Введено в дію Закон, який передбачає до 21.02.2020 року демонтаж незаконних огорож, які перешкоджають доступу до водойм

21 лютого 2020 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування» від 29.10.2019 року №233-IX, який спрямовано на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

Вказаний Закон набрав чинності 21.11.2019 року!

📌 Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим ЗакономВидатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

❗️ Тобто, усі незаконні огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до водойм, мали бути демонтовані до 21 лютого 2020 року!

Законом забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.

⚠️ У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками. У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

Обмеження будь-яким способом безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя, крім випадків, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—6800 грн.) і на посадових осіб – від 400 до 700 таких мінімумів (6800-11900 грн).

⭕️ В питаннях забудови берегів захист громадських інтересів є підставою для позбавлення права приватної власності

Контроль за дотриманням вимог Закону

Законом вносено також зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

А також зміни до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», згідно з якими місцева державна адміністрація здійснює контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Інформація, отримана від інших органів, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю або нагляду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.02.2020 року по справі №826/8793/18 щодо правомірності скасування органом ДАБК дозвільних документів та документів, що засвідчують прийняття об’єктів в експлуатацію, а також щодо вимог відновити записи в Реєстрі ДАБІ, дійшов наступних висновків:

🎯 Інформація, отримана від інших органів влади, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю або нагляду, а тому не може бути беззастережною підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій без проведення передбаченого Законом заходу контролю (прим. проведення перевірки).

🎯 Якщо помилкова інформація, зазначена у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єкта до експлуатації може бути врегульована у порядку, визначеному частиною першою статті 39-1 Закону №3038-VI шляхом внесенням до таких декларацій відповідних змін, то відсутні правові підстави для їх скасування.

🎯 Суб’єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. 

Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Ненормативні правові акти суб’єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб’єктом після їх виконання.

За таких встановлених обставин та правового регулювання Верховний Суд дійшов до висновку про те, що оскаржені накази ДАБІ прийняті за відсутності законних підстав для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об’єкта, без проведення передбаченого заходу контролю та без дотримання процедури їх прийняття.

Водночас зазначені рішення (про скасування декларацій) суперечать принципу правової визначеності, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення в спірній ситуації відповідають ознакам “свавільного” рішення, яке ставить особу (суб’єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

Містобудування, земельне право та ДАБІ: судова практика за 2019 рік

📌 Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання ДАБІ внести до Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів інформацію про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об’єкта до експлуатації, реєстрацію яких скасовано оскаржуваними наказами ДАБІ, то колегія суддів вважає їх передчасними, а права позивача у цій частині такими, що не порушено.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ URBANDATA – Реєстр дозвільних докментів ДАБІ!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Кількість квадратних метрів житла на одного мешканця: аналітика за 2019 рік по містам та областям України

В січні 2020 року мною було оприлюднено аналітику щодо кількості багатоквартирних будинків, які було введено в експлуатацію в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, а також дані щодо кількості введених будинків з 2015 по 2019 роки.

Так, за 2019 рік по всій території України було введено в експлуатацію 775 багатоквартирних житлових будинків загальною площею більше 11 мільйонів кв.м!

📊 Здійснити пошук по Реєстру ДАБІ, а також отримати аналітику можна на порталі URBANDATA!

Нещодавно я отримав дані про чисельність населення (за оцінкою) по обласним центрам України та місту Києву (станом на 01.12.2019 року).

Поєднавши дані з Реєстру ДАБІ, а також інформацію щодо чисельності наявного населення, було отримано наступні результати:

🎯 П’ятірка лідерів по кількості квадратних метрів на одного мешканця:

  • Івано-Франківськ — 1,77 кв.м на людину;
  • Львів — 1,49 кв.м на людину;
  • Тернопіль — 1,03 кв.м на людину;
  • Одеса — 0,95 кв.м на людину;
  • Хмельницький — 0,87 кв.м на людину.

📌 Два міста-мільйонника: Київ та Харків опинилися на 9 та 16 місцях відповідно. При цьому, столиця є абсолютним лідером по площі зданих в експлуатацію будинків — більше 2,1 млн. кв.м.

Ниже інформація про кількість багатокварних будинків (введених в 2019 році) та загальну їх площу:

 * В зазначеному матеріалі аналізувалися лише багатоквартирні будинки (код за класифікатором ДК 018-2000 — 1122.1 та 1122.2) площею від 1000 кв.м. Дані про чисельність наявного населення станом на 01.12.2019 року отримані від Держстату.

⚠️ PS: окремо хочу звернутися до представників Львівської міської ради, які попередній матеріал взяли з мого сайту, прибрали джерело, і видали як свій (а на моє прохання вказати джерело, порадили вирішувати питання “у встановленому законодавством порядку”). Якщо і цього разу ситуація повториться, то я, мабуть, буду славетне місто Львів просто прибирати з результатів досліджень…

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020