22 липня 2022 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримавпроєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» (реєстраційний №7398).
Проєкт Закону було розроблено з метою вжиття додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, пов’язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами.
⭕️ Законопроєктом пропонується:
визначити, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється;
передбачити, що обмеження щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб, визначені частиною третьою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюються на випадки будівництва та експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту;
встановити, що проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
встановити таку додаткову підставу для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта як невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист;
надати визначення терміну проектна документація повторного використання та врегулювати питання її експертної оцінки;
врегулювати джерела фінансування витрат, пов'язаних з утриманням у готовності до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту;
врегулювати строки приведення у готовність до прийому населення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів незалежно від форми власності у разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових в режим підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період;
передбачити істотні умови договору оренди захисної споруди цивільного захисту (її частини), яка перебуває у державній або комунальній власності, та підстави для його розірвання у односторонньому порядку;
уточнити перелік осіб, на яких покладається обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд.
Проектом Закону передбачається внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
📌 Додатково раджу ознайомитися з науково-експертним висновком на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»!
✔ Для інформації: 01 серпня 2019 року вступили в дію:новий ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» та Зміни №4 у ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту». Це норми з грифом ДСК (для службового користування).
З початком війни було обмежено та/або закрито багато реєстрів, серед них і реєстри дозвільних документів ДАБІ/ДІАМ — інформація про зареєстровані повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт, про дозволи на будівництво, про декларації про прийняття об'єктів вексплуатацію та сертифікати.
Звісно замовники будівництва, як правило, зберігали в себе дані про зареєстровані документи, або могли їх знайти в своєму кабінеті, проте непоодинокими є ситуації, коли реєстраційний номер документу не вдається знайти… Що ж робити в такому випадку?
Можна направити запит до ДІАМ і чекати відповіді, а можна скористатися сервісом URBANDATA і отримати дані практично миттєво.
На URBANDATA та в Telegram-боті DabiBot працює пошук дозвільних документів та документів про введення об’єктів в експлуатацію.
❗️Важливо: мова йде про документи, які було зареєстровано до 24.02.2022 року; документи, зареєстровані з 24.02.2022 і до сьогодні, можна отримати направивши відповідний запит до ДІАМ.
Земельний податок (за 2021 рік) у 2022 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 ПКУ).
Об'єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної податкової служби України.
Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Пільги по сплаті земельного податку
Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2022 році звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші пільги.
🛑 Сплата земельного податку на період дії воєнного стану
Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
🛑 Таким чином, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за:
земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії,
земельні ділянки, що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Вказане положення Закону №2120 розповсюджується на:
земельні частки (паї) та земельні ділянки, що перебувають у приватній власності;
земельні ділянки, які перебувають у користуванні на праві постійного користування;
орендовані земельні ділянки державної та/або комунальної власності.
✔ Бойові дії — це форма застосування з’єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (ЗУ «Про оборону України»).
✔ Засмічені землі: засміченою вважається земельна ділянка, на якій наявні сторонні предмети, матеріали, відходи та/або інші речовини без відповідних дозволів, що з'явилися на ній унаслідок надзвичайних ситуацій і/або збройної агресії та бойових дій (Наказ Міндовкілля від 04.04.2022 року №167).
❗️ Важливо: поки не буде відповідної Постанови Кабінету Міністрів України, застосовувати положення Закону №2120 щодо плати за землю, на мою думку, неможливо!
Також Законом №2120 встановлено, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Строк сплати податку
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.
🎯 Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.
Відповідальність та звільнення від неї
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Податкового Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
⭕️ Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (п. 287.9 ПКУ).
🛑 На сьогодні пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 роздіу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до пункту 129.9 статті 129 ПКУ, а саме згідно з новою редакцією підпункту 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.
З початком війни було обмежено та/або закрито багато реєстрів, серед них і реєстри дозвільних документів ДАБІ/ДІАМ — інформація про зареєстровані повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт, про дозволи на будівництво, про декларації про прийняття об'єктів вексплуатацію та сертифікати. 
На 
