Будівельна амністія— це спрощена процедура прийняття в експлуатацію, зокрема, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів, які збудовані без оформлення дозвільних документів у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року (за умови, що вони збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення).
У цьому відео я розповідаю про те, які об’єкти підпадають під будівельну амністію та в який період вони повинні були бути збудовані, які документи необхідні для введення в експлуатацію (узаконення будинку та господарських будівль), а також чи потрібно сплачувати будь-які штрафи при оформленні за будівельною амністією.
Ми розглянемо:
які об’єкти підпадають під будівельну амністію;
які необхідні документи для введення в експлуатацію та як їх подати;
чи розповсюджується будівельна амністія на реконструкцію (добудову);
чи повинна особа сплачувати будь-які штрафи, зважаючи на те, що будинок було зведено без дозвільних документів;
у яких випадках не потрібен звіт про технічне обстеження;
як визначається рік побудови об’єктів;
та багато іншого.
Цей матеріал буде корисним для всіх, хто запланував ввести в експлуатацію (узаконити) індивідуальний житловий (садибний), садовий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, які було збудовано без дозволу у період з 05 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року.
Постановою передбачено чіткий алгоритм дій територіальних органів Держгеокадастру або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, державних інспекторів та порядок оскарження таких дій.
⭕️ Згідно з Постановою, предметом обстеження є земельні ділянки, щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів у зв’язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Обстеження земельних ділянок проводиться державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель територіальних органів Держгеокадастру або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, на підставі наказу (рішення) таких уповноважених органів про проведення обстеження земельних ділянок.
За результатами обстеження земельних ділянок складається акт обстеження земельної ділянки за формою згідно з додатком в електронній формі та у двох примірниках у паперовій формі.
Акт обстеження земельної ділянки має містити план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис або графічний матеріал з місцем розташування земельної ділянки). На плані-схемі відображаються межі земельної ділянки та позначається площа земельної ділянки, яка використовується та/або не використовується за цільовим призначенням.
У разі проведення обстеження земельних ділянок за ініціативою уповноваженого органу до акта обстеження додаються матеріали дистанційного зондування Землі (супутникові знімки).
Один примірник акта обстеження земельної ділянки залишається в уповноваженого органу. Другий примірник акта обстеження земельної ділянки та електронна форма акта обстеження земельної ділянки направляється уповноваженим органом протягом трьох днів з дати його складання до органу, що надає податкові пільги. Копія акта обстеження земельної ділянки надається власнику/користувачу земельної ділянки або уповноваженій ним особі в разі його/її присутності під час обстеження земельної ділянки.
У разі відсутності власника/користувача земельної ділянки або уповноваженої ним особи під час обстеження земельної ділянки копія акта обстеження земельної ділянки надсилається зазначеній особі протягом трьох робочих днів будь-якими засобами зв’язку (із використанням поштового звʼязку, через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, електронною поштою тощо).
У разі відсутності відомостей про адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження або іншу адресу для зв’язку з власником/користувачем земельної ділянки або уповноваженою ним особою копія акта обстеження земельної ділянки надається зазначеним особам за їх зверненням до уповноваженого органу.
⭕️ Обстеження земельних ділянок не проводиться на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку, а саме:
територіях активних бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій;
територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій;
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації.
За наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров’я людини та забезпечення безпеки держави в межах території, на якій розташована земельна ділянка, щодо якої уповноваженим органом видано наказ (прийнято рішення) про проведення обстеження, такий орган видає наказ (приймає рішення) про скасування проведення обстеження земельної ділянки, про що в одноденний строк доводить до відома осіб, запрошених для проведення обстеження.
Фондом державного майна України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 820 і від 28 квітня 2021 р. №630». Метою якої є удосконалення визначених примірними договорами оренди державного майна, затвердженими постановою КМУ від 12 серпня 2020 р. №820, механізмів індексації орендної плати, передачі та повернення майна з оренди, сплати та повернення орендарю забезпечувальних депозитів, обміну повідомленнями між сторонами договору, використання орендарями амортизації, заміни сторін орендодавця та балансоутримувача.
Проектом акту передбачається:
заміна щорічної індексації за договорами оренди, укладеними за результатами аукціону, на щомісячну;
надання орендарю права вимагати від балансоутримувача передачі майна або відмови від договору у разі непередачі йому майна;
встановлення випадків, при настанні яких не здійснюється підписання акта повернення з оренди орендованого майна між орендарем та балансоутримувачем, та моменту повернення майна з оренди;
встановлення сплати орендарем забезпечувального депозиту у розмірі тримісячної орендної плати;
визначення способу обміну повідомленнями про виконання умов договору між його сторонами та моменту отримання таких повідомлень;
встановлення порядку дій при набутті особою прав та обов’язків орендодавця та/або балансоутримувача за договором оренди;
встановлення порядку відновлення орендарем єдиного майнового комплексу основних засобів за рахунок амортизації;
виключення з чинної редакції Примірних договорів оренди положень, які дублюють норми законодавства, зокрема, щодо порядку продовження договору оренди, підстав для припинення договору тощо.
У зв’язку із значним обсягом змін до Примірних договорів оренди пропонується викласти їх у новій редакції.
