05 лютого 2020 року Уряд прийняв Постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо проведення капітального ремонту автомобільних доріг загального користування».
Наразі текст прийнятої постанови відсутній на сайті КМУ, є лише її проєкт. Окрім того, станом на 05.02.2020 року відсутнє погодження зазначеного акту Державною регуляторною службою України.
🎯 Постановою запроваджується експеримент, що передбачає оптимізацію набуття права на виконання робіт із капітального ремонту доріг загального користування (заміна дозволу на повідомлення), що скоротить відповідну процедуру на 1 місяць (а на практиці це може бути значно більш суттєва економія часу, зокрема, зважаючи можливість реєстрації повідомлень он-лайн), за умови забезпечення належної якості будівельних робіт шляхом залучення інженераконсультанта та страхування будівельних робіт на період будівництва та гарантійного строку якості робіт.
Також передбачається залучення інженера-консультанта – для доріг загального користування як об’єктів будівництва, що потребують розроблення проєктної документації на будівництво автомобільних доріг.
⭕️ Так, з 01.03.2020 року і до 01.01.2022 року:незалежно від класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва замовник має право на виконання будівельних робіт із дня, наступного за календарним днем після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за умови:
укладення до початку будівництва договорів страхування будівельних робіт на період будівництва, гарантійного строку якості робіт – для доріг загального користування як об’єктів будівництва, щодо яких до набрання чинності цим Порядком затверджено проєктну документацію;
укладення до початку будівництва договорів страхування будівельних робіт на період будівництва, гарантійного строку якості робіт, залучення інженераконсультанта – для доріг загального користування як об’єктів будівництва, що потребують розроблення проєктної документації на будівництво автомобільних доріг.
🔥 Швидше за все, з 01.03.2020 року можна буде подавати такі повідомлення через Електронний кабінет забудовника, а отже вони будуть реєструватися миттєво!
Е-кабінет передбачає можливість вибрати будь-які об’єкти під кодами: 2111 «Автостради” та 2112 «Вулиці та дороги”.
📌 Також зараз на розгляді перебуває законопроєкт Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №2680), яким, зокрема, скасування необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», та запровадження отримання права на виконання вказаних будівельних робіт на таких спорудах на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Зважаючи на велику кількість осіб, як постійно проживають в садових (та дачних) будинках, і часто стикаються з труднощами (точніше відмовами) при спробі зареєструвати в такому будинку місця проживання, я вирішив зробити спробу розібратися з цим питанням.
Найчастіше відмова пов’язана з тим, що в документах про право власності, а саме у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно – на садовий будинок, у відповідні графі: «Об’єкт житлової нерухомості» зазначено «Ні»:
Є «послуги» по зміні вказаної інформації (запису) – з «Ні» на «Так»(іноді на основі звіту проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам), і після цього особі вже не відмовляють в реєстрації місця проживання…Разом із цим, після змін в законодавстві, які набрали чинності 16.01.2020 року, навряд залишилася подібна можливість змінити дані запису в ДРРП.
Проте, чи дійсно садовий будинок не є об’єктом житлової нерухомості і чи законною є відмова у реєстрації місця проживання в такому будинку?
Визначення термінів
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (Податковий кодекс України).
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, в якому відсутня житлова площа, а є основна та допоміжна (Інструкція БТІ).
Будинок садовий – будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (ДБН Б.2.2-12:2019).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (Податковий кодекс України (Інструкція БТІ та Наказ №158 містять практично ідентичні визначення)).
Будинок дачний – житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (ДБН Б.2.2-12:2019).
❗️ Потрібно зазначити, що визначення «садового будинку» так і лишилося незмінним з 1993 року (моменту набрання чинності ДБН 360-92**, який діяв до 01.10.2019 року) по сьогоднішній день (Податковий кодекс України та ДБН Планування та забудова територій).
Проте нас цікавить чи є садовий будинок «об’єктом житлової нерухомості» чи ні:
В Податковому кодексі України (пп. 14.1.129) зазначено, що об’єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки!
