Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.06.2020 року по справі №851/25/19 щодо примусового відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності частини земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, прийшов до наступних висновків:
Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що у зв'язку з продовженням реалізації державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка» у межах Кобеляцького району Полтавської області під час проведення проектно-планувальних робіт визначено земельні ділянки, які потрапляють під відчуження для реалізації запланованих будівельних робіт. Одна з частин земельної ділянки, площею 0,2655 га, із земельної ділянки площею 5,80 га, що знаходиться на території Бутенківської сільської ради та належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, підлягає викупу для суспільних потреб.
Рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 позов задоволено частково. Примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності частину земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,80 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка.
Рішення суду мотивовано тим, що будівництво та реконструкції автомобільної дороги загального користування Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка є тією суспільною потребою, яка відповідно до приписів ст.8 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та прецедентої практики Європейського Суду з прав людини дозволяє державі в особі органів виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймати рішення про викуп земельних ділянок та, у випадку недосягнення згоди з власником земельної ділянки щодо умов викупу, звертатися до суду із вимогами про примусове відчуження такої земельної ділянки.
⭕️ Суд зробив висновок, що, враховуючи значну площу земельної ділянки, відповідачем не обґрунтовано, яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки.
Відповідач з таким рішення суду не погодився, оскільки на його думку висновки суду не відповідають приписам абз. 2 ч.5 ст.3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», згідно з якими у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.
Відповідач направляв до Кобеляцької районної державної адміністрації надійшла заяву, в якій зазначив, що не дає згоди на викуп частини земельної ділянки площею 0,2655 га та бажає відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» відчужити державі виключно всю земельну ділянку, оскільки раціональне використання решти площі за цільовим призначенням буде неможливим. Пов'язано це з тим, що внаслідок будівельних робіт невідворотно на значній частині земельної ділянки змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності і комерційної привабливості.
📌 Кобеляцька районна державна адміністрація не погодилася викупати всю земельну ділянку площею 5,80 га, оскільки необхідна площа 0,2655 га, яка є незначною від загальної площі земельної ділянки 5,8 га і не погіршує використання іншої частини земельної ділянки площею 5,5345 га, яка не підлягає викупу для суспільних потреб.
Третій апеляційний адміністративний суд визнав обґрунтованими аргументи позивача та відзначив, що відповідачем не надано жодних доказів, які прямо або посередньо можуть свідчити про неможливість раціонального використання земельної ділянки визначена тим, що внаслідок проведення будівельних робіт на значній частині земельної ділянки буде змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності й комерційної привабливості на цей час та у майбутньому.
📌 На думку суду першої інстанції відповідачем не обґрунтовано яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки. Натомість суд встановив, що частина земельної ділянки площею 0,2655 га із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, яка необхідна для реконструкції автомобільної дороги, та частина земельної ділянки на яку поширюється обмеження, знаходиться на одній лінії по периметру, що межує з землями Бутенківської сільської ради та землями Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», тобто не пересікає діагонально іншу частину земельної ділянки, що належить відповідачу площею 5,5345 га, та не заважає її користуванню та (або) проїзду до неї.
Висновки Верховного Суду
За приписами ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ у разі, якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.
Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що у разі прийняття рішення про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та, в подальшому, настання обставин неможливості раціонального використання за цільовим призначенням іншої частини земельної ділянки, відповідач має право вимагати відчуження всієї частини спірних земельних ділянок.
Абзацом 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ визначено, що у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.
Тобто, абз. 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ передбачено спеціальне регулювання відчуження частини земельної ділянки саме для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
✅ При цьому норма законодавства надає пріоритет саме волі власника земельної ділянки щодо вирішення питання про можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням.
✅ Буквальне тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавцем не висувається вимог щодо необхідності доведення власником землі неможливості раціонального використання решти земельної ділянки і власник наділений правом самостійно визначати можливість або неможливість використання решти земельної ділянки, а також звертатися з вимогою про відчуження всієї земельної ділянки.
Ⓒ 2020
