Категорія: Статьи

Міністерство молоді та спорту України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання створення та функціонування Електронного реєстру спортивних споруд».

Проектом передбачено впровадження та унормування функціонування та використання Електронного реєстру спортивних споруд, процедуру організації та ведення обліку, інвентаризації, паспортизації об’єктів усієї спортивної інфраструктури України в електронній формі для визначення їх стану, рівня доступності, в тому числі шляхом створення цифрової суб’єктності спортивних споруд.

Реєстр має бути введений в промислову експлуатацію з 1 січня 2024 року.

Електронний реєстр спортивних споруд (надалі – Реєстр) – це інформаційно-комунікаційна система, в якій акумулюється та публічно відображається інформація щодо спортивних споруд в Україні з базовими даними та характеристиками таких об’єктів, фото/та відеоматеріалами, розкладом їх завантаженості та іншими параметрами. Реєстр – це один із головних інструментів для формування Мінмолодьспортом основних засад розвитку спортивної інфраструктури та електронних інструментів.

Створення Єдиного державного реєстру адрес

Прийняття проекту акту, зокрема, забезпечить:

• автоматизоване ведення обліку спортивних споруд і управління інформацією про них;
• створення електронної бази спортивної інфраструктури міжнародного зразка, що в свою чергу сприятиме проведенню офіційних спортивних змагань різного рівня, залученню інвесторів, меценатів та спонсорів до будівництва, відновлення та реконструкції наявної спортивної інфраструктури;
• формування мережі сучасних та привабливих спортивних споруд за місцем проживання, у місцях масового відпочинку, що повинні бути легкодоступними для різних верств населення, зокрема для осіб з інвалідністю;
• створення можливості для проведення комплексного аналізу розвитку окремих видів спорту в регіонах;
• створення умови для оптимізації кількості спортивних споруд та їхнього використання, моніторингу змін, стану, відвідування та ефективності використання;
• доступність відкритої інформація про спортивну інфраструктуру України на публічному порталі Реєстру, а також на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
• громадяни України матимуть доступ до обліку наявних спортивних споруд в Україні та інформації про їх використання, незалежно від форм власності;
• органи державної влади різних рівнів матимуть змогу здійснювати контроль за ефективним використанням об’єктів спортивної інфраструктури.

Усі відомості, що будуть міститися в Реєстрі, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, будуть публічними і відкритими для користувачів. Доступ до Реєстру буде буде безоплатним і вільним, та здійснюватиметься через офіційний вебсайт держателя Реєсту.

Поруч із цим, наявне положення, що включення до Реєстру спортивних споруд, що не перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на добровільній основі (окрім баз олімпійської та паралімпійської підготовки, яким цей статус надається рішенням Кабінету Міністрів України). Таким чином, незрозуміло чи будуть в Реєстрі всі наявні спортивні споруди, чи тільки ті, що перебувають в державній або комунальній власності, а також ті, які приватні власники побажають внести до Реєстру.

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

У вересні в Верховній Раді було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо будівництва на землях, зайнятих водними шляхами загального користування (реєстраційний №9664).

Законопроєктом пропонується:

1. здійснити дерегуляцію господарської діяльності в частині усунення необхідності отримання погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства, здійснення будівельних та інших робіт у зоні дії навігаційного обладнання і морських шляхів;
2. надати право Кабінету Міністрів України доручати обласним державним адміністраціям передавати у користування земельні ділянки, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць;
3. усунути правову колізію щодо планування розвитку морських портів України;
4. встановити необхідність розроблення порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, щодо формування та затвердження планів розвитку морських портів, внесення до них змін (в тому числі виключення інфраструктурних проєктів);
5. вдосконалити законодавство у сфері будівництва з урахуванням особливостей здійснення господарської діяльності в межах морського порту та його правового режиму.