А в пп. 14.1.129-1 ПКУ вказано, що об’єктами нежитлової нерухомості – є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (адачні та садові будинки як раз і не віднесені до житлового фонду)…
📌 Таким чином, в одному і тому ж нормативно-правовому акті містить два положення, які суперечать одне одному. При цьому, в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно садові будинки, за замовчуванням, визначені як об’єкт нежитлової нерухомості, хоча це суперечить пп. 14.1.129 ПКУ.
Саме ця колізія, а також законодавча можливість переведення садових будинків у житлові (незважаючи на те, що цей процес створює, як правило, ще більше проблем у власників), і «дозволяє» державним реєстраторам самостійно визначатися чи відносити садові будинки до об’єктів житлової нерухомості чи ні.
❓ З метою отримати офіційну відповідь Міністерства юстиції України з цих питань, я подав відповідний запит. І як тільки отримаю відповідь, то викладу її в групі Містобудування в Україні та в Telegram-каналі.
Судова практика щодо можливості реєстрації в садових будинках
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.10.2019 року по справі №2340/4673/18, щодо відмови в реєстрації місця проживання особи в садовому будинку, дійшов наступних висновків:
✅Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, є можливою та повністю узгоджується зі статтями 6, 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що садовий будинок відповідає вимогам державних будівельних норм (звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 15 жовтня 2015 року) та згідно відомостей, які містяться в технічному паспорті — складається з коридору, кухні-їдальні, кімнат, санвузлів, кабінету, топочної, холу, гардеробу. Відтак, садовий будинок придатний для експлуатації та проживання в ньому людей.
Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до ЖК УРСР садовий будинок не зазначений в переліку об’єктів, які не входять до житлового фонду. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів та не вбачає підстав для відступлення від них, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Доводи касаційної скарги з посиланням на положення державних будівельних норм, відповідно до яких для садових будинків установлюються інші нормативні вимоги до зовнішніх конструкцій, інженерного устаткування, що не відповідають аналогічним нормативним вимогам до житлових будинків, зазначених висновків Суду не спростовують.
🎯 Суд зазначає, що відмінність будівельних норм у частині вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються під час будівництва житлових будинків у порівнянні з садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, притаманних житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього, встановивши додаткове обладнання чи комунікації.
Отже, факт будівництва садового будинку на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.
✅Відтак, Суд погоджується з висновками судів, що відмова відповідача зареєструвати місце проживання позивача в садовому будинку — не ґрунтувалася на вимогах закону.
31 січня 2020 року Мінрегіоном оприлюдненопроєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо запровадження автоматичного включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками».
✅ Метою прийняття проєкту Закону є:
🎯 запровадження автоматичного включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками,
🎯скорочення строків реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації,
🎯 взаємоузгодження між собою чинних норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
✅ Проєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими встановити, що:
строк реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації становить п’ять робочих днів;
з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються, зокрема, такі електронні документи, як акт готовності об’єкта до експлуатації, повідомлення про відмову у підписанні акта готовності об’єкта до експлуатації;
подання акта готовності об’єкта до експлуатації є підставою для проведення огляду закінченого будівництвом об’єкта органом державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснюється протягом десяти робочих днів;
забезпечується обов’язкова фото- та відео фіксація проведення процесу огляду закінченого будівництвом об’єкта посадовою особою, яка здійснила огляд, та їх завантаження до Реєстру будівельної діяльності;
прийняття рішення про підписання (відмову у підписанні) акта готовності об’єкта до експлуатації здійснюється після проведення огляду такого об’єкта органом державного архітектурно-будівельного контролю;
здійснюється автоматичне включення до Реєстру будівельної діяльності документів, які є підставою для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, шляхом створення в режимі реального часу програмними засобами Реєстру будівельної діяльності сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи;
прийняття рішення про відмову в підписанні акта готовності об’єкта до експлуатації здійснюється в режимі реального часу програмними засобами Реєстру будівельної діяльності, шляхом створення повідомлення про відмову в підписанні акта готовності об’єкта до експлуатації з одночасним присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи;
виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється, крім переліку будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406.
📌 У випадку прийняття, Закон набере чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
