Брокерська діяльність у сфері нерухомості (2020)

На початку червня 2020 року в парламенті було зареєстровано проект Закону про рієлтерську діяльність в Україні (реєстраційний №3618), яким намагаються створити монополію на ринку брокерських (рієлторських) послуг, і, фактично, позбавити власників самостійно продавати та здавати в оренду власну нерухомість. Короткий аналіз цього документу читайте в попередньому матеріалі (робити більш детальний аналіз вказаного проєкту я не бачу сенсу).

А вже 23 червня 2020 року до Державної регуляторної служби України надійшов доопрацьований проєкт Закону України «Про брокерську діяльність у сфері нерухомості» (документ розроблено Фондом державного майна України).

🔎  Перед тим, як дати короткий опис доопрацьованого проєкту, хотілося б розібратися з термінологією: автори різних документів використовують різні терміни — брокер, ріелтор, рієлтер...

За Правописом 2019 в іншомовних словах голосний [e] після букв на позначення голосних, ь і апострофа вживається саме є; тобто коректний варыант — рієлтор.

Надалі я буду використовувати терміни саме так, як вони вказані в тому чи іншому законопроєкті!



Про брокерську діяльність у сфері нерухомості (доопрацьований)

В пояснювальній записці повідомляється, що за роки незалежності України сформувався окремий вид господарської діяльності – ріелторська (брокерська) діяльність. Спеціалісти цієї галузі забезпечують надання послуг, предметом якої є супровід операцій з нерухомістю від моменту укладення договору про надання послуги до моменту укладання відповідного правочину з такою нерухомістю. Діяльність спеціалістів у такій сфері має на меті забезпечення безпеки операції, захист від шахраїв і аферистів.

❗️ На сьогодні спеціалісти, що названі вище, називають себе ріелторами (рієлторами), що є невірним, оскільки «REALTOR®» є зареєстрованою торговою маркою, яка належить Національній Асоціації Ріелторів США. З огляду на зазначене в правовому полі України для окреслення професії та діяльності у сфері нерухомості слід застосовувати термін «брокер з нерухомості» та «брокерська діяльність у сфері нерухомості».

Діяльність суб’єктів господарювання, які надають брокерські послуги на ринку нерухомості, законодавчо не регулюється. Законодавчо не визначені функції спеціалістів, які працюють у сфері нерухомості, законодавчо не визначена відповідальність суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері нерухомості.

Різноманітність учасників ринку нерухомості зумовлює потребу у їх класифікації та визначенні функцій, що забезпечить як спеціалістів з нерухомості, так і споживачів брокерських послуг розумінням процесу надання/замовлення брокерських послуг.

На сьогодні сфера брокерської діяльності регулюється на засадах громадського регулювання, яке забезпечується громадськими організаціями, які отримали відповідний статус відповідно до вимог Закону України «Про громадські об’єднання». Громадське регулювання здійснюється шляхом навчання та видачі кваліфікаційних сертифікатів фахівця з нерухомості (брокера з нерухомості).

На сьогодні відсутні будь-які законодавчі аспекти, які б надавали важелі контролю за діяльністю зазначених суб’єктів господарювання. Це створює підґрунтя для стихійності надання послуг, невдоволення якістю надання брокерських послуг, відсутності довіри з боку замовників послуги до діяльності зазначених суб’єктів господарювання.

⭕️ На мою думку, дуже дивним є твердження про «стихійність надання послуг» та відсутність довіри. Насправді, послуги шиномонтажу, поліграфічні послуги, послуги майтрів манікюру, та й юридичні послуги теж можна назвати «стихійними», оскільки їх надає велика кількість людей, яким не потребуються для цього ліцензії... А щодо довіри, то це швидше питання репутації конкретних виконавців; і прийняття закону навряд вплине на рівень довіри (єдине, що закон дійсно може змінити, це ввести відповідальність для осіб, які надають брокерські послуги).



Далі в пояснювальній записці, мова йде про відсутність належного контролю у сфері брокерської діяльності, яка призвела до появи так званих «сірих» ріелторів, що діють нелегально, та присутності на ринку «чорних» маклерів, головним завданням яких є не надання брокерських послуг, а шахрайство.

