У разі примусового відчуження частини ділянки, власник має право вимагати відчуження всієї ділянки

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.06.2020 року по справі №851/25/19 щодо примусового відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності частини земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, прийшов до наступних висновків:

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що у зв'язку з продовженням реалізації державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка» у межах Кобеляцького району Полтавської області під час проведення проектно-планувальних робіт визначено земельні ділянки, які потрапляють під відчуження для реалізації запланованих будівельних робіт. Одна з частин земельної ділянки, площею 0,2655 га, із земельної ділянки площею 5,80 га, що знаходиться на території Бутенківської сільської ради та належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, підлягає викупу для суспільних потреб.

Рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 позов задоволено частково. Примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності частину земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,80 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка.



Рішення суду мотивовано тим, що будівництво та реконструкції автомобільної дороги загального користування Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка є тією суспільною потребою, яка відповідно до приписів ст.8 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та прецедентої практики Європейського Суду з прав людини дозволяє державі в особі органів виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймати рішення про викуп земельних ділянок та, у випадку недосягнення згоди з власником земельної ділянки щодо умов викупу, звертатися до суду із вимогами про примусове відчуження такої земельної ділянки.

⭕️ Суд зробив висновок, що, враховуючи значну площу земельної ділянки, відповідачем не обґрунтовано, яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки.

Відповідач з таким рішення суду не погодився, оскільки на його думку висновки суду не відповідають приписам абз. 2 ч.5 ст.3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», згідно з якими у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Відповідач направляв до Кобеляцької районної державної адміністрації надійшла заяву, в якій зазначив, що не дає згоди на викуп частини земельної ділянки площею 0,2655 га та бажає відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» відчужити державі виключно всю земельну ділянку, оскільки раціональне використання решти площі за цільовим призначенням буде неможливим. Пов'язано це з тим, що внаслідок будівельних робіт невідворотно на значній частині земельної ділянки змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності і комерційної привабливості.

📌 Кобеляцька районна державна адміністрація не погодилася викупати всю земельну ділянку площею 5,80 га, оскільки необхідна площа 0,2655 га, яка є незначною від загальної площі земельної ділянки 5,8 га і не погіршує використання іншої частини земельної ділянки площею 5,5345 га, яка не підлягає викупу для суспільних потреб.

Третій апеляційний адміністративний суд визнав обґрунтованими аргументи позивача та відзначив, що відповідачем не надано жодних доказів, які прямо або посередньо можуть свідчити про неможливість раціонального використання земельної ділянки визначена тим, що внаслідок проведення будівельних робіт на значній частині земельної ділянки буде змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності й комерційної привабливості на цей час та у майбутньому.

📌 На думку суду першої інстанції відповідачем не обґрунтовано яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки. Натомість суд встановив, що частина земельної ділянки площею 0,2655 га із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, яка необхідна для реконструкції автомобільної дороги, та частина земельної ділянки на яку поширюється обмеження, знаходиться на одній лінії по периметру, що межує з землями Бутенківської сільської ради та землями Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», тобто не пересікає діагонально іншу частину земельної ділянки, що належить відповідачу площею 5,5345 га, та не заважає її користуванню та (або) проїзду до неї.



Висновки Верховного Суду

За приписами ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ у разі, якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що у разі прийняття рішення про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та, в подальшому, настання обставин неможливості раціонального використання за цільовим призначенням іншої частини земельної ділянки, відповідач має право вимагати відчуження всієї частини спірних земельних ділянок.

Абзацом 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ визначено, що у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Тобто, абз. 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ передбачено спеціальне регулювання відчуження частини земельної ділянки саме для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.

✅ При цьому норма законодавства надає пріоритет саме волі власника земельної ділянки щодо вирішення питання про можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням.

✅ Буквальне тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавцем не висувається вимог щодо необхідності доведення власником землі неможливості раціонального використання решти земельної ділянки і власник наділений правом самостійно визначати можливість або неможливість використання решти земельної ділянки, а також звертатися з вимогою про відчуження всієї земельної ділянки.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Придбання житла вперше та повернення збору до пенсійного фонду

Особа, яка вперше купує житло, звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 1% від вартості такого житла (п. 9 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 15-1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»).

Садовий будинок: об'єкт житлової нерухомості чи ні?

Отже, якщо це Ваше перше придбання житла, то, згідно наведених вище положень, Ви звільнені від сплати збору. Проте у зв'язку з відсутністю реєстрів, а також будь-яких механізм (способів) перевірити, чи дійсно це Ваша перша житлова нерухомість, збір Вам все ж доведеться сплатити, оскільки «нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна».



📌 Таким чином, покупець житла в будь-якому випадку має сплатити зазначений збір, щоб нотаріус зміг посвідчити відповідну угоду!

🎯 І лише після придбання житла (вперше) власник (покупець) має повне право повернути безпідставно сплачені до даржавного бюджету кошти, а саме сплачений 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування!

Процедура повернення та документи

Для повернення збору необхідний договір купівлі-продажу нерухомості (житла), документи, що відтверджують реєстрацію права власності та платіжне доручення про сплату збору.

Після цього, необхідно звернутися до відповідного територіального органу (управління) Пенсійного фонду України із заявою про формування та надання оригіналу подання до Державної казначейської служби України на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Нажаль, після такого звернення Ви отримаєте відмову, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Вказану відмову необхідно оскаржити в судовому порядку.

Після набрання рішенням законної сили відповідний територіальний орган (управління) Пенсійного фонду України робить подання до Держказначейства, до якого долучається копією рішення суду, оригінал квитанції та заява встановленого зразка, в якій зазначаються реквізити для повернення коштів.

Судова практика

На сьогодні сформувалася стала позитивна судова практика щодо задоволення таких позовів (Постанови від 23.04.2019 року по справі №802/1566/17-а, від 04.04.2019 року по справі №819/1553/17, по справі №819/806/17 від 02.04.2019 року, від 28.03.2019 року по справі №819/830/17, від 30 січня 2018 року по справі №819/1498/17, від 31 січня 2018 року по справі №819/1667/17, від 13 грудня 2018 року по справі №813/969/17 та інші).



Судові рішення мотивовані тим, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.



Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що позивач придбав житло не вперше.

Автоматичне повернення повернення збору до пенсійного фонду (ПФУ)

На порталі URBANDATA є можливість повністю автоматично в онлайн режимі оформити документи для повернення 1% збору на обов'язкове пенсійне страхування у випадку придбання житла вперше! Вам необхідно лише заповнити необхідні дані та очікувати повернення коштів на Ваш рахунок (картку)!

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Формальні недоліки направлення на проведення перевірки ДАБІ не є підставою для скасування її результатів?

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 20.05.2020 року по справі №809/1031/16 щодо скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наказу на здійснення позапланової перевірки, дійшов наступних висновків:

📌 Одразу хотів би зазначити, що на моб особисту думку викладені в постанові висновки є вкрай суперечливими...

🔎 Містобудування, земельне право та ДАБІ: судова практика за 2019 рік



Позовні вимоги (при зверненні до суду першої інстанції) мотивовано тим, що акт перевірки було складено з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, зокрема пізніше, ніж призначений день для проведення перевірки, що свідчить про відсутність позивача під час проведення перевірки та складання відповідних документів. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідачем застосовано неіснуючі норми, зокрема частину 2 статті 8 Закону України Організація планування та забудови територій та частину 4 статті 26 Закону України Забудови території.

Так, 20.05.2016 першим заступником голови ДАБІ України видано направлення для проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва відповідача, строк дії якого з 25.05.2016 до 31.05.2016. Разом з цим, заступником голови ДАБІ України строк проведення позапланової перевірки був продовжений з 14.07.2016 по 15.07.2016, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31.05.2016 року.

Щодо складення акту перевірки пізніше, ніж призначений день для проведення перевірки, суд першої інстанції зазначає, що згідно підпункту 8 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств,  установ та організацій,  фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено, що строк дії перевірки продовжувався, оскільки виникла необхідність отримання додаткової інформації для перевірки достовірності даних, зазначених у декларації про початок виконання підготовчих робіт та направлення запиту до Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, про що свідчить інформація, яка міситься у направленні від 20.05.2016.



Верховний суд розглядаючи справу зазначив:

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у направленні для проведення позапланової перевірки від 20 травня 2016 року вказано, що строк дії направлення з 25 травня 2016 року до 31 травня 2016 року. Разом з цим, заступником голови ДАБІ України строк проведення позапланової перевірки був продовжений з 14 липня 2016 року по 15 липня 2016 року на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31 травня 2016 року.

Відповідно до абзацу третього пункту 7 Порядку № 533 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Далі суд приходить до висновку, що строк, на який продовжено перевірку, не перевищив два дні (з 14 по 15 липня 2016 року). Рішення про продовження строку проведення перевірки оформлене доповненням до направлення на проведення перевірки від 20 травня 2016 року з наведенням обґрунтуванням щодо необхідності такого продовження.

❗️ Проте ми тут бачимо продовження перевірки ніяк не на два дні, а на півтора місяці - з 01.06.2016 року і до 15.07.2016 року! Також абсолютно незрозуміло, чому суди не дали оцінку також тому факту, что продовження строку оформлено з порушененням вимог Порядку №553 — службовою запискою головного інспектора буднагляду, а не письмовим рішенням керівника! Окрему оцінку також мало б отримати посилання ДАБІ на неіснучі закони (ч. 2 ст. 8 Закону України Організація планування та забудови територій та ч. 4 ст. 26 Закону України Забудови території)!

🎯 Тут ще варто звернути увагу, наприклад, на Постанову ВС КАС від 27.02.2019 року, де суд приходить до такого висновку: Суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги щодо неправильного з'ясування судом апеляційної інстанції суті порушення, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.



Але по справі №809/1031/16 Верховний суд зазначає, що формальні недоліки направлення на проведення перевірки щодо продовження строку перевірки не у формі окремого рішення, не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Також суд зазначає, що даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №826/382/18, від 15 січня 2020 року у справі №818/1617/16.

На мою особисту думку, мова йде зовсім не про «формальні недоліки», а про кілька порушень вимог чинного законодавства з боку ДАБІ; а в постановах, на які є посилання у пепередньому абзаці, мова все ж йде про інші «формальні» порушення (випадки)...

Звичайно, потрібно брати до уваги і той факт, що відповідач допустив ДАБІ до перевірки 15.07.2016 року незважаючи на відсутність підстав на її проведення. А отже, за наявності виявлених під час перевірки, були підстави для притягнення його до відповідальності, проте процедуру проведення позапланової перевірки було грубо порушено.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020