Жовтень, 2025

18/10/202524/10/2025

Податок на нерухоме майно 2025 (ставки, пільги, пеня)

У 2025 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості (будинків, квартир тощо) за 2024 рік.

🎥 Відеоматеріал дивіться на моєму каналі DREAMDIM.

Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Далі мова буде йти саме про фізичних осіб.

Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2024 року становила 7 100,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку на нерухоме майно в 2025 році за звітний 2024 рік, не повинен перевищувати 106,50 грн. за 1 кв.м бази оподаткування.

Умовно кажучи, максимальний розмір податку за квартиру площею 80 кв.м не може перевищувати 2130 грн; а за будинок площею 150 кв.м – не більше 3195 грн.

Проте у багатьох населених пунктах встановлено нижчі ставки податку, іноді навіть у у кілька разів нижчі від максимальної.

Саме тому необхідно щороку перевіряти, які розміри (ставки) податку визначено у вашому населеному пункті. Ці рашення мають обов’язково бути оприлюднені і знаходитися у відкритому доступі.

✅ Cтавки місцевих податків та зборів – тут ви зможете знайти ставки подлатку за різні переіоди у всіх населених пунктах України.

🎥 Чи необхідно перереєстровувати нерухомість, якщо вона була оформлена та зареєстрована до 2013 року?

База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

❗️ Сума податку збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

Пільги зі сплати податку (згідно Податкового кодексу)

База оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).

❌ Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої Кодексом (прим. мова йде про квартири площею більше 300 кв.м та про будинки площею більше 500 кв.м);
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).

⭕ Не є об’єктом оподаткування, зокрема (повний перелік наведено у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ):

будівлі дитячих будинків сімейного типу;
гуртожитки;
житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Об’єкти на тимчасово окупованих територіях

Підпунктом 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

Сплата податку на нерухомість на період дії воєнного стану

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142 від 24.03.2022 року доповнено п.п. 69.22, яким визначено, що:

за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України;
тимчасово на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

КМУ було прийнято постанову №1364 від 06.12.2022 року Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, яка набрала чинності 25 грудня 2022 року.

Відповідно до п. 1 вказаної Постанов перелік територій, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. На виконання положень ПКМУ №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято Наказ №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (набрав чинності 27.12.2022), яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Введені в експлуатацію, але не зареєстровані в ДРРП об’єкти

Варто зазначити, що, наприклад, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!

Лише нерухоме майно, яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку, є об’єктом оподаткування.

Обов’язок сплати, строки та відповідальність

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Вказане податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

📌 Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

📌 У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Податкового Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

📌 На сьогодні пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 роздіу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до пункту 129.9 статті 129 ПКУ, а саме згідно з новою редакцією підпункту 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM

17/10/202519/10/2025

Про оплату за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (в т.ч. які було зареєстровано до 2013 року)

Нещодавно Мінюст видав роз’яснення щодо необхідності перереєстрації прав на нерухоме майно, якщо вони будли зареєстровані до 2013 року. Потім скоригував свою позицію, зазначившти, що це не зобов’язання, а рекомендація – я записав відповідне відео з цього приводу, і отримав багато запитань щодо вартості такої перереєстрації.

🎥 Відеоматеріал дивіться на моєму каналі DREAMDIM_UA

На сайті Мінюсту та на порталі ДІЯ вказано, що “відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита за проведення державної реєстрації прав, які виникли та були зареєстровані до 01 січня 2013 року, тобто проведення таких реєстраційних дій є безоплатним“.

❗️ Проте, особисто я та коментатори під відео зівштовхулися з тим, що плата з них у подібних випадках стягувалася.

У зв’язку з чим, я звернувся до Мінюсту і 16.10.2025 року отримав лист від Мінюсту, в якому чітко вказано, що така реєстрація є безоплатною!

І подати документи для такої реєстрації ви можете в електронному вигляді на порталі ДІЯ.

Проте у інших випадках реєстрація все ж буде платною; тому давайте розберемося, коли державна реєстрація прав на нерухоме майно є платною.

Якщо право виникло та було зареєстровано у встановленому порядку до 01.01.2013 року, то його перереєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є безкоштовною!
Якщо право виникло та НЕ було зареєстровано у встановленому порядку до 01.01.2013 року, то його реєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є платною! Наприклад, у випадку, якщо було придбано земельну ділянку, і було проведено лише реєстрацію в Державному земельному кадастрі, то необхідно зареєструвати таку нерухомість в ДРРП, і це буде платно.
Якщо право виникло та НЕ було зареєстровано у встановленому порядку після 01.01.2013 року, то його реєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є платною!