⭕️ Тут також хотілося б зазначити, що наявність законодавчого регулювання діяльності, наприклад, нотаріусів та осіб, що здійснюють державну режстраціх прав, не цнеможливило появи «чорних» нотаріусів та «чорних» реєстраторів.

Зважаючи на те, що рієлтори (ріелтори) не посвідчують угод з нерухомістю, то немає особливого сенсу говорити про вплив сірих чи чорних маклерів (рієлторів) на ринок нерухомості. Як раз тут найбільшу проблему становлять саме «чорні» нотаріуси та «чорні» реєстратори.

З огляду на наявність проблемних питань, які існують на ринку
нерухомості, виключно громадського регулювання на сьогодні є недостатньо. З метою розв’язання зазначених проблем доцільно прийняти законодавчий акт, який запровадить правові підстави для діяльності суб’єктів господарювання на ринку нерухомості, визначить відповідальність та права учасників ринку нерухомості та забезпечить захист інтересів замовників брокерської послуги у сфері нерухомості.



Суть проєкту Закону Про брокерську діяльність у сфері нерухомості

Основні проблемні питання, які існують на ринку брокерських послуг у сфері нерухомості, можуть бути врегульовані шляхом:

  • чіткого окреслення осіб, які мають право надавати брокерські послуги у сфері нерухомості;
  • встановлення норм, які визначатимуть відповідальність брокерів з нерухомості та суб’єктів господарювання, які надають брокерські послуги;
  • встановлення законодавчих засад державного та громадського регулювання;
  • впровадження єдиної та уніфікованої законодавчої бази з питань брокерської діяльності у сфері нерухомості.

🎯 Основні положення Проєкту передбачають, що:

  • провадити брокерську діяльність у сфері нерухомості може виключно суб’єкт брокерської діяльності. З метою набуття такого статусу суб’єкт господарювання має відповідати трьом основним критеріям: мати в штаті хоча б одного брокера з нерухомості або здійснювати діяльність як фізична особа –підприємець та бути включеним до Державного реєстру брокерів з нерухомості та суб’єктів брокерської діяльності (далі – Державний реєстр);
  • учасниками ринку нерухомості є: суб’єкт брокерської діяльності – суб’єкт господарювання, брокер з нерухомості, агент з нерухомості, замовники брокерської послуги у сфері нерухомості;
  • регулювання брокерської діяльності у сфері нерухомості згідно із положеннями Проєкту здійснюється переважно шляхом громадського регулювання, яке забезпечується саморегулівними організаціями брокерів з нерухомості та агентів з нерухомості;
  • контроль за діяльністю суб’єктів брокерської діяльності та брокерів з нерухомості здійснюватиметься кваліфікаційно-дисциплінарною комісією;
  • контроль за діяльністю агентів з нерухомості здійснюється саморегулівними організаціями брокерів з нерухомості та агентів з нерухомості;
  • Фонд є органом державної влади, що здійснюватиме державне регулювання брокерської діяльності у сфері нерухомості та забезпечуватиме ведення Державного реєстру;
  • необхідним є проходження короткострокового навчання фізичною особою, яка планує працювати агентом з нерухомості, та підтвердження кваліфікації брокера з нерухомості шляхом складання кваліфікаційного іспиту (кожні три роки);
  • за порушення брокером з нерухомості та (або) суб’єктом брокерської діяльності законодавства з питань брокерської діяльності до зазначених учасників ринку нерухомості можуть бути застосовані відповідні дисциплінарні стягнення, зокрема: зупинення дії кваліфікаційного сертифіката брокера з нерухомості, позачергове підтвердження кваліфікації та виключення суб’єкта господарювання з Державного реєстру.

Слід звернути увагу, що входження на ринок нерухомості, згідно із нормами Проєкту, є простим: для агента з нерухомості – це проходження короткострокових курсів, для брокера з нерухомості – складення кваліфікаційного іспиту, а для суб’єкта брокерської діяльності – включення до Державного реєстру.

