Також зобов’язано замовників затверджувати проєктну документацію на будівництво об’єктів з обов’язковим засвідченням електронним підписом, а експертні організації забезпечувати внесення експертних звітів з додатками (у тому числі договори про проведення експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів, укладені відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет) до Реєстру будівельної діяльності тощо.
Проєктом постанови пропонується:
приведення деяких положень Порядку у відповідність до вимог Законів України від 17 жовтня 2019 року №199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління безпекою автомобільних доріг»;
наділити виконавчі органи сільських, селищних, міських рад правом затверджувати проєкти будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн. гривень, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, у разі якщо вказані виконавчі органи здійснюють повноваження замовника, не делегуючи їх відповідним підприємствам, установам та організаціям;
визначити терміни «позитивний» та «негативний» письмові звіти експертної організації;
встановити, що підставою для затвердження (схвалення) проєктів будівництва є лише позитивний експертний звіт;
передбачити можливість проведення експертизи проєктів будівництва, розроблених у вигляді електронних документів, формат яких визначається договором між замовником та експертною організацією відповідно до законодавства.
Чинне законодавство України з метою забезпечення комфортного середовища для життєдіяльності людини регулює, зокрема, вимоги щодо додержання тиші та обмеження певних видів діяльності, що супроводжуються шумом.
✅ Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов’язані вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об’єкти):
жилих будинків і прибудинкових територіях;
лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;
готелів і гуртожитків;
розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;
інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
🎯 Шум на захищених об’єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
🎯 У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
🎯 Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні — цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
📌 Вийнятки: передбачені у трьох попередніх абзацах вимоги вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:
здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;
попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;
надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;
попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;
проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;
відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;
проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
✅ Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Згідно Закону, до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:
❗️за порушення вимог щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, встановлених частинами другою, третьою та четвертою статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» , підприємство, установа, організація, громадянин — суб’єкт господарської діяльності сплачує штраф у розмірі від п’ятдесяти до чотирьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, коли підприємство, установа, організація або громадянин — суб’єкт господарської діяльності не припинили порушення після застосування фінансової санкції, вони сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
❗️ Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.
Забезпечення на сельбищній території акустичного режиму слід здійснювати шляхом застосування містобудівних та будівельно-акустичних засобів захисту від шуму (будівництва шумозахисних екранів, забезпечення необхідної звукоізоляції зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків).
Об’єкти, що є джерелами шуму (автомобільний, залізничний та авіаційний транспорт, шахтні вентиляційні стволи, дискотеки та розважальні заклади) для житлової та громадської території, зон масового відпочинку, природоохоронних, курортних територій та об’єктів, слід розмiщувати за умови організації шумозахисних заходів.
Дотримання тиші в громадських місцях у місті Києві
⭕️ В столиці діють Правила благоустрою міста Києва, які містять розділ Дотримання тиші в громадських місцях у м. Києві, якими, зокрема:
🎯 Встановлено обов’язок для керівників, уповноважених посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян, забезпечувати в закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і загальноміських заходів тощо обмеження часу роботи музичних ансамблівз 9-00 до 23-00 години та дотримуватись таких рівнів шуму, щоб у прилеглих житлових будинках він становив не більше 40 ДБА в денний час і 30 ДБА в нічний час.
📌 У разі розміщення джерел шуму в житлових будинках відповідні роботи повинні проводитись з 9-00 до 19-00.
🎯 Забороненостворювати шум при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів і піротехнічних виробів та інших гучноголосих установок у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях та в зонах відпочинку в нічний час з 22-00 год. до 8-00 год.
🎯 Заборонено встановлювати на балконах, лоджіях, відкритих вікнах будинків, будівель і споруд та інших місцях звуковідтворюючу апаратуру і включати її на повну потужність (вище 40 ДБА) протягом доби.
🎯 Заборонено проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень без погодження з мешканцями прилеглих будинків, житлових приміщень терміну початку і завершення робіт. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих житлових приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 19-00 до 8-00 год. та у святкові і неробочі дні впродовж доби.
🎯 В офісних приміщеннях, підприємствах торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе, заклади розважального та грального бізнесу), розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежитлових приміщень шум не повинен перевищувати такий рівень: не більше 40 ДБА в денний час і 30 ДБА в нічний час (до 22-00).
🎯 При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт автомобілями перевізників сміття, по доставці різноманітних товарів для обслуговування житлових будинків та їх інженерного обладнання не допускати перевищення рівнів шуму на прибудинкових територіях у нічний час з 22-00 до 8-00 год. та вживати заходів щодо максимального обмеження шуму від роботи обладнання автотранспорту.
🎯 Використання піротехнічних засобів для влаштування феєрверків та салютів без укладання договорів з балансоутримувачами територій, де проводяться святкові заходи, та без дотримання вимог обмеження часу проведення заходів з 08-00 до 22-00 год. у святкові і неробочі дні та використання їх у робочі дні впродовж доби – забороняється.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 21.05.2020 року по справі №726/824/15-ц щодо демонтажу самовільної прибудови до садового будинку (частина якої фактично знаходиться на земельній ділянці іншої особи), прийшов до наступних висновків:
🎯 Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 7 цієї ж норми передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Збудований об’єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
🎯 Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
🎯 Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що вимоги первісного позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу (знесення) частини спірної прибудови до садового будинку відповідача не підлягають задоволенню, оскільки позивач просила вжити крайніх заходів по усуненню порушень її прав.
🎯 Крім того, позивачем не надано доказів технічної можливості демонтажу частини садового будинкубез пошкодження конструкції споруди в цілому, не визначено, яку саме частину садового будинку слід знести, її розмір та конфігурацію. Отже така вимога є передчасною.
