Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 18.10.2023 року по справі №910/20745/20 щодо законності будівництва житлового багатоквартирного будинку на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням відноситься до земель громадської забудови (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій), прийшов до наступних висновків:
📌 ...чинне законодавство розмежовує цільове призначення земель житлової та громадської забудови. Виснував суд касаційної інстанції і те, що на земельних ділянках, які за функціональним призначенням належать до земель громадської забудови не повинно дозволятися будівництво житлових будинків, оскільки така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд — готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо), а не для розміщення житлової забудови.
⭕️ Порядок розроблення містобудівної документації на державному та регіональному рівнях
Судами попередніх інстанцій у цій справі установлено, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель — землі житлової та громадської забудови, цільове призначення — 03.04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, вид використання земельної ділянки — для реконструкції, експлуатації та обслуговування духовно-благодійного комплексу. При цьому, згідно з даними Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міськради від 28.03.2002 № 370/1804, функціональне призначення спірної земельної ділянки — територія громадських будівель та споруд.
Таким чином, з урахуванням установлених обставин справи, наведених норм права та висновків Верховного Суду щодо них використання спірної земельної ділянки задля зведення на ній житлових багатоквартирних будинків чинним законодавством не допускається. Можливим є лише розміщення на цій ділянці громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що правомірність будівництва на спірній земельній ділянці запланованого Позивачем багатофункціонального комплексу суди попередніх інстанцій обґрунтували положеннями нових ДБН В.2.2-9:2018, а також ДБН Б.2.2-12:2019, які передбачили поняття таких багатофункціональних будинків і комплексів та віднесли їх, зокрема, до категорії громадських будівель.
Проте колегія суддів Верховного Суду вважає, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що в розумінні згаданих ДБН багатофункціональними спорудами є будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення, поєднання яких обумовлено економічною доцільністю і містобудівними вимогами.
📌 Водночас, будь-яких доказів необхідності поєднання релігійного храму (духовного центру) із житловим багатоквартирним будинком, що обумовлювалося б містобудівними вимогами матеріали цієї справи не містять. Більше того, очевидним для будь-якого розумного спостерігача є і той факт, що жодної економічної доцільності такого поєднання також не може бути.
Окремо варто врахувати і те, що відповідно до п. 6.2.4. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» склад функціональних елементів (багатофункціональних громадських центрів), їх кількісні показники встановлюються у містобудівній документації регіонального та місцевого рівнів, однак в ході провадження у цій справі обставин того, що такі показники були передбачені, зокрема, Генеральним планом міста Києва від 28.03.2002 № 370/1804 судами установлено не було, що свідчить про принципову неможливість забудови спірної земельної ділянки планованим «багатофункціональним комплексом».
У постанові від 04.02.2020 у справі № 915/47/17 (подібна правова позиція міститься і у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, на яку посилається Громадська організація у касаційній скарзі) Верховний Суд виснував, що нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
Оскільки із обставин цієї справи слідує, що Церква «Християнська Надія» всупереч наведеним вище приписам чинного законодавства України та Генеральному плану міста Києва на землях громадської забудови збирається побудувати не тільки духовний центр, а і багатоквартирний житловий будинок є усі підстави вважати, що у спірних правовідносинах нею здійснюється використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням і такі дії безумовно є недобросовісними.
Обговорити вказане рішення можна в групі Містобудування в Україні.
Ⓒ 2023