В 2019 році введено в експлуатацію 775 багатоквартирних будинків площею більше 11 000 000 кв.м

26 грудня 2019 року на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних нарешті було опубліковано дані Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (Реєстр ДАБІ).

Наразі на основі інформації з Реєстру ДАБІ, а також наявних архівних даних, мною підготовлено кілька статистичних та аналітичних матеріалів.

Також вже створено систему, яка дозволить усім бажаючим автоматично формувати статистику за певними критеріями. Вказану систему буде презентовано ближчим часом!

Багатоквартирні будинки: Україна, 2019 рік

В період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року по всій території України було введено в експлуатацію 775 багатоквартирних житлових будинків загальною площею більше 11 мільйонів кв.м!

📌 В зазначеному матеріалі аналізувалися лише багатоквартирні будинки (код за класифікатором ДК 018-2000 — 1122.1 та 1122.2) площею від 1000 кв.м.

🎯 П'ятірка лідерів по кількості багатоквартирних будинків:

  • Київська область — 149 будинків площею більше 1 800 000 кв.м;
  • Львів — 95 будинків площею більше 1 100 000 кв.м (з них 89 у Львові, 3 в смт Брюховичі та 3 у м. Винники);
  • Київ — 58 будинків площею більше 2 100 000 кв.м;
  • Одеська область — 38 будинків площею практично 800 000 кв.м;
  • Івано-Франківськ — 36 будинків площею більше 450 000 кв.м.

🎯 П'ятірка лідерів по площі багатоквартирних будинків:

  • Київ — більше 2 100 000 кв.м;
  • Київська область — більше 1 800 000 кв.м;
  • Львів — більше 1 100 000 кв.м;
  • Одеса — більше 950 000 кв.м;
  • Одеська область — 38 будинків площею практично 800 000 кв.м.

❗️ Жодного багатоквартирного будинку не введено в експлуатацію в 2019 році в Донецьку та області, Кіровоградській області, Луганську, Миколаївській області, Сімферополі та в Криму.

⭕️ Нижче наведено інформацію по регіонам (місто + область):

🎯 Лідерами по площі тут є:

  • Київ та Київська область — 207 будинків площею більше 4 000 000 кв.м;
  • Одеса та Одеська область — 66 будинків площею більше 1 750 000 кв.м;
  • Львів та Львівська область — 133 будинки площею більше 1 400 000 кв.м.

⭕️ Якщо подивитися виключно по містам, то отримаємо наступну картину:

🎯 Абсолютним лідером по площі зданих в експлуатацію будинків є столиця України — більше 2,1 млн. кв.м.

🎯 А лідером по кількості новобудов є Львів — 95 об'єктів.

Поверховість будинків та співвідношення площі до поверховості наведено нижче:

⭕️ В 2019 році по всій Україні було введено в експлуатацію найбільше 9-16 поверхових будинків, а саме 419; загальною площею більше 6 250 000 кв.м.

Незважаючи на те, що будинків висотою 17 поверхів та вище було збудовано лише 76, їх загальна площа становить перевищує 3 000 000 кв.м.

🏢 Тут потрібно зауважити, що будинки вище 17 поверхів розміщені лише в:

  • Києві — 30 будинків площею трохи більше 1 500 000 кв.м;
  • Одесі — 16 будинків площею практично 800 000 кв.м;
  • Київській області — 19 будинків площею трохи більше 400 000 кв.м;
  • Одеська область — 4 будинки площею трохи більше 200 000 кв.м;
  • Львів — 4 будинки площею трохи більше 110 000 кв.м;
  • Харків — 2 будинки площею практично 60 000 кв.м;
  • Дніпро — 1 будинок площею більше 20 000 кв.м.

📌 І інших містах та областях в 2019 році багатоквартирні житлові будинки висотою 17 та більше поверхів не здавалися в експлуатацію.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Незареєстрована ДАБІ декларація не може бути підставою для притягнення до відповідальності

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 21.11.2019 року по справі №522/5593/17 щодо визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийшов до наступних висновків:

Відповідно до частин 1, 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі — Закон) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності (наразі мова вже має йти про класи наслідків СС1-СС2), підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.  

Згідно з пунктом 8 статті 36 Закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

У відповідності до п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

❗️ Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що поняття «подання декларації» за своїм змістом та правовими наслідками відрізняється від поняття «надходження декларації».

⭕️ При цьому, поняття «подання декларації» як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією (ДАБІ) цієї декларації.

❗️ У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та, в свою чергу, бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за порушення норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року по справі №816/6496/13а і колегія суддів не вбачає підстав від неї відступати.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

📌 Містобудування, земельне право та ДАБІ: судова практика за 2019 рік

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Містобудування, земельне право та ДАБІ: судова практика за 2019 рік

2019 рік приніс низку важливих та цікавих судових рішень в сфері містобудування та земельного права, а також сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Протягом 2019-го я аналізував рішення судів та правові позиції (висновки), що в них наведені, і нижче згрупував посилання на підготовлені мною матеріали (з посиланнями на конкретні судові рішення) по певним напрямкам, яких ці рішення стосувалися.

Деякі з рішень виявилася досить спірними та неоднозначними, проте в більшості своїй судова практика 2019 року «усунула» прогалини, які існують в містобудівному та земельному законодавстві.

ℹ️ Про нові матеріали в 2020 році читайте в Telegram-каналі!

Містобудівна документація (питання забудови)

Земельне право

ДАБІ — державний архітектурно-будівельний контроль

Інше

🏠 Містобудування в Україні

 

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Новий ДБН «Висотні будівлі» набрав чинності (ДБН В.2.2-41:2019)

01.01.2020 року набрав чинності новий ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі. Основні положення, який розроблено на заміну ДБН В.2.2-24:2009 Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків.

Новий ДБН В.2.2-41:2019 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 року №86, та опубліковано в Інформаційному бюлетені №10, 2019.

Норми ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі застосовують для проектування та будівництва висотних житлових будинків і громадських будівель (надалі — висотних будівель) з умовною висотою понад 73,5 м, відповідно до ДБН В.1.1-7 (прим. на сьогодні чинним є ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва), в тому числі житлових будинків висотою до 100 м включно та громадсбких будівель висотою до 150 м включно.

❗️ Разом із цим, питання проектування громадських будівель від 100 до 150 м не врегульовано, оскільки ДБН посилається на неіснучий ДСТУ: "10.2.1 Проектування висотних громадських будівель з умовною висотою від 100 м до 150 м здійснюється згідно з ДСТУ ХХХХ:202Х «Пожежна безпека. Проектування висотних громадських будівель з умовною висотою від 100 м до 150 м.»

📌 Обмеження висотності в Києві: з 01.01.2019 року не можна будувати висотки в центрі столиці

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Видача будівельного паспорту на об'єкти самочинного будівництва не передбачена

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 23.12.2019 року по справі №127/24194/17 щодо правомірності скасування будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, прийшов до наступного висновку:

🎯 Стаття 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 (прим. з 01.01.2019 року — 500) квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво.

❗️ Як вбачається з наведених вище положень видача будівельного паспорту на об'єкти самочинного будівництва не передбачена.  

⭕️ Проте вважаю, що зазначений висновок суду є помилковим, і от чому:

На сьогодні (зокрема, починаючи з 31.08.2018 року) чинним законодавством України передбачено кілька способів оформлення будівництва індивідуальних (садибних) житлових, садових та дачних будинків:

Разом із цим, будівельна амністія охоплює, зокрема, лише індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 кв.м, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані (без оформлення дозвільних документів) у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.

Отже, якщо з будь-яких причин будівництво будинку було розпочато після 09 квітня 2015 року, або такий будинок має площу більше, ніж 300 кв.м, то будівельна амністія не може бути застосована, а таке будівництво, якщо воно велося (ведеться) без оформлення дозвільних документів, буде вважатися самочинним.

З огляду на наведене вище, та якщо взяти до уваги вищенаведений висновок Верховного суду, то виходить, що особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво (розпочала будівельні роботи без отримання будпаспорта та/або повідомлення про початок виконання будівельних робіт), фактично, позбавлена можливості його оформити (легалізувати)!

За цією логікою, особа спершу має знести (демонтувати) самочинно збудований об'єкт (прибудову, надбудову тощо), а потім розпочати оформлення будівельного паспорту...

✅ Вважаю, що для деяких об'єктів єдиним шляхом їх оформлення (узаконення) є саме оформлення будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

З досвіду можу сказати, що у випадках отримання особою припису органу державного архітектурно-будівельного контролю в ситуаціях, коли такою особою розпочато (або завершено) будівництво будинку без будівельного паспорта та/або дозвільного документу, належним виконанням припису було та є саме отримання будпаспорту та подання повідомлення.

❗️ Тут також варто, зазначити, що п. 2.4 Наказу Мінрегіону №103 від 05.07.2011 року містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будпаспорта:

  • неподання повного пакета документів;
  • невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

📌 На практиці, деякі органи містобудування та архітектури, у випадках, коли будівництво було розпочате (або завершене) до отримання будівельного паспорта, зазначають в будпаспорті, що будівництво такого об'єкту вже розпочато без отримання дозвільних документів.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019