Державне регулювання брокерської діяльності згідно із Проєктом полягатиме у реєструванні суб’єктів брокерської діяльності та брокерів з нерухомості в Державному реєстрі. Також згідно із положеннями законопроєкту державне регулювання брокерської діяльності у сфері нерухомості здійснюватиметься ФДМУ шляхом забезпечення єдиної законодавчої бази, яка визначатиме загальні правила здійснення брокерської діяльності у сфері нерухомості та виключенні суб’єктів брокерської діяльності із Державного реєстру у разі порушення суб’єктами брокерської діяльності або брокерами з нерухомості зазначеного законодавства.

📌 Також слід відмітити, що законопроєкт містить положення, які визначають правові засади для взаємодії брокерів з нерухомості (ріелторів) із суб’єктами господарювання, які спеціалізуються на розміщенні в мережі Інтернет інформації про купівлю-продаж (оренду/найм) нерухомості. Зазначені положення забезпечать чистоту та прозорість оголошень про купівлю-продаж (оренду/найм) нерухомості, які містяться на веб-сторінках в мережі Інтернет.



Положення законопроєкту, на які варто звернути увагу (на мою думку)

🎯 Дія цього Закону не розповсюджується на операції з нерухомістю (продаж, купівля, оренда тощо), що здійснюються самостійно особами, які є власниками такої нерухомості, або особами, які володіють зазначеною нерухомістю на законних підставах (на відміну від положень законороєкту №3618).

🎯 Брокерська діяльність у сфері нерухомості – діяльність, що полягає в наданні суб’єктом брокерської діяльності брокерської послуги у сфері нерухомості на підставі письмового договору, що укладається із замовником зазначеної послуги, від імені замовника брокерської послуги та в інтересах такого замовника.

🎯 Державний реєстр брокерів з нерухомості та суб’єктів брокерської діяльності (далі – Реєстр) – автоматизована система збирання, накопичення та оброблення інформації про брокерів з нерухомості та суб’єктів брокерської діяльності, власником та держателем якої є Фонд державного майна України.

🎯 Суб’єкти брокерської діяльності несуть відповідальність за недобросовісну рекламу, а також відповідальність за порушення законодавства про рекламу у порядку, визначеному законом.

🎯 З метою розміщення інформації про об’єкт договору на порталах нерухомості суб’єкт брокерської діяльності здійснює реєстрацію на такому порталі, вносить дані про брокерів з нерухомості та агентів з нерухомості, які мають право розміщувати інформацію про нерухомість від імені зазначеного суб’єкта. З цією метою під час реєстрації вносяться дані про реєстрацію суб’єкта брокерської діяльності в Реєстрі, кваліфікаційний сертифікат, свідоцтво агента з нерухомості.

🎯 Портали нерухомості з метою контролю за достовірністю інформації про нерухомість, що розміщується на їх сторінках у мережі Інтернет, формують переліки суб’єктів брокерської діяльності, брокерів з нерухомості, агентів з нерухомості, оголошення яких викликають сумнів, та направляють їх Фонду державного майна України, саморегулівним організаціям з метою подальшої перевірки їх діяльності та вжиття відповідних заходів, передбачених цим Законом.

🎯 Суб’єкти брокерської діяльності, брокери з нерухомості, агенти з нерухомості та замовники за порушення вимог законодавства з питань брокерської діяльності у сфері нерухомості несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

🎯 Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами брокерської діяльності під час надання ними брокерських послуг у сфері нерухомості.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Багатоквартирні будинки — Київ та область: статистика і порівняння 2019 та 2020 рр

В січні місяці було підготовлено детальну статистику про кількість багатоквартирних житлових будинків, які було введено в експлуатацію за період 01.01.2019 року по 31.12.2019 року по всій території України.

Сьогодні ж Вашій увазі пропонується статистика кількості дозвільних документів та кількості введених в експлуатацію багатоквартирних будинків в Києві та Київській області, а також зроблено порівняння з 2019-м роком.

Дані по всій Україні будуть готові орієнтовно на наступному тижні.



