Місяць: Лютий 2020

Мінрегіон оприлюднив проєкт Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

Проєктом запропоновано утворити Державну інспекцію містобудування України, за якою закріпити функцію здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а за Держархбудінспекцією залишити дозвільну та реєстраційну функції.

❗️ Також запропоновано скасувати ліцензування виконавців робіт та передбачити персоніфіковану сертифікацію відповідальних виконавців робіт, закріпивши цю функцію за Міністерством розвитку громад та територій.

Метою прийняття проекту акта є зменшення рівня корупції у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду шляхом здійснення реформування системи органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що підвищить ефективність його здійснення та розмежує існуючі повноваження дозвільних і реєстраційних функцій ДАБІ від здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державною інспекцією містобудування України (ДІМУ).

⭕️ Змінами запропоновано, фактично, створити кілька державних структур у сфері містобудування:

🎯 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ) (реформувати)

🎯 Державну інспекцію містобудування України (ДІМУ)

🎯 Державну сервісну службу містобудування України (ДССМУ)

🎯 Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні України

⚠️ Проєктом Постанови передбачається:

• Зупинити дію постанови КМУ від 23 травня 2011 р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»
• Визнати такими, що втратили чинність:

1. ПКМУ від 5 грудня 2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури»
2. ПКМУ від 30 березня 2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)»

📌 Запропоновано ввести можливість оскарження рішень про реєстрацію або повернення декларації, рішень про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт та рішень про відмову у видачі сертифіката у порядку адміністративного оскарження Мінрегіоном.

✅ Згідно проєкту також вводиться поняття «огляд об'єкту» та запроваджуються чек-листи:

• При здійсненні виїзного огляду об’єкту будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкту при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта
• Прийняття документів в ЦНАП для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва
• Перевірки посадовою особою ДССМУ документів для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва
• Перевірки посадовою особою ДССМУ документів для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для об’єктів реставрації у складі

⭕️ Огляд об’єкту: «Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об’єкт. Під час такого огляду посадова особа 2 органу державного архітектурно-будівельного контролю для з’ясування питань щодо достовірності відомостей у поданих документах, відповідності проводить з’ясування наявності виконавчої документації у обсязі, передбаченому державними будівельними нормами та матеріалів технічної інвентаризації, а також здійснює фото- та відеофіксацію.»

 🏠 Містобудування в Україні

 ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Земельний податок (за 2019 рік) у 2020 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 ПКУ). Об'єктами оподаткування земельним податком є:

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки (паї), які перебувають у власності.

✅ Податок на нерухомість в 2020 році

Розмір (ставка) земельного податку

Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.

Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України.

1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
2. Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб'єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
3. Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:

• за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
• для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

🎯 КИЇВ: в місті Києві ставки земельного податку затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.

У столиці для присадибних, дачних та садових ділянок ставка земельного податку складає 1% від їх нормативної оцінки.

Пільги по сплаті земельного податку

Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2019 році звільняються:

• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
• для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
• для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
• для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

Строк сплати податку

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.

⚠️ Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідальність та звільнення від неї

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

⭕️ Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

21 лютого 2020 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування» від 29.10.2019 року №233-IX, який спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

✅ Вказаний Закон набрав чинності 21.11.2019 року!

📌 Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом! Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

❗️ Тобто, усі незаконні огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до водойм, мали бути демонтовані до 21 лютого 2020 року!

Законом забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

⚠️ У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками. У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

Обмеження будь-яким способом безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя, крім випадків, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—6800 грн.) і на посадових осіб – від 400 до 700 таких мінімумів (6800-11900 грн).

⭕️ В питаннях забудови берегів захист громадських інтересів є підставою для позбавлення права приватної власності

Контроль за дотриманням вимог Закону

Законом вносено також зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

А також зміни до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», згідно з якими місцева державна адміністрація здійснює контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020