Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно прийнято в експлуатацію

⭕️Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14.05.2019 року по справі №910/17274/17 щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю прийшла до наступних висновків:

🎯 Умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

🎯 За змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

🎯 Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

🎯 Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України.

🎯 Не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

🎯 Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

🎯 Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

🎯 Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності – добросовісність заволодіння майном.

🎯 Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

📌 Дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Новий ДБН В.2.3-7:2018 Метрополітени і заборона будівництва над тунелями

01.09.2019 року набирає чинності новий ДБН В.2.3-7:2018 «Метрополітени. Основні положення», який розроблено на заміну ДБН В.2.3-7-2010.

📎 Новий ДБН В.2.3-7:2018 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.11.2018 року №311, та опубліковано в Інформаційному бюлетені №5, 2019.

⭕️ Норми ДБН встановлюють вимоги до проектування та будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення існуючих ліній, окремих споруд та пристроїв метрополітену. Норми не поширюються на підземні ділянки швидкісного трамвая та інші види підземного транспорту, пов’язані з перевезенням пасажирів, а також інші об’єкти спеціального призначення.

Забудова територій (зон) метрополітену

⭕️ В ДБН В.2.3-7:2018 Метрополітени змінено та доповнено додаток щодо технічних зон метрополітену та правил і обмежень їх забудови.

🎯 Також змінено сам термін зона обмежень. За новим ДБН це технічна зона метрополітену, в межах якої будівництво дозволяється за умови виконання спеціальних вимог, що наведені в містобудівних умовах та обмеженнях.

⭕️Новим ДБН В.2.3-7:2018, зокрема, дозволяється:

🎯 Розміщення за межами наземних або над підземними спорудами метрополітену відкритих автостоянок для легкових автомобілів за умови недопущення фільтраційних витоків у ґрунт паливних рідин і мастил та улаштування дощової каналізації з очисними спорудами за межами технічних зон.

🎯 Розміщення підземних автостоянок (паркінгів) для легкових автомобілів у разі проектування та спорудження їх у комплексі із спорудами метрополітену.

📌 Разом із тим, з нового ДБН прибрано положення щодо можливості розміщення над діючими тунелями метрополітену в технічній зоні 1-ї категорії постійних громадських, торгових, соціально-побутових та інших нежилих будинків!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Нові норми проектування та реконструкції громадських будинків та споруд набрали чинності 01.06.2019 (ДБН В.2.2-9:2018)

01.06.2019 року набрав чинності новий ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення (на заміну ДБН В.2.2-9-2009).

🎯ДБН В.2.2-9:2018 поширюються на проектування нових та реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення (громадських будинків) з умовною висотою до 100 м (включно) з підземними поверхами глибиною не більше 25 м від рівня землі, а також вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.

Вказаний ДБН затверджений наказом Мінрегіону від 28.09.2018 року №260 «Про затвердження ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення»; його було розроблено ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» та опубліковано в Інформаційному бюлетені №2/2019 від 28.02.2019 року.

⭕️ У ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» визначені вимоги до забудови земельної ділянки, об’ємно-планувальних рішень будинків і споруд, їх механічного опору та стійкості, інженерного обладнання, санітарно-гігієнічні та екологічні вимоги, до пожежної безпеки та безпеки експлуатації будинків і споруд, їх енергоефективності та енергозбереження, щодо доступності для маломобільних відвідувачів, довговічності та ремонтопридатності проектованих громадських будинків і споруд.

⭕️В ДБН додано нові терміни:

  • Багатофункціональні будинки і комплекси — будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами
  • Приміщення з масовим перебуванням людей — приміщення з постійним або тимчасовим перебуванням людей (окрім аварійних ситуацій) з розрахунковою кількістю більше ніж одна людина на 1 кв.м підлоги, яке має площу 50 кв.м і більше (наприклад, зали для глядачів і фойє, зали засідань, нарад лекційні аудиторії, ресторани, вестибюлі, касові зали, зали очікувань, виробничі та інші приміщення).
  • Приміщення з постійним перебуванням людей — приміщення, у якому люди знаходяться за родом своєї діяльності не менше двох годин, або більше 50% робочого часу.

⭕️ДБН В.2.2-9:2018 доповнено новим розділом «Безпека експлуатації будинків. Безпека та доступність у використанні».

Так, громадські будинки мають бути запроектовані, зведені та обладнані таким чином, щоб попередити ризик отримання травм відвідувачам та персоналу при пересуванні всередині і біля будинку та споруди, при вході та виході з них, а також у разі користування їх елементами та інженерним обладнанням.

⭕️ Окрім того, громадські будинки повинні:

  • бути запроектовані так, щоб усі входи і виходи, крім технологічних, зокрема і евакуаційні, були доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
  • мати входи, які обладнані пандусом або іншим пристроєм, що забезпечує можливість підйому особи з інвалідністю на рівень входу до будинку, першого поверху або ліфтового холу.
  • проектуватися з врахуванням користування ними людьми з інвалідністю на кріслах— колясках та іншими маломобільними групами населення.

Згідно з новим ДБН, допускається проектувати вбудовані, прибудовані або вбудовано-прибудовані підземні автостоянки до громадських будинків та автоматизовані підземні автостоянки.

Підземні автостоянки повинні бути забезпечені ліфтами або підйомниками, а в‘їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів повинні бути віддалені від вікон житлових будинків, приміщень громадського призначення з постійним перебуванням людей, ділянок шкіл, інтернатів, оздоровчих та дошкільних закладів.

🎯В новому ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» перероблено та доповнено перелік приміщень громадських будинків, які допускається розміщувати в підземному, підвальному та цокольному поверхах.

▶️ Перелік ДБН, які планується оновити (змінити) в 2019 році

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019