Відтермінування вимоги розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій до 01 січня 2028

У Верховній раді України зареєстровано Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель) (реєстраційний №13437).

17.06.2020 року було прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель, яким місцеву владу зобов’язали до 1 січня 2025 року розробити та затвердити комплексні плани просторового розвитку території. Проте, зважаючи на всі виклики, які з 2020-го року пережила та переживає Україна, лише дві громади затвердили плани просторового розвитку!…

Проте в Пояснювальній записці мова йде про наступне: станом на сьогодні (30 червня 2025 року) комплексні плани ухвалено лише щодо чотирьох територій територіальних громад, 492 громади вже розпочали процес розроблення комплексних планів, а 32 громади активно працюють над документом. Також, сільськими, селищними, міськими радами не завершено наповнення Державного земельного кадастру вищезазначеними відомостями.

У відрити джерелах вдалося знайти одну з громад, по якій до ДЗК внесено відомості про функціональні зони на підставі комплексного плану просторового розвитку – мова про Роганську територіальну громаду Харківського району Харківської області.

19 червня 2025 року на базі Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України пройшли Конгресові слухання щодо просторового планування у територіальних громадах, за результатами яких Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендовано розробити та супроводити ухвалення Верховною Радою України проекту Закону України, спрямованого на відтермінування вимоги до територіальних громад у частині розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад до 1 січня 2028 року для громад, розташованих на території внутрішніх регіонів, та встановивши для громад, розташованих на території регіонів, де ведуться бойові дії, термін у три роки після завершення дії воєнного стану.

Проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Законів України “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель” в частині:

⭕️ 1) встановлення додаткового перехідного періоду (до 1 січня 2028 року (а для територій територіальних громад або їх частин, які станом на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)” включені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, – до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території), протягом якого:

  • встановлення або зміна функціонального призначення територій може здійснюватись на підставі детальних планів територій на землях, де ще не затверджені комплексні плани;
  • внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженої до 24 липня 2021 року, може здійснюватись без урахування вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель” щодо її складу та змісту;
  • затвердження містобудівна документації на місцевому рівні розроблення, якої розпочато до 24 липня 2021 року, може здійснюватись без урахування вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель” щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні;
  • детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області;
  • сільські, селищні, міські ради зобов’язані забезпечити внесення до Державного земельного кадастру відомостей про: функціональні зони територій, визначені у містобудівній документації на місцевому рівні; межі територій пам’яток, історико-культурних заповідників, історичних ареалів населених пунктів та зон охорони пам’яток культурної спадщини, зазначені в історико-архітектурному опорному плані; обмеження у використанні земель у сфері забудови;

2) визначення, що замовником схем планування окремих частин території України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури. Такі схеми пропонується погоджувати Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською, Севастопольською міськими радами і затверджувати рішенням Кабінету Міністрів України;

⭕️ 3) встановлення можливості затвердження генеральних планів населених пунктів на територіях територіальних громад, щодо яких ще не затверджені комплексні плани;

4) встановлення, що наявність затверджених комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад та програм комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення території територіальної громади (її частини) та/або розвитку інфраструктури на такій території за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій (крім територій територіальних громад, які на день прийняття рішення щодо надання фінансування, включені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій).

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2025

Доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу є документи, сформовані кадастровим реєстратором, або висновки експерта

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 28.05.2025 року по справі №357/7006/24 щодо витребування на користь держави земельної ділянки з незаконного володіння особи, оскільки в результаті вивчення даних кадастрової карти, співставлення їх з викопіюванням з Детального плану території, на якій розміщено земельну ділянку, встановлено, що вона накладається на землі загального користування, прийшов до наступних висновків:

…твердження про накладення спірної земельної ділянки на землі загального користування є припущенням прокурора, до якого він дійшов дослідивши викопіювання з генерального плану міста Біла Церква, викопіювання з детального плану території сектору, однак з цих документів неможливо встановити накладення спірної земельної ділянки на землі вулиці, а відповідне експертне дослідження не проводилося.

⭕️ У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2022 року у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2024 у справі №686/27476/21.

Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації, порушує суспільні інтереси

Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі №515/1315/18.

Таким чином, позивачем у порушення вимог процесуального права не виконано свого обов’язку в частині доказування порушеного права держави, в інтересах якої подано позов прокурором, не доведено віднесення спірної земельної ділянки до земель загального користування, а тому колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Висновок прокурора, здійснений при аналізі викопіювання з детального плану території сектору №16 міста Біла Церква, не є належним доказом в підтвердження стверджуваного позивачем факту накладення спірної земельної ділянки на землі загального користування. В рамках даної справи позивачем не подавалося жодних клопотань про призначення земельної експертизи.

⭕️ Аналіз, вивчення та/вбо співставлення даних кадастрової карти та викопіювання з Детального плану території (або й іншої містобудівної документації) не є належним доказом накладення (часткового або повного) або не накладення земельних ділянок.

Обговорити судову практику по земельному праву можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2025

Оцінка по-новому: боротьба із заниженням вартості об’єктів?

Фонд державного майна України оприлюднив проєкт наказу ФДМУ «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», метою якого є вдосконалення функціонування Єдиної бази даних звітів про оцінку, зокрема моніторингу інформації, яка вноситься до Єдиної бази суб’єктами оціночної діяльності/оцінювачами, а також впорядкування питання зупинення/відновлення доступа до Єдиної бази суб’єктам оціночної діяльності та оцінювачам.

Проте осонвоню метою ФДМУ є боортьба із заниженням оцінок.

Фонд наводить інформацію про “заниження” оцінювачами вартості об’єктів, вказуючи, що ов’язковою умовою реєстрації в Єдиній базі звіту про оцінку є відповідність ринкової вартості, внесеної оцінювачем до Єдиної бази, межам 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Це зумовлює застосування 25-відсоткового цінового діапазону як «знижку» від ринкової вартості об’єкта нерухомості, особливо стосовно типових об’єктів нерухомості у великих містах, щодо яких визначений автоматично показник оціночної вартості нерухомості є співставним з ринковими вартостями таких об’єктів. У непоодиноких випадках дії суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) мотивовані отриманням додаткової винагороди від замовників оцінки за істотне зменшення вартості нерухомості, що визначається таким суб’єктом у звіті про оцінку, з метою зменшення під час здійснення правочинів бази оподаткування та мінімізації сплати замовниками податків та зборів, які є дохідною частиною Державного бюджету України та відповідних цільових фондів.

Так, за результатами моніторингу інформації в Єдиній базі за період її роботи зафіксовані випадки, коли сторони правочину, користуючись послугами суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), застосовують законодавчу норму щодо реєстрації звітів про оцінку, навмисно визначаючи ринкову вартість об’єкта нерухомості зі знижкою 25 відсотків.

ФДМУ наводить приклади зменшення ринкової вартості об’єктів нерухомості в найбільших містах України, і зазначає, що середнє зменшення ринкової вартості, визначеної у звітах про оцінку майна та які були використані під час укладання правочинів нотаріусами, становить близько 22,62%.

Що пропонує Фонд держмайна:

  • Розширення об’єктів оцінки – додано: неподільні об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості
  • Нотаріус – додано, що ідентифікуючі ознаки майна, внесені оцінювачами, перевіряються на відповідність даним, зазначеним в офіційних документах на такий об’єкт
  • Строк зберігання звітів – 3 роки (було 5 років)
  • Доступ до бази звітів – деталізовано порядок зупинення та відновлення доступу, додано адміністративне провадження
  • Конкретизовано формат та вимоги до підписання звітів – PDF, без захисту, із обов’язковим ЕЦП та зазначенням email
  • Оприлюднення інформації – деталізовано перелік даних, які оприлюднюються/не оприлюднюються (номери квартир тощо)
  • Моніторинг – уточнено як перевірку на некоректне внесення характеристик
  • Додано повноцінну процедуру вибіркового рецензування
  • Публічний доступ до даних – через Єдиний державний портал відкритих даних

Своєю думкою про те, чи унеможливлять ці зміни заниження вартості нерухомості, можна поділитися в групі Містобудуванні в Україні.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2025