Про засади відновлення України

Мінвідновлення оприлюднено для ознайомлення  напрацювання законодавчих ініціатив щодо відновлення України — проєкт Закону України «Про засади відновлення України».

Метою цього Закону є врегулювання основних правових, організаційних та фінансових засад для здійснення ефективного, прозорого та підзвітного відновлення України, а також засад створення та функціонування системи DREAM.

Відновлення –  діяльність, спрямована на подолання гуманітарних, соціальних, економічних, екологічних та інших наслідків, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та/або створення умов для соціально-економічного зростання, покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території, незалежно від того чи постраждала безпосередньо така територія від збройної агресії російської федерації проти України.

Єдина цифрова система відновлення України DREAM (далі — система DREAM) — інтегрована інформаційно-комунікаційна система, що призначена для автоматизації процесів управління проєктами відновлення, а також для моніторингу реалізації цих проєктів та використання фінансових ресурсів.

Об’єктами відновлення є:

  • пошкоджене майно;
  • знищене майно;
  • втрачене майно;
  • рухоме та нерухоме майно, яке не відноситься до пошкодженого майна, знищеного майна та втраченого майна, але його відновлення  сприятиме створенню умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання на певній території;
  • зруйновані населені пункти;
  • значно пошкоджені населені пункти.

✅ В проєкті Закону, зокрема, розписано повноваження органів державної влади та ОМС у сфері відновлення; передбачається створення Ради доброчесності; детально описано систему DREAM.

✅ Окремими розділами описано процедури відновлення, фінансове забезпечення, а також контроль та нагляд за процесом відновлення.

Варто звернути увагу на Прикінцеві положення, зокрема:

  1. протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва:
  • інформації про пам’ятки культурної спадщини та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини з актуальною інформацією про їх адреси згідно із словником вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об’єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • орієнтовного географічного центру (центроїда) або контуру (за можливості) пам’ятки культурної спадщини з метою забезпечення автоматизованого визначення програмними засобами територій пам’яток культурної спадщини та їх зон охорони на період до внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру та до початку функціонування Державного реєстру нерухомих пам’яток України як інформаційно-комунікаційної системи та налагодження інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва; відомостей про межі територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, зони охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів всесвітньої культурної спадщини та їх буферних зон до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва через електронний кабінет органів охорони культурної спадщини на період до внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру та до початку функціонування Державного реєстру нерухомих пам’яток України як інформаційно-комунікаційної системи та налагодження інформаційної взаємодії з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва;

А також оприлюднення на єдиному публічному електронному інформаційному ресурсі науково-проектної документації щодо встановлення меж територій, які охороняються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», та вільний, безоплатний доступ до зазначеної документації фізичних і юридичних осіб, та актуалізацію списку історичних населених місць.

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів

2. протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:

  • внесення до Державного земельного кадастру відомостей про території об’єктів всесвітньої культурної спадщини та їх буферні зони;
  • безоплатне надання держателем та/або адміністратором Державного земельного кадастру на запит органу, яким прийнято рішення про розроблення містобудівної документації (змін до неї), наявних відомостей про координати геопросторових об’єктів – для цілей, пов’язаних з розробленням такої документації;
  • до налагодження електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва та Державним реєстром нерухомих пам’яток України – щомісячне оновлення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацією про пам’ятки культурної спадщини та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини.

3. Уповноважені органи містобудування та архітектури зобов’язані протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, документи, які дають право на виконання будівельних робіт, які видані до 1 грудня 2021 року та не внесені до зазначеної системи, відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, встановленого Кабінетом Міністрів України. Такі відомості вносяться щодо об’єктів, які на момент внесення такої інформації не прийняті в експлуатацію.

Обговорити проєкт Закону можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Містобудівний кадастр: експериментальний порядок запровадження МБКД

Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України підготовлено та оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні».

Документ розроблено з метою формування єдиного підходу до державного регулювання планування територій в Україні, спрощення, доступність та прозорість прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо створення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у тому числі шляхом запровадження інтегрованої інформаційної системи Містобудівного кадастру на державному рівні.

Прийняття проекту акта забезпечить створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона, захист інформації про планування, забудову та інше використання території для можливості прийняття обгрунтованих управлінських рішень, прогнозування та планування; оцифрування процедури створення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації за єдиними стандартами; підвищення якості містобудівної документації, її трансформація до уніфікованих баз геоданих; підвищення прозорості прийняття рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, зниження корупційних ризиків; забезпечення прозорого, рівного та швидкого доступу до містобудівної документації.

✅ Серед основних завдань Містобудівного кадастру на державному рівні є:

  • створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона, захист інформації про планування, забудову та інше використання території для можливості прийняття обґрунтованих управлінських рішень, прогнозування та планування;
  • оцифрування процедури створення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації за єдиними стандартами;
  • підвищення якості містобудівної документації, її трансформація до уніфікованих баз геоданих;
  • підвищення прозорості прийняття рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, зниження корупційних ризиків;
  • забезпечення прозорого, рівного та швидкого доступу до містобудівної документації.

✅ Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури має забезпечити створення та функціонування Містобудівного кадастру на державному рівні не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цією постановою.

✅ Містобудівний кадастр на державному рівні має почати функціонувати через місяць з дня набрання чинності цією постановою.

✅ Геопортал МБКД має офіційну адресу в мережі Інтернет – kadastr.gov.ua. Використання сервісів здійснюється без необхідності реєстрації та авторизації, з можливістю вивантаження та роздрукування результатів їх роботи. 82. Користування геопорталом, підключення та забезпечення доступу користувачів, доступ до відомостей (даних), що містяться в МБКД, отримання витягу з містобудівної документації на визначену територію здійснюється на безоплатній основі.

Також проектом постанови пропонується внести зміни до Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926, Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території», Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555, Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548.

Можливо до вказаного проекту постанови буде внесено технічні корективи (попеередня редакція тут), зважаючи на прийняте 08.05.2024 року рішення про поділ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури на два окремих відомства.

Обговорити проєкт Постанови можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024