Автор: Юрій Брикайло

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 09.12.2019 року по справі №826/22842/15 щодо зобов’язання органу державного архітектурно-будівельного контролю звернутися до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта, прийшов до наступних висновків:

🎯 Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, має обов’язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

🎯 Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб’єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

🎯 Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо пред’явлення позову про знесення самочинно збудованого об’єкта як повноваження, яке може здійснюватися (або не здійснюватися) на власний розсуд цього органу (дискреційне).

🎯 Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.

У разі невиконання органом державного архітектурно будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Публікація матеріалів, які стосуються здійснення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, про те, що акт, складений за відсутності суб’єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови; а також про те, що не є недопуском ДАБІ до перевірки ситуація, коли особу не було повідомлено про її проведення, викликали питання щодо того, чи вимагається чинним законодавством повідомлення суб’єкта містобудування про проведення позапланової перевірки.

⭕️ Аналіз положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю свідчить про те, що вказані нормативно-правові акти не містять вимоги повідомляти суб’єкт містобудування проведення позапланової перевірки.

⭕️ Разом із тим, варто звернути увагу на судову практику, та, зокрема, висновок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 14.11.2019 року по справі №822/680/16 щодо скасування припису та постанови ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності:

🎯 З аналізу норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб’єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об’єкта та до об’єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

🎯 Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб’єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов’язком такого суб’єкта містобудування.

🎯 Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб’єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов’язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 27.11.2019 року по справі №522/441/17 щодо скасування постанови ДАБІ по справі про адміністративне правопорушення, прийшов до наступних висновків:

🎯 акт складений за відсутності суб’єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

⭕️ Також ВС КАС зазначив, що вказівка у протоколі завідомо неправдивої інформації не може вважатися недоліком в його оформленні, а саме: при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення було вказано неправдиві відомості стосовно присутності суб’єкта містобудування під час перевірки, а також про відсутність з його боку пояснень, відмову від підпису та отримання копії протоколу, що, на переконання Суду, взагалі ставить під сумнів достовірність решти інформації, зазначеної у такому протоколі.

📌 Повноваження ДАБІ – зміни: заборона скасування МУО, повідомлень та декларацій

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019