Дитячі майданчики дозволять розміщувати на даху

01 жовтня 2018 року набирають чинності зміни до ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій (Зміна №1 до вказаного ДБН затверджена наказом Мінрегіону України від 14.06.2018 р. № 144), якими скасовується заборона розміщення дитячих майданчиків на дахах.

Так, з 01.10.2018 року дозволяється розміщення дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд за умови забезпечення безпечної експлуатації майданчика, відводу дощових та талих вод, а також за необхідності шумозахисту нижчерозташованих приміщень.

Висота розміщення дитячого майданчика на покрівлях напівпідземних і наземних споруд не повинна бути більшою ніж 15,0 м (але не більше 3 поверхів) від рівня полу першого поверху споруди або землі.

Дитячі майданчики на покрівлях напівпідземних і наземних споруд необхідно обладнувати парапетом та захисною огорожею висотою 2,0 м та забезпечити можливість безбар’єрного доступу до них за допомогою ліфта, сходів та/або пандуса.

На території дитячого майданчика на покрівлях напівпідземних і наземних споруд заборонено розміщувати вентиляційні канали, антени, споруди мобільного та стільникового зв’язку.

Вентиляційні канали, які призначені для видалення повітря, необхідно передбачати на відстані по горизонталі від дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд до випускного пристрою не менше ніж 10,0 м”.

Також до ДБН буде додано пункт 9.5.6 в наступній редакції: “Каркаси захисної огорожі дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд необхідно виготовляти зварними. Блискавкозахист дитячого майданчика на покрівлях напівпідземних і наземних споруд проектується у відповідності з ДСТУ Б В.2.5-38”.
 
 
 
 
Ⓒ 2018

Удосконалення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та процедур реєстрації

Уряд прийняв рішення щодо удосконалення функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та процедури їх реєстрації, з метою надання достовірних відомостей у повному обсязі про нерухоме майно державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування та органам державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою КМУ від 06 червня 2018 року №484 (опублікована 22.06.2018 року) передбачається приведення нормативних документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідність до законів України «Про довірчі послуги» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Постановою №484 удосконалено процедури надання (припинення) безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування та інших визначених законом осіб, адвокатів та нотаріусів до зазначеного Реєстру.
Також посилено вимоги до захисту інформації, що міститься у Реєстрі, з метою запобіганню несанкціонованому доступу та поширенню такої інформації, шляхом застосовування засобів криптографічного захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Документом передбачено започаткування Реєстру об’єктів нерухомого майна, в якому будуть акумулюватися відомості за результатами технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.
До набрання чинності Законом України “Про електронні довірчі послуги” ідентифікація користувачів під час надання доступу до Державного реєстру нерухомості, отримання через веб-портал Мінюсту у сфері держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також ідентифікація державних реєстраторів прав на нерухоме майно, здійснюється за допомогою діючих ЕЦП.

Мінюст та НПУ: вирішення спірних питань у сфері державної реєстрації

25 червня 2018 року під час круглого столу було презентовано лист Міністерства юстиції, що став результатом співпраці Нотаріальної палати України та Мінюсту щодо вирішення питань зі сфери здійснення державної реєстрації, які турбують нотаріальну спільноту.
Зокрема, Мінюст роз’яснює алгоритм дій держаного реєстратора у випадках коли відомості ДЗК містять неповну або неточну інформацію.
Разом із тим, наразі відсутнє вирішення технічних проблем, які виникають під час взаємодії з ДЗК та ЄРД (Єдиним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів), зокрема, у випадках, коли інформація в ЄРД внесена некоректно (не відповідає іншим документам заявника) або неповно.

Загалом, в зазначеному листі (та відеоматеріалах) було дано відповіді на наступні питання:

  1. Чи може нотаріус, який веде спадкову справу, зареєструвати право власності за спадкодавцем в порядку, передбаченому п. 66 на декілька об`єктів нерухомості, що розташовані в різних регіонах України?
  2. Як правильно перенести дані зі спецрозділу ДРРП про оренду до відкритого розділу ДРРП у разі виявлення помилки у відомостях?
  3. Чи можна провести державну реєстрацію припинення іпотеки, відступлення прав іпотекодержателем за іпотечним договором у разі наявності інших обтяжень?
  4. Чи можна додати електронні копії документів після завершення процедури державної реєстрації?
  5. Як зареєструвати зміну часток у спільній сумісній власності на часткову?
  6. Як правильно переносити дані про співвласників із ДЗК до ДРРП?
  7. Яка процедура уточнення даних в ДЗК?
  8. Скільки заяв подається у разі здійснення державної реєстрації права власності на будівлю з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вона розташована?
  9. Чи несе відповідальність державний реєстратор за дії попереднього державного реєстратора та за достовірність поданих йому документів?
  10. Чи можна проводити державну реєстрацію у разі відсутності технічної взаємодії з ДЗК та ЄРД?
  11. Чи є перспективи вдосконалення критеріїв проведення моніторингу реєстраційних дій, а також введення диференційної системи санкцій за порушення при здійсненні реєстраційних дій у сфері державної реєстрації?
 
 
 
 
Ⓒ 2018