Кабінет Міністрів України на період дії воєнного стану спростив будівництв повітряних ліній електропередачі напругою 220 кВ і більше та підстанцій напругою 330 кВ і більше.
Вказана постанова (№1455) набере чинності з дня їх офіційного опублікування. Після набрання чинності вказаною постановою, втратять чинність Правилами охорони електричних мереж (постанова КМУ №209 від 04 березня 1997 року).
Порівняно з чинними на сьогодні Правилами охорони електричних мереж нові Правила є більш деталізованими по окремим аспектам, зокрема, щодо проведенняробіт в охоронних зонах електричних мереж.
Постановою №1455 затвреджено також нові форми:
Дозволу на виконання робіт в охоронній зоні кабельної лінії електропередачі;
Дозволу на виконання робіт в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі;
Акту уточнення траси кабельної лінії електропередачі;
Акту-заборони та розписки;
Ескізу заборонної зони для проведення робіт поблизу.
Документ передбачає, що для об’єктів будівництва, які у законний спосіб (наявність відповідних дозволів) розташовані в межах охоронних зон електричних мереж, повинні бути забезпечені відповідні відстані, а також здійснені заходи захисту, передбачені Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міненерговугілля від 21 липня 2017 року №476.
Окрім того, роботи з ліквідації аварій в електричних мережах дозволено виконувати будь-якої пори року і в будь-який час без погодження із землекористувачами і без дозволу власника вулично-дорожніх мереж, але з повідомленням їх (за необхідності — з повідомленням відповідного підрозділу поліції) про проведення робіт у триденний строк після їх початку.
А роботи з ліквідації аварій кабельних ліній у межах червоних ліній вулиць і смуг відчуження автомобільних доріг можуть виконуватися без отримання дозволу з подальшим повідомленням власника вулично-дорожньої мережі і уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Законодавче впровадження розміру гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна викликане необхідністю припинення негативної тенденції добудови об’єктів нерухомого майна за рахунок коштів фізичних осіб – майбутніх власників.
Гарантійна частка може бути додатковим ресурсом, який:
стимулюватиме забудовника виконувати роботи належним чином, не перетворюючи об’єкт на довгобуд, оскільки квартири, що входитимуть до гарантійної частки, залишатимуться його власністю, якою він зможе розпорядитися на власний розсуд після завершення будівництва;
у разі виникнення форс-мажорних обставин гарантійна частка зможе покрити принаймні частину (або в повному обсязі) видатки, необхідні для добудови будинку.
На сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, який би встановлював мінімальний розмір гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна, тому існує потреба у визначенні такого показника для окремих категорій населених пунктів.
Проектом постанови передбачається встановити мінімальний розмір гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна у відсотковому відношенні до сукупної (загальної) площі майбутніх об’єктів нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва (черзі/пусковому комплексі) відповідно до проектної документації на будівництво у розмірі:
10 відсотків – для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова;
