Реконструкція житлових будинків: зміни з 01.12.2019

01 грудня 2019 року набере чинності новий ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки. Основні положенняякий розроблено на заміну чинних на сьогодні:

📎 Коротке порівняння нового ДБН В.2.2-15:2019 та чинного ДБН В.2.2-15-2005.

Реконструкція з 01.12.2019

Реконструкція (згідно ДБН А.2.2-3:2014) – перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об’єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). З 01.06.2018 року реконструкція не передбачає будь-якого збереження огороджуючих конструкцій об’єкта.

⭕️ В новому ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки питання реконструкції та капітального ремонту виділено в окремий розділ, який містить лише 15 пунктів. Також частина положень чинного на сьогодні ДБН В.3.2-2-2009 також рознесена по відповідним розділам (газопостачання, вентиляція тощо) нового ДБН Житлові будинки.

✅ Аналізуючи норми обох ДБН, можна сказати, що з 01.12.2019 року питання реконструкції та капітального ремонту будуть «менш зарегульовані», оскільки при проектуванні реконструкції житлових будинків будуть застосовуватися «загальні» вимоги, які ставляться для об’єктів нового будівництва.

✅ Разом із цим, буде зменешено кількість виключень, які на сьогодні допускаються саме при реконструкції та капітальному ремонті будинків.

✅ Також, багато положень, які містилися в ДБН В.3.2-2-2009, наразі врегульовано новими нормативними актами, а тому їх дублювати їх в новому ДБН, дійсно, немає необхідності.

⭕️ Зокрема, з 01.12.2019 року втратять чинність наступні вимоги, виключення та заборони, що містять в чинному ДБН В.3.2-2-2009:

🎯 Реконструкція житлових будинків не допускається в зонах, що за чинною містобудівною документацією віднесені до зон з іншими функціями (громадські, промислові, складські тощо). На ділянках, що мають і зберігають за містобудівною документацією на перспективу житлову функцію і розташовані у даний час у санітарно-захисних зонах, реконструкція житлових будинків, як виняток, допускається за висновком органів санепіднагляду за умови вжиття заходів, що забезпечують виконання встановлених для житлових приміщень гігієнічних вимог.

🎯 При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено:

  • утеплення і скління існуючих балконів і лоджій;
  • улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління;
  • улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів;
  • зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

🎯 При реконструкції 5-поверхових житлових будинків індустріальної забудови (зведених за типовими проектами) без надбудови або з надбудовою одним поверхом допускається при обгрунтуванні відсутності технічної можливості не передбачати дообладнання будинків ліфтами і сміттєпроводами.

🎯 Забороняється установлення зовнішніх блоків систем кондиціонування на фасадах житлових будинків при переплануванні або капітальних ремонтах окремих квартир.

🎯 При проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків (за відсутності технічної можливості) допускається не передбачати при входах у житлові будинки або в секції житлових будинків приміщень для чергового персоналу (консьєржки).

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Порядок обліку об’єктів культурної спадщини змінено (з 20.08.2019)

20 серпня 2019 року набрали чинності зміни до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, внесені Наказом Мінкультури №501 від 27.06.2019 року.

⭕️ Внесені зміни визначають:

🎯 алгоритм обсетеження стану пам’ятки національного значення, її території, зони охорони, охоронюваної території, історичного ареалу населеного місця,

🎯 застосування фінансовиї санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, та

🎯 винесення розпоряджень про зобов’язання здійснити заходи із приведення пам’ятки до належного стану, приписів органів охорони культурної спадщини.

⭕️ Прийняті зміни покликані:

🎯 удосконалити системи обліку об’єктів культурної спадщини, в тому числі шляхом спрощення порядку занесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

🎯 вирішити питання про включення до Реєстру об’єктів культурної спадщини, які взято на державний  облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону

🎯 визначити порядку ведення Реєстру та впорядкування облікових справ на пам’ятки.

❗️ Близько 120 тисяч пам’яток, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом  України «Про охорону культурної спадщини», наразі не включено до Реєстру у зв’язку із встановленими нормами щодо обов’язкової розробки облікової документації.

Крім того, необхідність деталізації відомостей реєстру та порядок внесення змін до них обґрунтована підготовкою до впровадження електронного обліку об’єктів культурної спадщини, передбаченого Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

🛑 Забудовники не зобов’язані отримувати погодження Мінкульту при здійсненні забудови при відсутності визначених меж історичних ареалів

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Зміна виду використання ділянки в межах однієї категорії не є зміною її цільового призначення

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 31.07.2019 року по справі №806/5308/15, щодо реконструкції частини житлового будинку під магазин непродовольчих товарів на земельній ділянці призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дійшов наступних висновків:

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдина умова, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.

✅ Суд враховує, що зводячи магазин, позивачка діяла з дотриманням вимог містобудівної документації. У містобудівних умовах, проектній документації, будівельному паспорті та деклараціях вона зазначала про будівництво саме магазину і зазначала відомості про земельну ділянку, якою володіла і користувалася на законних підставах. Усі державні органи та органи місцевого самоврядування знали про спорудження магазину і з цим погоджувалися.

🎯 Зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.

 🏠 Містобудування в Україні


Юрій Брикайло, DREAMDIM

 2019