📌  В цьому матеріалі аналізувалися лише багатоквартирні будинки (код за класифікатором ДК 018-2000 — 1122.1 та 1122.2) площею від 1000 кв.м, які розміщено в Києві та області. Аналізом охоплено період з 01.01.2019 по 30.05.2019 року та з 010.2020 по 30.05.2020 року.

Дозвільні документи 2019 vs 2020

Як бачимо співвідношення між столицею та областю кардинально змінилося (мова про кількість кв.м).

В абсолютних цифрах ми маємо:

  • в 2019 році в Києві видано 29 документів на практично 3 млн. кв.м, а в Київській області 23 документи на трохи більше, ніж 750 000 кв.м;
  • в 2020 році в Києві видано 8 документів на трохи більше, ніж 430 000 кв.м; а в Київській області 28 документів на трохи більше, ніж 1,6 млн. кв.м.


style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

Нижче наведено розширені дані по дозвільним документам по Київській області за 2019 та 2020 рр.:

Як бачимо абсолютним лідером по кількості багатоквартирних будинків є с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, де в 2020 року видали дозвільних документів на 17 багатоквартирних будинків загальною площею практично 1,1 млн кв. м, водночас по всій області за цей період дозволили будівництво лише 28 будинків загальною площею понад 1,6 млн кв. м.

Документи про прийняття в експлуатацію 2019 vs 2020

Тут як ми бачимо ситуація не так суттєво змінилася, як з дозволами.



В абсолютних цифрах:

  • в 2019 році в Києві видано 21 документів на 830 000 кв.м, а в Київській області 27 документи на практично 440 000 кв.м;
  • в 2020 році в Києві видано 9 документів на трохи більше, ніж 315 000 кв.м; а в Київській області 32 документів на практично 450 000 кв.м.

А от лідером і тут є все та ж Софіївська Борщагівка.

🏠  Містобудування в Україні

📊  URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Самочинне будівництво не успадковується

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 09.06.2020 року по справі №347/2273/17 щодо визнання права власності у порядку спадкування на самочинно збудоване майно (зокрема, стайні, літньої кухні, гаража), прийшов до наступних висновків:

🎯 Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.



По вказаній справі апеляційним судом було витребувано інвентаризаційну справу та враховуючи, що згідно з виписки з інвентаризаційних матеріалів за спадкодавцем було зареєстровано житловий будинок, погріб, навіс, криниця, №1, огорожа, №2,3,4. Інших господарських будівель (а саме: стайні, літньої кухні, гаража) не зазначено.

За даними інвентарної справи господарський комплекс (стайню, літню кухню, гараж ) тільки запроектовано, а не введено до експлуатації. У технічному паспорті виготовленому відповідачем також до спадкового будинку зазначено з господарських будівель тільки погріб, навіс, криниця, №1, огорожа, №2,3,4.

🎯 Наявність господарських приміщень, зокрема стайні, літньої кухні, гаража на поданих позивачем фототаблицях без належного їх технічного оформлення не може бути підставою для включення до складу майна спадкодавця, та відповідно передаватись у спадщину.

🎯 Якщо будівництво об'єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.

Будівельна амністія 2018—2019 - спрощений порядок введення в експлуатацію

Враховуючи викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно визнання за спадкоємцем права власності на господарські будівлі як обов'язкову частку в спадщині після смерті дочки спадкоэмця як це визначено в інвентаризаційній справі, на які у встановленому законом порядку мала право спадкодавець.



Таким чином, у випадках, коли будівництво об'єктів було здійснено самочинно (тобто в даному випадку без отримання необхідних дозвільних документів), права забудовника на такі об'єкти (які ще не стали нерухомим майном) не переходять до спадкоємців!