Розмір плати за реєстрацію прав у ДРРП

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 17.10.2025 року – це 300 грн). При цьому проведення реєстрації здійснюється у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

🎯 Таким чином, вартість реєстрації у строк до 5-ти робочих днів – 300 грн.

Якщо ж необхідно зареєструвати право власності у строки менші, ніж 5-ть робочих днів, то розмір адміністративного збору зростає:

у строк два робочі дні – 3028 грн;
у строк один робочий день – 6056 грн;
у строк 2 години – 15140 грн.

❗️ Важливо: під час державної реєстрації прав у ДРРП, які було зареєстровано до 2013 року (в 95% випадків) виникає необхідність виготовлення нового технічного паспорту на об’єкт нерухомого майна, і його виготовлення наразі є платним (вартість залежить від регіону та від типу і площі майна – в середньому мова йде по 2000-3000 грн). Так само може виникнути необхідність виготовлення нового технічного паспорту у випадках, коли мано було створено після 2013 року, але не було проведено його державну реєстрацію (наприклад, якщо ви збудували та ввели в експлуатацію будинок в 2015 році, то 99% державний реєстратор буде вимагати від вас “свіжий” технічний паспорт).

Пільги щодо сплати адміністративного збору

Відповідно до частини 9 ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом (примітка – мова йде про права зареєстровані до 01.01.2013 року);
громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
особи з інвалідністю I та II груп;
громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, – під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
Національний банк України;
органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

❗️ Важливо: у разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, похідних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Таким чином, якщо особа має пільгу по послаті адміністративного збору, але бажає зареєструвати своє право у строки менші, ніж 2 робочих дні, то вона має оплатити адміністративний збір, як визначено Законом. Лише у випадку реєстрації прав у строк до 5-ти робочих днів, мона скористатися пільгами.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM

16/10/202521/10/2025

Щодо можливого створення житлової інспекції або запровадження інституту житлового омбудсмена

Нещодавно з’явилася новина, що під час обговорення у профільному комітеті ВРУ проекту Закону Про основні засади житлової політики, який серед іншого містить норму щодо скасування процедури приватизації житла, було озвучено можливість створення житлової інспекції.

Відеоматеріал дивіться на YouTube-каналі DREAMDIM.

Функція такої інспекції – контроль за реалізацією нового житлового законодавства (мова власне про названий вище Закон та ще два заплановані законопроекти).

⭕ Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування повідомила, що 26 вересня 2025 року темою засідання Комітету стало обговорення правок до Глав 7 і 8 законопроєкту Про основні засади житлової політики (реєстраційний №12377), які стосуються гарантій забезпечення житлом, а також механізмів контролю та відповідальності в сфері житлової політики.

🎯 Приватизацію житла буде скасовано (2025)

В рамках цього обговорення було розглянуто пропозиції щодо створення житлової інспекції: від моделі «карального органу» до концепції житлового омбудсмена.

Основною метою створення такої інспекції було визначено контроль у житловий сфері, який має бути збалансованим і не дублювати вже наявні функції.

Звісно наразі незрозуміло який конкретно орган буде створено (чекаємо нову редакцію законопроекту) і, відповідно, незрозуміло, які завдання будуть на нього покладені.

Нижче я проаналізую як було раніше; розповім які органи на сьогодні виконують «контролюючі» функції у житловій сфері, а також озвучу свою думку щодо переваг та недоліків можливого створення житлової інспекції.

Державна житлово-комунальна інспекція (Держжитлокомунінспекція)

З 2008 року і до січня 2012 року існувала та функціонувала Держжитлокомунінспекція, яка була у системі Мінжитлокомунгоспу (на сьогодні це фактично Мінрозвитку). Її діяльність регулювалася постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №798.

Держжитлокомунінспекція здійснювала, зокрема:

державний контроль за дотриманням:

виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, у тому числі суб’єктами природних монополій … стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства;
власниками/співвласниками житлових будинків, квартир, приміщень стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо ведення їх обліку, обстеження і паспортизації;
суб’єктами у сфері житлово-комунального господарства законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил стосовно утримання, обслуговування, експлуатації систем водо-, теплопостачання, водовідведення, газопостачання та іншого інженерного обладнання багатоквартирних житлових будинків, утримання, обслуговування і використання житлового фонду, кількості та якості житлово-комунальних послуг, формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також у сфері благоустрою населених пунктів та галузі поховання;

державний нагляд за виконанням:

робіт з утримання, обслуговування та використання житлового фонду відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил;
інвестиційних і регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства.

