Апеляційний суд поставив крапку в питанні чинності ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій – нечинний!

⭕️ 13 червня 2019 року завершилося «протистояння» між ДБН 360-92 та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», яке тривало з серпня 2018 року!

Вже 10 місяців тривають судові баталії щодо визнання протиправним та нечинним Наказу Мінрегіону від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», і весь цей час виникають питання та суперечки щодо того чи набрав чинності вказаний ДБН, чи досі є чинним ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, і от 13.06.2019 року у цій справі було поставлено крапкуШостий апеляційний адміністративний суд постановив:

🎯 Апеляційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – задовольнити частково.

🎯 Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року – скасувати.

🎯 Адміністративний позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» – задовольнити.

🎯 Визнати наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» протиправним та нечинним.

➡️ Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Детальніше про судові процеси та рішення читайте тут.

Подальші перспективи та наслідки

⭕️ Фактично, навіть за умови, що Мінрегіон звернеться з касаційною скаргою і отримає в результаті позитивне для себе рішення, ДБН Б.2.2-12:2018 не набере чинності, оскільки Мінрегіон Наказом №104 від 26 квітня 2019 року затвердив остаточну редакцію нового ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, який розроблявся Мінрегіоном на заміну «скасованого» ДБН Б.2.2-12:2018 (хоча, фактично, він розроблявся на заміну чинного на сьогодні ДБН 360-92**). ДБН Б.2.2-12:2019 було опубліковано 27.06.2019 року, і він має набрати чинності 01.10.2019 року!

❗️ Проте в наказі Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій йдеться лише про втрату чинності нечинним ДБН Б.2.2-12:2018, і ні слова про ДБН 360-92** та низку інших!

Таким чином, ДБН 360-92** залишиться чинним і буде діяти в частині, що не суперечить новому ДБН Б.2.2-12:2019!

⭕️ Зважаючи на постанову Шостого ААС від 13.06.2019 року, постає питання яким чином тепер буде внесено зміни у всі нові ДБН та зміни до існуючих норм (особливо затверджені за останні півроку), в яких було дано посилання на нечииний ДБН Б.2.2-12:2018?

📎 Наприклад, ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення, ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди, ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд, ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання та низку інших.

⭕️ Також цікаво, яка доля чекає на «червоний список» будівельних норм, стосовно яких тепер відхилення неможливі та у погодженні яких гарантовано буде відмовлено: чинна з 05.06.2019 року редакція Порядку погодження Мінрегіоном обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами, доповнена розділом: Перелік витягів із ДБН у погодженні відхилень від яких Мінрегіон відмовляє заявникам при здійсненні нового будівництва або реконструкції.

❗️ Вказаний перелік містить посилання лише на нечинний ДБН Б.2.2-12:2018 та, відповідно, не містить жодних посилань на ДБН 360-92** (який є та був чинним останні 17 років – з 19.03.2002 року)!

📌 Таким чином, станом на сьогодні Мінрегіон має право погоджувати практично будь-які відхилення від чинного ДБН 360-92, а після набрання чинності новим ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ Планування та забудова територій – будь-які відхилення від новгого ДБН.

⭕️ Ще один, як на мене, важливий момент – тепер всі, хто був притягнутий до відповідальності за порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2018, або кому було відмовлено в оформленні та/або погодження тих чи інших містобудівних документів з посиланням на положення ДБН Б.2.2-12:2018, зможе оскаржити та скасувати відповідні рішення та документи (хоча і без постанови від 13.06.2019 року всі такі рішення та відмови суперечили чинному законодавству; але, мені відомо про багато випадків, коли при перевірках, відмовах, вимогах до суб’єктів містобудування вимагали застосування положень ДБН Б.2.2-12:2018 незважаючи на його нечииність).

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Скасовано Указ щодо мінімального розміру оплати за нотаріальне посвідчення угод з нерухомістю для приватних нотаріусів

Указом Президена України України №418/2019 від 20.06.2019 року було скасовано 159 Президентських Указів, серед яких, зокрема, і Указ Президента України від 10 липня 1998 року № 762 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій», яким встановлювалося, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії!

Указ №418/2019 від 20.06.2019 року набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування!

⭕️ Таким чином, з моменту набрання чинності Указом, мав би бути скасований мінімальний розмір оплати послуг за нотаріальне посвідчення угод з нерухомістю для приватних нотаріусів, який існував з 1998 року на рівні державного мита – 1%.

❗️ Проте, на сьогодні залишається чинним положення пункту 3 Глави 16 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно якого приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою, але не меншу від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

А також залишаються чинними положення Декрету КМУ від 21.01.1993 року Про державне мито!

✅ За експертною оцінкою економія бізнесу на нотаріальних послугах складе 1 млрд грн!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Відповідальність за несплату податку на землю та нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

Земельний податок у 2019 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи за 2018 рік, а податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — власники об’єктів нерухомості за 2018 рік.

✅Більше детально про ставки цих податків, пільги та інше написано в попередніх матеріалах: Земельний податок 2019: ставки, пільги, відповідальність та Податок на нерухомість в 2019 році.

Зважаючи на те, що сплата податку на землю та податку на нерухоме майно здійснюється до 01 серпня звітного року на підставі податкового повідомлення-рішення, в якому зазначається сума податку, та яке орган державної податкової служби надсилає (вручає) громадянину за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня звітного року, виникають запитання щодо ситуацій, коли таке повідомлення-рішення не отримано платником.

⭕️ У звязку із цим, варто зазначити:

🎯 Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

🎯 У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).


Таким чином, якщо фізичною особою не отримано за місцем реєстрації відповідного повідомлення-рішення щодо сплати податку на землю або на нерухоме майно, така особа звільняється від відповідальності за несплату податків!


📌 Проте, у випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачена відповідальність: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, —у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019