Категорія: Статьи

Опубліковано

Акт ДАБІ, складений стосовно замовника будівництва, не може бути підставою для притягнення до відповідальності підрядника

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у виніс постанову по справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) та дійшов таких висновків:
⭕️ акт, складений стосовно замовника будівництва об’єкту, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника будівництва;
⭕️ виявлення під час перевірки замовника по відповідному об’єкту будівництва порушень підрядником вимог законодавства, що регулює містобудівну діяльність, не може слугувати підставою для прийняття протоколу, припису про усунення порушень та постанови про застосування санкцій.



Обґрунтування

На кожному конкретному об’єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб’єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю (затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533) (надалі – “Порядок”). Отже, при проведенні перевірки об’єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб’єктів містобудування.
У п.п. 16 Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Суд звертає увагу, що у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Відтак, виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються відносно кожного конкретного суб’єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки), який виконує (або виконував) відповідні роботи на об’єкті будівництва, який підлягає перевірці.
У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб’єкта містобудування.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб’єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку.
Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта.
📌 Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений стосовно замовника будівництва не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника (прим. або інших субєктів містобудування).
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2019
Опубліковано

Оновлено критерії оцінки ступеню ризику від діяльності у сфері благоустрою та періодичність здійснення перевірок

19 лютого 2019 року набрала чинності Постанова КМУ від 13 лютого 2019 року №97, якою затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) місцевими державними адміністраціями.
⭕️ Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів, є:
  • розподіл за видом господарської діяльності суб’єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів;
  • наявність порушень вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
  • наявність випадків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів.
⭕️ Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів здійснюються місцевими держадміністраціями з такою періодичністю:
  • до високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • до середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • до незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.
📎 Благоустрій населених пунктів – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму тощо, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.




До об’єктів благоустрою відносяться:
  • парки (гідро-, луго-, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери;
  • пам’ятки культурної та історичної спадщини;
  • майдани, площі, бульвари, проспекти;
  • вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, зупинки та споруди міського громадського транспорту, майданчики для паркування;
  • пляжі;
  • кладовища;
  • інші території загального користування;
  • прибудинкові території;
  • території підприємств та закріплені за ними території на умовах договору;
  • водоохоронні зони в межах населених пунктів та прибережні захисні смуги в межах населених пунктів.

✅ Типові правила благоустрою території наcеленого пункту (прилегла територія, автостоянки, вуличне освітлення, МАФи та інше)


Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2019

Опубліковано

Відкрита та доступна інформація у будівництві!

Концепція публічного управління у сфері містобудівної діяльності, проект якої наразі розроблено експертами та знаходиться на розгляді в Мінрегіоні, спрямована на врегулювання актуальних проблем галузі та забезпечення відкритості та прозорості всієї необхідної інформації у будівництві.



«Відкрита та доступна інформація у будівництві — це ключ до вирішення багатьох проблемних питань, які сьогодні призводять до того, що галузь працює неефективно. З’являються постійні проблеми з порушенням будівельних норм, конфлікти між будівельними компаніями, владою і громадськістю, руйнуються пам’ятки культурної спадщини, а в країну менше заходить інвесторів. Саме тому для вирішення всіх цих питань наразі розробляється Концепція публічного управління у галузі будівництва», — сказав заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
⭕️ Концепція публічного управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, передбачає дотримання при розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів таких принципів:
  • повнота, прозорість та доступність інформації про містобудівну діяльність для всіх її учасників;
  • підвищення ролі громадськості під час прийняття рішень щодо містобудівної діяльності;
  • пріоритетність збереження культурної спадщини та навколишнього природного середовища;
  • усунення корупційних ризиків;
  • субсидіарність;
  • дерегуляція господарської діяльності, максимальна інтеграція та автоматизація дозвільних процедур.
Все це дозволить унеможливити ручне управління в галузі та сприятиме зменшенню корупційних проявів у будівництві і залученню нових інвестицій.
Наразі експертами розроблено попередній проект Концепції, який після доопрацювання її положень та низки публічних обговорень за участі широкого кола експертів, фахівців та громадськості буде направлено на розгляд Уряду.
⭕️ Проектом Концепції пропонується:
  • систематизація усіх норм законодавства у Містобудівний кодекс;
  • створення Містобудівного кадастру та його взаємодія з іншими офіційними кадастрами та реєстрами, зокрема, Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, адресним реєстром;
  • забезпечення публічності усіх дозволів та погоджень, що надаються;
  • дієва система архітектурно-будівельного контролю та нагляду і громадський контроль;
  • захист та охорона від забудови культурних пам’яток та інші важливі зміни.
 
✅ Містобудівний кодекс України
 
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2019