиними стандартами дозволить підтримувати інформацію в актуальному стані. Валідація даних дозволить вносити якісні та достовірні відомості про геопросторові об’єкти.

З 01 січня 2024 року втратив чинність ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель та споруд

✅ Серед основних завдань Містобудівного кадастру на державному рівні є:

  • створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона, захист інформації про планування, забудову та інше використання території для можливості прийняття обґрунтованих управлінських рішень, прогнозування та планування;
  • оцифрування процедури створення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації за єдиними стандартами;
  • підвищення якості містобудівної документації, її трансформація до уніфікованих баз геоданих;
  • підвищення прозорості прийняття рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, зниження корупційних ризиків;
  • забезпечення прозорого, рівного та швидкого доступу до містобудівної документації.

Пропонується затвердити структуру Бази геоданих даних містобудівної документації на місцевому рівні, структуру Бази геоданих даних містобудівної документації на регіональному рівні, Класифікатор об’єктів містобудування.

Також проєктом постанови пропонується внести зміни до Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926, Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території», Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555, Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548.

Обговорити проєкт Постанови можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024