Реєстрація повідомлення про початок будівництва за 1 хвилину в автоматичному режимі — без втручання чиновників

Сьогодні, 19 липня 2018 року, очільник ДАБІ України Олексій Кудрявцев на брифінгу, який відбувся в Прес-центрі Будинку Уряду, спільно з Олександром Риженко, Оленою Сукмановою та Джеффрі Ерліхом презентував оновлену систему електронну послугу: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке здійснюються на підставі будівельного паспорта.
Подання та реєстрація вказаних повідомлень буде здійснюватися в автоматичному режимі — без втручання посадових осіб.
За словами очільника ДАБІ, послуга повністю виключає втручання чиновників, і буде займати “одну хвилину”. Натомість зараз, це займає до 30 днів!
При заповненні особою Повідомлення дані, зо вносяться, будуть перевірятися автоматично в он-лайн режимі, що унеможливить допущення помилок замовниками.
Це стало можливим завдяки взаємодії між різноманітними державними реєстрами, зокрема Реєстром речових прав, Державним земельним кадастром, Єдиним реєстром документів (реєстр ДАБІ).

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке здійснюються на підставі будівельного паспорта, може бути подано для отримання права на виконання будівельних робіт: індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

2018

Захист прав постраждалих інвесторів — нові терміни «довгобуд», «проблемний об’єкт» та зміни до Цивільного та Земельного кодексів

Мінрегіон виклав для громадського обговорення два законопроекти щодо захисту прав постраждалих інвесторів, розроблених ДП «НДПІ містобудування» та Конфедерацією будівельників України:

Про захист прав постраждалих фізичних осіб при будівництва житлової нерухомості

Вказаний проект закону, зокрема, вводить нові терміни:
  • довгобуд – багатоквартирний будинок, спорудження якого відбувалось із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб, не прийнятий в експлуатацію у визначений договором або графіком робіт строк;
  • об’єкт, не придатний для проживання – завершений будівництвом багатоквартирний будинок, у якому в визначений законодавством строк (шість місяців з дати прийняття в експлуатацію) не виконаний весь обсяг внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких, відповідно до законодавства, допускається прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом житлового будинку;
  • проблемний об'єкт – довгобуд, визнаний проблемним об'єктом у судовому порядку або після закінчення трирічного терміну з часу невиконання взятих на себе замовником/забудовником зобов’язань щодо прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію, відповідно до договору;
  • перелік довгобудів — відкрита та загальнодоступна (державна) інформаційна система, що містить відомості про об’єкти, які в установленому цим Законом порядку визнані довгобудами, управління якою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики;
  • перелік проблемних об'єктів — відкрита та загальнодоступна (державна) інформаційна система, що містить відомості про об’єкти, які в установленому цим Законом порядку визнані проблемними, управління якою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Зміни до Земельного кодексу України

Запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, а саме: «Строк оренди земельних ділянок, які використовуються для будівництва об’єктів житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування не може бути меншим, як 7 років».

Зміни до Цивільного кодексу України

Законопроектом «Про захист прав постраждалих фізичних осіб при будівництва житлової нерухомості» запропоновано викласти статтю 376 ЦКУ (Самочинне будівництво) в наступній редакції:
1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, чи затвердженого в установленому порядку проекту (у разі, якщо наявність такого проекту є обов’язковою відповідно до законодавства), або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
3. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки (крім земельних ділянок, вказаних в абзаці другому цієї частини) суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а також за умови, якщо призначення нерухомого майна узгоджується із цільовим призначенням земельної ділянки.
Не допускається визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: що знаходиться на земельних ділянках, які належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, водного фонду, лісогосподарського призначення;
споруджене з істотним порушенням державних будівельних норм, яке може спричинити руйнування цього майна, інших об’єктів нерухомого майна, завдання аварійної ситуації чи завдання шкоди життю, здоров’ю фізичних осіб.
4. Самочинно збудоване нерухоме майно, що знаходиться на земельних ділянках, що належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, водного фонду, лісогосподарського призначення, підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
5. У разі здійснення самочинного будівництва з істотним порушенням державних будівельних норм, яке може спричинити руйнування цього майна, інших об’єктів нерухомого майна, завдання аварійної ситуації чи завдання шкоди життю, здоров’ю фізичних осіб, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
 
Окрім того, законопроект «Про захист прав постраждалих фізичних осіб при будівництва житлової нерухомості» передбачає внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (зокрема, щодо звільнення від сплати пайової участі), а також проектом пропонується розширити повноваження органів місцевого самоврядування та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
 
✎ Пропозиції і зауваження до законопроектів потрібно направляти на електронну адресу: KanishynaLM@minregion.gov.ua
 
