Набрали чинності зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель

17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Порядком передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0.
Запровадження коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель створить необхідний регуляторний механізм для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей ДЗК і відповідно наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю в розмірі 188,1 млн грн.
Необхідність внесення змін до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів зумовлена як станом ведення Державного земельного кадастру в частині об’єктивності, достовірності та повноти відомостей, так і станом формування місцевих бюджетів в частині їх наповнення та збалансованості.
Внесення змін до Порядку покращить стан ведення Державного кадастру в частині об’єктивності, достовірності та повноти відомостей, а також позитивно вплине на збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях ДЗК відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку, як це передбачено ст. 286 Податкового кодексу України.

Статистика за 2017 рік

В результаті застосування коефіцієнта функціонального використання (Кф=2) 44 270 громадян та юридичних осіб протягом 2017 року здійснили зміну функціонального використання земельних ділянок у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, внесли відповідні відомості та зареєстрували земельні ділянки.
Зазначений факт засвідчив, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок Кф=2 є обумовленим і необхідним регуляторним механізмом, який дозволяє забезпечити наповнення Кадастру об’єктивними та достовірними відомостями шляхом мотивації власників та землекористувачів земельних ділянок у яких коефіцієнт функціонального використання Кф нижче значення 2 здійснити оформлення та реєстрацію земельної ділянки у Кадастрі відповідно до вимог земельного законодавства.
Однак, досвід проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням Кф=2 не в повній мірі вирішує питання щодо наповнення Державног окадастру. Поза увагою залишились земельні ділянки, які відповідно до кодів видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики відносились до земельних ділянок комерційного використання з коефіцієнтом 2,5. До набрання чинності Класифікації вищезазначені землі обліковувались в Кадастрі, як землі комерційного використання.
2018

Запропоновано скасувати необхідність отримання паперових витягів з ДЗК

  • вирішення різноманітних питань у сфері регулювання земельних відносин, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки;
  • запровадження на законодавчому рівні дієвих запобіжників, які б унеможливили: неправомірне заволодіння землями, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які ними використовуються; захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів); поглинання сільськогосподарських підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток); протиправне зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничій діяльності.

Проектом Закону пропонується:

  • визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;
  • надання державним кадастровим реєстраторам доступу в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав – онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;
  • скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язати державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;
  • зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й наявність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Під час проведення реєстрації прав державний реєстратор також зобов’язаний перевірити, чи має право особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, на вчинення таких дій, а також перевірити наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах;
  • визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • передбачити, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
  • встановити, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
  • визначити, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та фінансування внесення до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав;
  • передбачити безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;
  • підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій;
  • визначити, що під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства може бути встановлена таким учасником одностороннім правочином. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України:
  • забезпечити фінансування та внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру усіх відомостей, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр», про всі сформовані земельні ділянки незалежно від дати виникнення права власності (користування) на них;
  • забезпечити внесення за державний кошт до Державного земельного кадастру відомостей про усі земельні ділянки незалежно від форми власності, відомості про які на сьогодні у кадастрі відсутні.
 
 
 
 
Ⓒ 2018

Заборона встановлення рекламних конструкцій та МАФів на тротуарах

З 01 вересня 2018 року набирає чинності ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів», яким, зокрема, вводиться заборона встановлення тимчасових споруд, рекламних та інших конструкцій на пішохідних зонах тротуарів при будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті вулиць і доріг.
Споруди торговельно-побутового призначення повинні розміщуватися за межами пішохідної зони тротуарів або узбіч згідно з вимогами чинних законодавчих та нормативних актів, затвердженими містобудівною документацією та місцевими правилами забудови населених пунктів. При їх розміщенні не допускається пошкодження або знищення зелених насаджень.

Згідно з новим ДБН В.2.3-5:2018, на пішохідних зонах тротуару не допускається встановлення:

  • дорожньої огорожі та опор;
  • рекламних конструкцій;
  • тимчасових споруд (торгових кіосків, павільйонів, лотків, палаток тощо);
  • приямків від люків та дощоприймачів;
  • сходів та ґанків будинків тощо.
Для врегулювання цього питання на вже побудованих об’єктах необхідна відповідна законодавча та нормативно-правова база, повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
2018