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Про публічну інформацію та OpenData, і спробу обмежити доступ до такої інформації

У Верховній Раді зарестровано досить «цікавий» законопроект №3660 «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповідей на запити». Зазначений документ мість лише два положення, які, до речі, досить логічні, проте…

⭕️ Проектом запропоновано:

  1. Обмежити кількість запитів на публічну інформацію від одного запитувача — не більше п’яти запитів в тиждень!
  2. Передбачити відповідальність за зловживання запитувачами своїм правом на доступ до публічної інформації.


style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

📌 Варто ознайомитися з пояснювальною запискою до цього законопроекту: надавши право на отримання публічної інформації законодавцем не було враховано того фактору, що деякі запитувачі публічної інформації є недобросовісними та реалізуючи своє право на доступ до публічної інформації зловживають ним. Часто до органів державної влади та органів місцевого самоврядування звертаються одні й ті ж самі особи із запитами на отримання публічної інформації. Одноразово, в один день, однією особою може бути подано близько 40 (сорока) і більше запитів на отримання публічної інформації. Отриману інформацію, шляхом перекручування її змісту, недобросовісні запитувачі розповсюджують в соціальних мережах, таких як: Facebook та Instagram, Messenger, WhatsApp, Snapchat та LinkedIn, тощо.

А тому, внаслідок подачі великої кількості запитів від
однієї особи
відбувається блокування роботи органів державної влади та місцевого
самоврядування, адже державні службовців не можуть повноцінно виконувати свої
посадові обов’язки, оскільки їх робота блокується «засипанням» запитами на отримання
публічної інформації. Отже, доцільним є внесення змін до Закону України «Про доступ
до публічної інформації
».

Одразу хочу сказати, що особисто я по 40 запитів в день не подаю, проте змушений подавати їх в своїй роботі досить багато, але не для того, щоб «заблокувати роботу органів держвлади та ОМС», а у зв’язку з тим, що ці органи не виконують законодавство про відкриті дані!

❗️ Зазвичай, саме розпорядники інформації не оприлюднюють інформацію у встановленому законодавством порядку, оприлюднюють неповну та неактуальну інформацію, використовують формати даних, які суперечать законодавству (зокрема, є не машиночитаними), а також не надають відповідей та/або надають перекручені та неповні відповіді.

🔎 Відкриті дані у містобудуванні з 05.06.2019

Держаоргани
дуже часто надають відповідь лише на одне із поставлених в запиті питань, а інші «забувають», саме тому, в певних ситуаціях, я подаю на кожне питання окремий запит!



🎯 На мою особисту думку, до тих пір поки державні органи та ОМС не почнуть в повному обсязі виконувати вимоги законодавства, зокрема Постанови КМУ №835, законодавець не має права обмежувати право громадян на доступ до публічної інформації!

Окрім того, спершу потрібно було б ввести відповідальність за неоприлюднення, затримку з оприлюдненням, оприлюднення неповних та неактуальних даних, а вже тоді запроваджувтаи відповідальність для запитувачів.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Комплексний план просторового розвитку території, зміна цільового призначення та інші новели

Сьогодні (17.06.2020 року) Верховною Радою було прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель (законопроект №2280).

Вказаним Законом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу, ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, ЗУ Про місцеве самоврядування, ЗУ Про архітектурну діяльність та інші нормативно-правові акти.

Містобудування

З'являється новий вид містобудівної та одночасно земельної документації — комплексний план просторового розвиту території територіальної громади.



⭕️ Комплексний план просторового розвитку території територіальної громадиодночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

  • Комплексний план містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення, і розробляється у формі електронного документа.
  • Строк дії комплексного плану не обмежується.
  • Зміни до комплексного плану можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу, але не частіше одного разу на рік.
  • Комплексний план підлягає експертизі містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  • Комплексний план підлягає стратегічній екологічній оцінці.
  • Комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання

⭕️ Функціональна зона території – визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Земельне законодавство

🎯 При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

🎯 Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

  • земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, ‒ за рішенням відповідного органу;
  • земельних ділянок приватної власності – їх власниками.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.



🎯 Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови).

Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру.

Водний кодекс

🎯 Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів ‒ згідно з частиною другою цієї статті.

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.



Перехідні положення:

  • містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність з вимогами цього Закону;
  • плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід’ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів;
  • протягом двох років з дня опублікування цього Закону містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020