Ⓒ 2018

Заклади громадського харчування в житлових будинках — зміни до ДБН В.2.2-15-2005

01 жовтня 2018 року набирає чинності Зміна №4 ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, затверджена наказом Мінрегіону України від 14.06.2018 року №139.
Зокрема, зміни стосуються розміщення закладів громадського харчування в житлових будинках:
  • Після першого абзацу пункту 2.50 навести другим абзацом таке допущення: При новому будівництві допускається розташування вбудованих приміщень громадського призначення вище третього поверху за умови виділення їх в окремий протипожежний відсік.
  • Третій абзац пункту 2.50 викласти в новій редакції: Допускається розміщення вбудованих у житлові будинки закладів громадського харчування місткістю не більше 250 місць. При цьому вони повинні мати територію відокремлену від території будинку, мати окремі (як гостьові, так і технологічні) входи ззовні. Виробничі та холодильні примiщення відокремлюються від житлових приміщень звуко- та віброізоляційними матеріалами за ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34. Заклади не повинні мати сполучення з житловою частиною та повинні бути відокремлені від неї протипожежним перекриттям 1 типу.
Повний текст Зміни №4 ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. Попередні зміни: Зміна №1, Зміна №2 та Зміна №3.
 
Ⓒ 2018

Набрали чинності зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель

17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Порядком передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0.
Запровадження коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель створить необхідний регуляторний механізм для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей ДЗК і відповідно наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю в розмірі 188,1 млн грн.
Необхідність внесення змін до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів зумовлена як станом ведення Державного земельного кадастру в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, так і станом формування місцевих бюджетів в частині їх наповнення та збалансованості.
Внесення змін до Порядку покращить стан ведення Державного кадастру в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, а також позитивно вплине на збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях ДЗК відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку, як це передбачено ст. 286 Податкового кодексу України.

Статистика за 2017 рік

В результаті застосування коефіцієнта функціонального використання (Кф=2) 44 270 громадян та юридичних осіб протягом 2017 року здійснили зміну функціонального використання земельних ділянок у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, внесли відповідні відомості та зареєстрували земельні ділянки.
Зазначений факт засвідчив, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок Кф=2 є обумовленим і необхідним регуляторним механізмом, який дозволяє забезпечити наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями шляхом мотивації власників та землекористувачів земельних ділянок у яких коефіцієнт функціонального використання Кф нижче значення 2 здійснити оформлення та реєстрацію земельної ділянки у Кадастрі відповідно до вимог земельного законодавства.
Однак, досвід проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням Кф=2 не в повній мірі вирішує питання щодо наповнення Державног окадастру. Поза увагою залишились земельні ділянки, які відповідно до кодів видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики відносились до земельних ділянок комерційного використання з коефіцієнтом 2,5. До набрання чинності Класифікації вищезазначені землі обліковувались в Кадастрі, як землі комерційного використання.
2018

Запропоновано скасувати необхідність отримання паперових витягів з ДЗК

  • вирішення різноманітних питань у сфері регулювання земельних відносин, вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки;
  • запровадження на законодавчому рівні дієвих запобіжників, які б унеможливили: неправомірне заволодіння землями, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами, у тому числі шляхом подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які ними використовуються; захоплення майна сільськогосподарських підприємств (будівель і споруд, сільськогосподарської техніки, урожаю, інших матеріальних активів); поглинання сільськогосподарських підприємств шляхом протиправного привласнення корпоративних прав (часток); протиправне зупинення діяльності сільськогосподарських підприємств внаслідок необґрунтованого накладення арешту на майно та активи підприємств, силової протидії їх виробничій діяльності.

Проектом Закону пропонується:

  • визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;
  • надання державним кадастровим реєстраторам доступу в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державним реєстраторам прав — онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;
  • скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язати державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;
  • зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й наявність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Під час проведення реєстрації прав державний реєстратор також зобов’язаний перевірити, чи має право особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, на вчинення таких дій, а також перевірити наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах;
  • визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;
  • передбачити, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
  • встановити, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;
  • визначити, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та фінансування внесення до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав;
  • передбачити безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;
  • підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій;
  • визначити, що під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства може бути встановлена таким учасником одностороннім правочином. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України:
  • забезпечити фінансування та внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру усіх відомостей, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр», про всі сформовані земельні ділянки незалежно від дати виникнення права власності (користування) на них;
  • забезпечити внесення за державний кошт до Державного земельного кадастру відомостей про усі земельні ділянки незалежно від форми власності, відомості про які на сьогодні у кадастрі відсутні.
 
 
 
 
Ⓒ 2018