Також Держжитлокомунінспекція мала право:

безперешкодного доступу в установленому порядку до об’єктів сфери житлово-комунального господарства незалежно від форми власності;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю (нагляду);
складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, приймати рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій до суб’єктів господарювання у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення;
видавати в установлених законом випадках суб’єктам господарювання у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення приписи щодо усунення виявлених порушень.

В 2009 році була спроба розширити повноваження та функції Держжитлокомунінспекції.

Але вже у 2010 році вийшов Указ Президента України №1085/2010 від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», а потім Постанова Кабінету Міністрів України №346 від 13 квітня 2011 року «Про ліквідацію урядових органів, діяльність яких втратила актуальність», і на завершення – Постанова КМУ від 11 січня 2012 року №3.

Офіційне формулювання ліквідації Держжитлокомунінспекції: «у зв’язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади та усуненням дублювання функцій у сфері житлово-комунального господарства.»

Вважалося, що частина контрольних функцій дублюється між різними органами: Мінрегіонбудом, місцевими держадміністраціями, санітарними службами, органами з охорони праці тощо.

Окрім того, у рамках адміністративної реформи 2010-2011 рр. ліквідовувалися або об’єднувалися десятки інспекцій, агентств і служб.

Хто «замінив» Держжитлокомунінспекцію та виконує на сьогодні її функції?

Функція (2008–2012)	Орган у 2025 році
Контроль у сфері житлово-комунальних послуг	Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України; органи місцевого самоврядування (виконавчі органи громад)
Контроль тарифів	Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); органи місцевого самоврядування
Технічний та експлуатаційний контроль житлового фонду	Органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі (ОСББ, керуючі компанії), ДІАМ (щодо об’єктів будівництва)
Контроль за благоустроєм населених пунктів	Органи місцевого самоврядування (інспекції з благоустрою), Мінрозвитку (політика у сфері благоустрою)
Нагляд за виконанням повноважень місцевої влади у сфері ЖКГ	Мінрозвитку, Рахункова палата України, Держаудитслужба
Адміністративні повноваження (протоколи, штрафи)	Органи місцевого самоврядування, поліція; НКРЕКП (для ліцензійних порушень)

Переваги та недоліки створення житлової інспекції

З огляду на функції перелічені вище, та зважаючи на поточну ситуацію з їх виконанням, я б вважав перевагою надання житлової інспекції функцій контролю за належним та «цільовим» використанням об’єктів житлового фонду. А саме: у випадку, якщо в житловому будинку влаштовано хостел, ветеринарну клініку або казино, то така інспекція повинна мати право складати відповідні протоколи, приписи, штрафи та мати право на звернення до суду.

🎯 Що дозволено, а що заборонено розміщувати в житлових будинках (хостели, ветклініки, казино та інше)?

Оскільки на сьогодні, за дотриманням вимог щодо використання житлового фонду за призначенням на практиці ніхто взагалі не слідкує.

Окрім того, новостворена житлова інспекція могла б перевіряти якість та обсяг надання житлово-комунальних послуг (розглядати заяви та скарги громадян), перевіряти відповідність існуючих об’єктів житлового фонду санітарним та технічним вимогам (видаючи відповідні приписи балансоутримувачам будинків).

📌 А от до можливих недоліків я б відніс те, що власне буде створено ще один державний інспекцій орган, що нажаль дуже часто призводить до нових зловживань. Але у випадку, якщо буде також прийнято чіткий порядок роботи такого органу, і його повноваження будуть законодавчо унормовані, то я бачу більше переваг в його створенні, ніж недоліків.

Звісно, можна взагалі не створювати нових інспекцій, і прописати необхідні повноваження вже існуючим органам, наприклад Держспоживслужбі та органам місцевого самоврядування, але зважаючи на положення законопроєкту Про основні засади житлової політики, нова житлова інспекція отримає також функції щодо контрою використання та розподілу службового та соціального житла, а також функції щодо перевірки стану житлового фонду і його відповідності вимогам законодавства.

Також, можливо, житлова інспекція отримає повноваження перевіряти дотримання вимог законодавства житлово-будівельними та житловими кооперативами, але це як на мене дуже спірне питання.

⭕ Давайте дочекаємося нової редакції законопроєкту Про основні засади житлової політики, і побачимо чи буде створюватися житлова інспекція і які повноваження вона отримає.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM