Мінрегіон пропонує запровадити виключно судовий порядок заборони експлуатації об'єктів

Мінрегіоном розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення скорочення строків розгляду справ за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

Метою розробки та прийняття проекту Закону є запровадження виключно судового порядку заборони експлуатації об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію, а також забезпечення скорочених строків розгляду справ за позовами про припинення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) або значними (ССЗ) наслідками, які не прийняті в експлуатацію.

Потрібно зазначити, що вже з 01.06.2020 року повноваження ДАБІ (ДІМУ) суттєво зміняться: заборона скасування МУО, повідомлень та декларацій.



Суть проекту акта

Проектом Закону пропонується внести зміни до КУпАП, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».

ℹ️ Порівняльна таблиця

⭕️ У Кодексі адміністративного судочинства України передбачено встановлення особливостей провадження у справах за зверненням органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, скорочення строків розгляду справ у судовому порядку шляхом негайно повідомлення судом відповідача та інших учасників справи щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи; встановлення особливостей подання заяв по суті та особливостей обчислення процесуальних строків в даній категорій справ; проектом Закону визначено також, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції зазначених справ набирають законної сили
негайно, що не звільняє сторону від права звернутись до відповідного суду з апеляційною скаргою. Передбачено також звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

⭕️ Крім того, проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачивши заборону експлуатації об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), які не прийняті в експлуатацію, виключно у судовому порядку.

⭕️ До Закону України від 17 січня 2017 року №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» пропонується внести зміни, передбачивши в якості підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт – судове рішення, що набрало законної сили та виключити наступні підстави для скасування реєстрації зазначеної декларації:

  • встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
  • скасування містобудівних умов та обмежень;
  • виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
  • виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Перевірки ДАБІ неможливі з 18.03.2020 року



Статистика

Слід зазначити, що результати проведеного у 2018 році Державною аудиторською службою України державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм у Держархбудінспекції за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 засвідчили, що незважаючи на суттєве збільшення судових витрат у 2016—2017 роках, їх обсягу недостатньо для захисту інтересів інспекції у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Зазначене підвищення забезпечувалося переважно за рахунок скорочення витрат на придбання канцелярського приладдя, паливно-мастильних матеріалів тощо, що призводило до погіршення матеріального забезпечення діяльності установи в цілому.

Згідно результатів проведеного аудиту, для забезпечення якісних змін в управлінні державними ресурсами, на думку аудиторів, доцільним є вирішення низки питань, які дадуть змогу підвищити ефективність використання Держархбудінспекцією коштів для реалізації завдань, передбачених паспортом бюджетної програми, а саме: ініціювання звільнення від сплати судового збору органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Також, кількість звернень Держархбудінспекції до суду за 11 місяців 2019 року становить 2404 поданих позовів, апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову; середній розмір судового збору за подання одного позову (апеляційних скарг, заяв про забезпечення доказів/позову) в 2019 році становить 1,9 тис. грн; сума сплаченого Держархбудінспекцією судового збору за вказаний період становить 6 151 321,82 грн, що свідчить про збільшення навантаження на державний бюджет.

ℹ️ Вказаний проект Закону було оприлюднено для громадського оговорення ще 21.01.2020 року. Проте вже в кінці лютого Мінрегіон листом від 25.02.2020 року №7/30/3180-20 (вх. №698/2 від 25.02.2020 року) попросив Державну регуляторну службу України продовжити термін розгляду проекту у зв'язку з необхідністю його доопрацювання.

📌 На мою думку, доопрацювання проекту Закону викликано реформуванням органів ДАБК. Доопрацьованого проекту поки немає.

🏠 Містобудування в Україні

📊 URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Перевірки ДАБІ неможливі з 18.03.2020 року!

18 березня 2020 року набрали чинності дві Постанови КМУ від 13.03.2020 року №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

⭕️ Згідно з Постановою КМУ №218 ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворено центральний орган виконавчої влади – Державну сервісну службу містобудування України (Держсервісбуд).



Основними завданнями новоствореної структури є надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

ДАБІ реформувати, Інспекцію з містобудування створити, дію постанови про держархбудконтроль зупинити!

Постановою КМУ №219 від 13 березня 2020 року утворено два центральних органи виконавчої влади: Державну інспекцію містобудування України (ДІМУ) та Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України.

Державні органи здійснюватимуть державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду та технічного регулювання у сфері містобудування відповідно.

❗️ Разом із тим, Постановою Кабміну №219 з 18.03.2020 року зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування (ДІМУ).

❌ Таким чином, на сьогодні здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, планових та позапланових перевірок унеможливлено!

🏠 Містобудування в Україні

  ℹ️ URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Оформлення права власності на будинок збудований до 05 серпня 1992 року

На сьогодні існує три варіанта оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди (кожен з яких має свої особливості та певні обмеження):

🎯 реєстрація права власності без прийняття в експлуатацію — для об'єктів збудованих до 05.08.1992 року;

🎯 будівельна амністія 2018—2020 — для об'єктів збудованих (без оформлення дозвільних документів) у період з 5 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року (при площі будинку до 300 к.вм);

🎯 загальний порядок (будівельний паспорт) — для об'єктів, на які оформлено дозвільну документацію на будівництво, або які збудовано після 09 квітня 2015 року (Постанова КМУ №461 від 13.04.2011 року), або які збудовано в період з 5 серпня 1992 року до 09 квітня 2015 року (при площі будинку більше 300 к.вм).

⚠️ Проте варто звернути увагу на Постанову ВС, де суд дійшов висновку, що видача будівельного паспорту на об'єкти самочинного будівництва не передбачена. Хоча на практиці будівельні паспорти на вже збудовані об'єкти все ж видаються.

⭕️ В цій статі мова буде йти про особливості оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки та господарські будівлі, які побудовані до 05 серпня 1992 року. Зазначені вище об’єкти не потребують прийняття в експлуатацію.

Зазначена процедура є найпростішим та найшвидшим варіантом оформлення права власності!



Реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі – «Об'єкти»),  що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127) (надалі – «Порядок»).

Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

  • технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
  • документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

📌 Для проведення державної реєстрації прав власності на Об’єкти, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 43 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на Об'єкти, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, — сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

✅ Як правило, при наявності документу на землю, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки, для реєстрації права власності на Об'єкт, потрібно подати:

🎯 оригінал технічного паспорта БТІ на такий Об'єкт,

🎯 оригінал документу на земельну ділянку (при цьому, дата видачі такого документу та/або дата реєстрації права власності, може бути після 05.08.1992 року!).А у випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав, зазначений документ можна не подавати.

🎯 виписку з погосподарської книги, надану виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, — сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; а для ділянок в садових товариства або дачних кооперативах — довідку голови такого товариства/кооперативу.

✅ Для того, щоб зареєструвати право власності необхідно звернутись до суб’єктів державної реєстрації прав чи до державних реєстраторів прав на нерухоме майно.

Для державної реєстрації права власності необхідно подати оригінали документів, зазначених вище, а також оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру заявника, а також документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 210 грн. станом на 14.03.2020 року).



Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав, зокрема:

  • фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) (до 01.01.2013);
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення державного реєстратора надається в електронній, а за бажанням заявника — і в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Вказаний витяг надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора!

 🏠 Містобудування в Україні

 ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту в 2020 році

Питання щодо того чи потрібно сплачувати пайову участь в 2020 році почали виникати все частіше. Причиною їх виникнення, на мою думку, стало те, що з 01.01.2020 року виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діляності» та частину п’яту статті 30.

Дійсно, 17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

❗️ Але вказаним Законом повністю скасовується пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту тільки з 01.01.2021 року!

Також, зазначений вище Закон містить Прикінцеві та перехідні положення в яких зафіксовано, зокрема, наступне:

🎯 Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

🎯 Замовник будівництва зобов’язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об’єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об’єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об’єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об’єкта будівництва.

❗️ Таким чином, в 2020 році пайова участь у розвитку інфрастуктури населеного пункту сплачується на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».



📌 Також нещодавно було зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, яким запропоновано «повернути» ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діляності» та частину п’яту статті 30. Тобто, фактично, скасувати скасування пайової участі...

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Скасувати скасування пайової участі (зареєстровано законопроєкт про відновлення інституту пайової участі)

В Верховій Раді України зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстраційний №3174 від 05.03.2020 року).


style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">

10.03.2020 року вказаний проєкт було передано на розгляд профільного Комітету ВР.

⭕️ Проєктом Закону передбачено відновити положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якими регулювалося питання сплати пайових внесків у розвиток інфраструктури населених пунктів.

Зокрема, статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з удосконаленим механізмом нарахування, сплати та використання пайових внесків.

Зокрема запропоновані зміни стосуються:

  • встановлення фіксованого розміру сплати пайових внесків: 4% для нежитлових будівель, 2% — для житлових, 0% — для промислових споруд;
  • при розрахунку пайових внесків для житлових будівель пропонується брати за основу показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.



Варто зазначити, що 17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким, зокрема, скасовано пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Свого часу, коли безпосередньо перед самим голосуванням в ВР за скасування пайової участі з 01.01.2020 року, таке скасування було відтерміновано ще на рік — до 01.01.2021, я висловлював побоювання, що за цей рік можу все «відіграти назад»... Що ж, подивимося чи буде підтримано цей законопроєкт профільним Комітетом ВР.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020