Перелік ДБН, які планується оновити (змінити) в 2019 році

Мінрегіон України в 2019 році планує оновити (змінити) наступні ДБН (інформація станом на 08.05.2019 року):

  1. ДБН Б.1.1-14-2012 Склад та зміст детального плану території (інформація та джерело). Зміна №1 — проект (друга редакція).
  2. ДБН Б.1.1-15-2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту (інформація та джерело)
  3. ДБН Б.1-1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території (інформація та джерело).
  4. ДБН Б.2.2-3-2012 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України (інформація та джерело)
  5. ДБН А.2.2-14-2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування (інформація та джерело)
  6. ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ Планування та забудова територій (на заміну ДБН Б.2.2-12:2018 / ДБН 360-92)! Проект, друга редакція.
  7. ДБН В.2.2-20-2008 Готелі (інформація та джерело; розробник: КиївЗНДІЕП).
  8. ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі (зміни; інформація та джерело).
  9. ДБН В.2.2-25:2009 Підприємства харчування (Заклади ресторанного господарства) (зміни)
  10. ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів (зміни)


  11. ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів (зміна №1)
  12. ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів (зміна №2)
  13. ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси (проект, перша редакція). Друга рекдакція — станом на 05.02.2019 року.
  14. ДБН В.2.2-26:2010 Будинки і споруди. Суди
  15. ДБН В.1.2-ХХ:201Х Експлуатаційна придатність будівель та споруд. Основні положення (остаточна редакція)
  16. ДБН В.2.6-56:2014 Системи протипожежного захисту (зміни, розроблені ВГО «Український союз пожежної та техногенної безпеки»; інформація; порівняльна таблиця).
  17. ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт. (планується замінити)
  18. ДБН щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту (на заміну ДБН В.1.2-4-2006) (інформація та джерело; розробник: УкрНДІЦЗ)
  19. ДБН щодо споруд цивільного захисту (зміни; інформація та джерело; розробник: УкрНДІЦЗ)
  20. Зміна №2 до ДБН В.2.2-18:2007 Заклади соціального захисту населення (розробник: КиївЗНДІЕП). Пояснювальна записка.
  21. Нові ДСТУ з безпеки дорожнього руху: Розмітка дорожня та Засоби заспокоєння руху
  22. ГБН В.2.3-37641918-560:201Х Автодорожні мости. Спеціальні допоміжні споруди. Проектування (інформація; проект ГБН; розробник: ДерждорНДІ (на сайті Укравтодору ГБН В.2.3-37641918-560:201х має іншу назву — Мости та труби. Гофровані конструкції на автомобільних дорогах. Проектування)
  23. Мінрегіон вивчає доцільність внесення в ДБН норми щодо проектування на зупинках транспорту зручних увігнутих бордюрів (ДерждорНДІ)
  24. ДБН В.1.2-11-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії» (зміни)
  25. ДБН В.2.5-67-2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» (зміни)
  26. ДБН В.2.6-31-2016 «Теплова ізоляція будівель» (зміни)
  27. ДБН В.2.6-33-2018 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування» (зміни)



ДБН, які затверджені та/або набрали чинності в 2019 році:

    1. ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення (на заміну ДБН В.2.5-28-2006) (набрали чинності 01.03.2019 року)
    2. ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд (набрали чинності 01.04.2019 року)
    3. ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення (на заміну ДБН В.2.2-9-2009) (набирають чинності 01.06.2019 року)
    4. ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (набирає чинності 01.07.2019 року)
    5. ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення (на заміну ДБН В.2.1-10-2009) (набрали чинності)
    6. Зміна № 1 до ДБН В.2.5-64-2012 Внутрішній водопровід та каналізація (набирає чинності 01.03.2019 року)
    7. Зміна №1 до ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво у сейсмічних районах України (набирає чинності 01.05.2019 року). Текст проекту (друга редакція).

Чи набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та чи є чинним ДБН 360-92?

 
Ⓒ 2019

Порядок проведення інвентаризації земель

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, з метою забезпечення ведення та наповнення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель державної, комунальної та приватної форм власності, розроблено Порядок проведення інвентаризації земель.
📌 Цей Порядок установлює вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.



Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).  
Запропоновані в Порядку зміни направлені, зокрема, на внення до Державного земельного кадастру інформацію про масиви земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого до ДЗК буде внесено відомості про:
  • про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
  • невитребувані, нерозподілені земельні ділянки;
  • земельні ділянки під польовими дорогами;
  • земельні ділянки під полезахисними лісосмугами;
  • земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.
Статтею 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, і шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.
📍 В результаті проведення інвентаризації земель оновлюються та вносяться до Державного земельного кадастру відомості про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, що дозволяє створити реальний інструмент контролю за змінами, що відбуваються, а наявність актуальних відомостей про правовий режим їх використання та суб’єктів земельних відносин –  конкретизувати адресну спрямованість при реалізації природоохоронних заходів та персоніфікувати відповідальність за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням або з порушенням земельного законодавства.
Проведення інвентаризації земель державної та комунальної власності сприятиме інвестиційній привабливості земель, що дозволить залучати додаткові кошти як вітчизняних так і іноземних інвесторів для розвитку економіки, а також сприятиме збільшенню доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок зростання надходжень від плати за землю  в результаті актуалізації відомостей про суб’єкти земельних відносин та земельні ділянки, що підлягають оподаткуванню.
📍 Додатковим ефектом проведення інвентаризації  земель державної та комунальної власності є забезпечення оперативності та якості прийняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень щодо передачі громадянам та юридичним особам у власність або користування земельних ділянок.


✅ Склад технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель встановлено ст. 57 Закону України «Про землеустрій».
 
Ⓒ 2019

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) містобудівної документації

З 12 жовтня 2018 року діє Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» №2354-VIII від 20 березня 2018 року, яким визначено механізми урахування екологічних аспектів при розробці та прийнятті проектів документів державного планування.

Визначення необхідності проведення СЕО

Положення Закону, зокрема, поширюються на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
До документів державного планування відносяться стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
Містобудівна документації – це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання, планування, забудови та іншого використання територій. Це, зокрема:
📌 Уся зазначена вище містобудівна документація підлягає обов’язковій стратегічній екологічній оцінці (СЕО).
📍 Проте, у методичних роз'ясненнях щодо реалізації положень Закону Мінприроди зазначає, що СЕО обов’язково проводиться для документів державного планування (ДДП), які відповідають одночасно двом критеріям, зазначаним у ст. 2 Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», а у випадку, якщо проект ДДП відповідає лише одному із таких критеріїв, то рішення щодо здійснення СЕО замовник приймає самостійно.
📍 Також, замовник може здійснити попередню оцінку необхідності здійснення СЕО проекту ДДП.



Етапи стратегічної екологічної оцінки (СЕО)

  • визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;
  • складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;
  • проведення громадського обговорення та консультацій (транскордонних консультацій);
  • врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;
  • інформування про затвердження документа державного планування;
  • моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Хто повинен замовляти СЕО?

Замовником СЕО є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.

Замовник СЕО, серед іншого: забезпечує здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування; здійснює інформування та забезпечує вільний доступ до інформації у процесі СЕО; забезпечує своєчасні та ефективні можливості для участі громадськості у СЕО проекту; забезпечує фінансування здійснення СЕО.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

  • зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
  • характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;
  • опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко- , середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
  • заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
  • обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
  • заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
  • опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
  • резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку аудиторію.
📌 Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.



Громадське обговорення

Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про СЕО оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Про факт оприлюднення замовник повідомляє громадськість. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про СЕО протягом усього строку громадського обговорення.
Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення.
Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.
За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.
Отже, за результатами громадських обговорень має бути підготовлена довідка щодо громадських обговорень та протокол громадських слухань (у разі проведення).
 
Громадське обговорення у процесі СЕО проектів містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану населених пунктів, плану зонування територій, детального плану території) проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
📌 Незважаючи на те, що Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» врегульовано процедуру громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про СЕО, сам Закон містить вузьке визначення громадськості, що могло створити перепони у вільному доступі громадян до процедури СЕО, тому Міністерство екології та природних ресурсів розробило методичні роз'яснення щодо реалізації положень Закону (Наказ Мінприроди №296 від 10.08.2018 року). У вказані рекомендації було внесено зміни Наказом Мінприроди №465 від 29.12.2018 року.

Затвердження документа державного планування

Замовник зобов'язаний протягом п’яти робочих днів з дня затвердження містобудівної документації розмістити на своєму офіційному веб-сайті затверджену містобудівну документацію, довідку про консультації та довідку про громадське обговорення і письмово повідомляє про це Мінприроди.

Щорічний моніторинг наслідків

Замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.
Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.
Станом на 28.01.2019 року такий порядок не затверджено, хоча проект порядку було розроблено Мінприроди та оприлюднено для громадського обговорення ще 25.07.2018 року.
 
Ⓒ 2019