⭕️ Розширено перелік об’єктів, які можна будувати в прибережній захисній смузі (ПЗС)

Законопроєктом пропонується внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України, якими буде передбачено, що виконання будівельних робіт у внутрішніх морських водах та територіальному морі України можливе після відведення земельної ділянки відповідною обласною державною адміністрацією, уповноваженою Кабінетом Міністрів України, а також після включення проєкту будівництва до плану розвитку відповідного морського порту (у разі будівництв в межах морського порту).

📌 Оскільки вказаний законопроект вже викликав багато дискусій, я б радив всім ознайомитися з Висновком на вказаний проект, підготовленим Головним науково-експертним управлінням Апарату ВРУ.

Обговорити вказаний законопроект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 18.10.2023 року по справі №910/20745/20 щодо законності будівництва житлового багатоквартирного будинку на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням відноситься до земель громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій), прийшов до наступних висновків:

📌 …чинне законодавство розмежовує цільове призначення земель житлової та громадської забудови. Виснував суд касаційної інстанції і те, що на земельних ділянках, які за функціональним призначенням належать до земель громадської забудови не повинно дозволятися будівництво житлових будинків, оскільки така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд – готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо), а не для розміщення житлової забудови.

⭕️ Порядок розроблення містобудівної документації на державному та регіональному рівнях

Судами попередніх інстанцій у цій справі установлено, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель – землі житлової та громадської забудови, цільове призначення – 03.04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, вид використання земельної ділянки – для реконструкції, експлуатації та обслуговування духовно-благодійного комплексу. При цьому, згідно з даними Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міськради від 28.03.2002 № 370/1804, функціональне призначення спірної земельної ділянки – територія громадських будівель та споруд.

Таким чином, з урахуванням установлених обставин справи, наведених норм права та висновків Верховного Суду щодо них використання спірної земельної ділянки задля зведення на ній житлових багатоквартирних будинків чинним законодавством не допускається. Можливим є лише розміщення на цій ділянці громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що правомірність будівництва на спірній земельній ділянці запланованого Позивачем багатофункціонального комплексу суди попередніх інстанцій обґрунтували положеннями нових  ДБН В.2.2-9:2018, а також ДБН Б.2.2-12:2019, які передбачили поняття таких багатофункціональних будинків і комплексів та віднесли їх, зокрема, до категорії громадських будівель.

Проте колегія суддів Верховного Суду вважає, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що в розумінні згаданих ДБН багатофункціональними спорудами є будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення, поєднання яких обумовлено економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

📌 Водночас, будь-яких доказів необхідності поєднання релігійного храму (духовного центру) із житловим багатоквартирним будинком, що обумовлювалося б містобудівними вимогами матеріали цієї справи не містять. Більше того, очевидним для будь-якого розумного спостерігача є і той факт, що жодної економічної доцільності такого поєднання також не може бути.

Окремо варто врахувати і те, що відповідно до п. 6.2.4. ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій” склад функціональних елементів (багатофункціональних громадських центрів), їх кількісні показники встановлюються у містобудівній документації регіонального та місцевого рівнів, однак в ході провадження у цій справі обставин того, що такі показники були передбачені, зокрема, Генеральним планом міста Києва від 28.03.2002 №  370/1804 судами установлено не було, що свідчить про принципову неможливість забудови спірної земельної ділянки планованим “багатофункціональним комплексом”.

У постанові від 04.02.2020 у справі № 915/47/17 (подібна правова позиція міститься і у постанові від 07.09.2021 у справі №  910/597/18, на яку посилається Громадська організація у касаційній скарзі) Верховний Суд виснував, що нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Оскільки із обставин цієї справи слідує, що Церква “Християнська Надія” всупереч наведеним вище приписам чинного законодавства України та Генеральному плану міста Києва на землях громадської забудови збирається побудувати не тільки духовний центр, а і багатоквартирний житловий будинок є усі підстави вважати, що у спірних правовідносинах нею здійснюється використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням і такі дії безумовно є недобросовісними.  

Обговорити вказане рішення можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023