Скасування дозвільної документації на вже розпочате чи завершене будівництво змінює статус такого об’єкта на самочинне будівництво

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 05 березня 2025 року по справі №120/13166/21-а про зобов’язання знести самочинно збудований об’єкт, окрім іншого зазначив, що:

⭕️ скасування дозвільної документації (зокрема, містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок будівництва чи дозволу) на вже розпочате чи завершене будівництво змінює статус такого об’єкта на самочинне.

Скасування такої документації може бути наслідком формальних порушень (зокрема, неправильне оформлення, неточності в даних, відсутність необхідних підписів чи печаток тощо) або суттєвих порушень (зокрема, будівництво на невідведеній земельній ділянці).

📌 Щодо надмірності вимоги про знесення самочинного будівництва (судова практика КГС ВС)

При цьому, для знесення без винесення припису потрібні докази здійснення будівництва на земельній ділянці, яка не відповідає певній категорії земель або її цільовому призначенню для такого виду використання, і зміна цільового призначення є неможливою, або того, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набула права власності (права користування) на земельну ділянку  та не може отримати згоди власника (місцевого самоврядування або органу державної влади) на користування земельною ділянкою. У такому разі порушення не може бути усунуте добровільно без зміни правового статусу земельної ділянки.

В усіх інших випадках особа, яка здійснює самочинне будівництво об`єкта, може звернутися до виконавчого органу місцевого самоврядування, зокрема, за отриманням нових містобудівних умов та обмежень, або подати повторно повідомлення про початок будівельних робіт (для об’єктів із незначними наслідками (клас CC1)) чи отримати дозвіл на виконання будівельних робіт (для об`єктів із середніми (CC2) або значними (CC3) наслідками), а орган ДАБК може звернутися до суду з позовом про знесення лише, якщо порушення не усунуто після визнання у приписі строку для добровільного виконання (частина перша статті 38 Закону Про регулювання містобудівної діяльності), тобто, підтверджено невиконання припису.

📌 Демонтаж чи знесення? Яке рішення може приймати міська або сільська рада, а яке – суд?

Також Верховний Суд підкреслює, що суди при вирішенні подібної категорії спорів мають враховувати необхідність дотримання балансу між захистом суспільних інтересів і правами осіб, які можуть постраждати від знесення, та відповідність легітимній меті.

Обговорити судову практику у сфері містобудування можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *