Про управління житловим фондом

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України розроблено та оприлюднено для громадського обговорення проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління житловим фондом».

Метою документу є удосконалення житлового законодавства щодо утримання та збереження житлової сфери, врегулювання правовідносин фізичних і юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Вказаний проект фактично є новою редакцією чинного Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі — Закон).

✅ Документом пропонується внести наступні змініи та доповнення до Закону:

  • доповнити законодавство терміном — Реєстр управління багатоквартирними будинками – складова частина системи управління багатоквартирним будинком, та є інформаційнокомунікаційною системою, яка забезпечує збирання, верифікацію, реєстрацію, накопичення, облік, захист та оброблення інформації, відомостей (даних) та електронних документів про багатоквартирні будинки та управління ними;
  • доповнити законодавство терміном — Система управління багатоквартирним будинком – це інформаційнокомунікаційна система, призначена для автоматизації процесів, пов’язаних з прийняттям рішень співвласниками багатоквартирного будинку (далі – співвласники) при здійсненні управління багатоквартирним будинком та забезпечує створення, внесення, завантаження, збирання, облік, накопичення, обробку, пошук, перегляд, надсилання, отримання, зберігання, використання, поширення та захист інформації, відомостей (даних) та електронних документів про багатоквартирні будинки та управління ними (Власником Системи управління багатоквартирними будинками та держателем Реєстру управління багатоквартирними будинками є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну житлову політику);
  • доповнити положенням: Вимоги цього Закону поширюються на відносини, що виникають у процесі управління житловим фондом та пов’язані з нежитловими приміщеннями, що не належить до житлового фонду і є самостійними об’єктами нерухомого майна, допоміжними приміщеннями, спільним майном багатоквартирного будинку та прибудинковою територією;
  • доповнити Закон статтею «Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері управління житловим фондом»;
  • доповнити статтями про облік житлового фонду, систему управління багатоквартирними будинками та Реєстр управління багатоквартирними будинками;
  • доповнити положенням, якщо машиномісця або інші частини нежитлового приміщення у житловому будинку є самостійними об’єктами нерухомого майна, власники такого нерухомого майна є колективними співвласниками нежитлового приміщення. Реалізація прав та виконання обов’язків власників такого нерухомого майна, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються у порядку, передбаченому цим Законом для співвласників, з урахуванням особливостей щодо колективних співвласників.;
  • доповнити статтею Особливості управління будинком житлово-будівельного (житлового) кооперативу, в якій зокрема передбачно можливість реоргазації кооперативу в об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

✅ Проектом також вносяться зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Законі України «Про ринок електричної енергії» (яким викладається в новій редакції пункт 62 частини першої статті 1: побутовий споживач — індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), споживач у багатоквартирному будинку (гуртожитку) (співвласники багатоквартирного будинку (гуртожитку), від імені яких об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена співвласниками особа, розраховується за електричну енергію, яка споживається на забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (гуртожитку), за показами комерційних засобів обліку, що встановлено безпосередньо для обліку електричної енергії, спожитої на ці цілі) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб — побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Обговорити проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Зміна до ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»

Мінінфраструктури відповідно до положень Порядку розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність? затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2010 р. № 543 оприлюднює проєкт Зміни № 1 ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», розроблений Державним підприємством “Національний інститут розвитку інфраструктури”.

Пріоритетними питаннями, вирішенню яких сприятиме проєкт Зміни № 1, є уточнення вимог зазначених норм з метою підвищення якості зовнішнього освітлення під час проєктування та будівництва автомобільних доріг загального користування і вулиць, що сприятиме зменшенню кількості виникнення дорожньо-транспортних пригод та підвищенню рівня безпеки для учасників дорожнього руху.

Завданням розроблення Зміни № 1 ДБН Б В.2.5-28:2018 є:

‒ внесення змін і доповнень, які пов’язані з розширенням сфери застосування в частині встановлення вимог до зовнішнього освітлення автомобільних доріг загального користування, з урахуванням вимог ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво»;

‒ актуалізування і оновлення вимог до зовнішнього освітлення вулиць, з урахуванням вимог ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;

‒ урегулювання розбіжностей в термінології у сфері автомобільних доріг, зокрема з урахуванням ДСТУ 9214:2023 «Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять»;

‒ урахування вимог чинного законодавства, будівельних норм, нормативних документів, сучасних міжнародних вимог безпеки дорожнього руху, а також досвіду впровадження новітніх технологій зовнішнього освітлення і заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

Обговорити проект змін можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024

Про віднесення об'єктів нерухомості до об'єктів можливих терористичних посягань

Службою безпеки України розроблено проект Постанови КМУ “Про затвердження Правил антитерористичної безпеки”. Наразі проект перебуває на погодженні в ДРС.

Проектом документу пропонується визначити методику ідентифікації об'єктів можливих терористичних посягань, встановити загальні обов'язкові вимоги щодо їх антитерористичної захищеності, особливості організації заходів з інформування про терористичну загрозу на об'єктах можливих терористичних посягань та контролю за ефективністю заходів із забезпечення антитерористичної захищеності таких об'єктів.

Ці правила розповсюджеються на всі об'єкти нерухомості, які підпадаються під наступне визначення: об’єкт можливих терористичних посягань — об’єкт нерухомого майна, визначений в постанові Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 92 “Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків”, захоплення, блокування роботи, пошкодження або руйнування якого може використовуватися для досягнення терористичних цілей. До таких об'єктів, зокрема, відносяться місця масового перебування людей.

Також проект ПКМУ передбачає формування регіональниї і загальнодержавного переліків об'єктів можливих терористичних посягань та оформлення паспортів антитерористичної захищеності об'єктів можливих терористичних посягань.

Паспорт повинен містити такі розділи:

  • загальні відомості про об’єкт;
  • характеристика об’єкта;
  • відомості про персонал об’єкта;
  • відомості про сили та засоби, які здійснюють охорону об’єкта та залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій;
  • забезпечення пожежної та техногенної безпеки;
  • прогнозовані моделі терористичних посягань щодо об’єкта;
  • заходи, які здійснюються або плануються для здійснення, щодо підвищення рівня антитерористичного захисту та зниження уразливості об’єкта;
  • відомості щодо інформації і ресурсів, уразливих технічними каналами витоку (впливу) (у разі, коли об’єкт підлягає кіберзахисту відповідно до вимог Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”), а також дані про виконання на об’єкті Загальних вимог
    до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. №518;
  • план об’єкта;
  • забезпечення режиму секретності (у разі провадження на об’єкті діяльності, пов’язаної з державною таємницею).

Обговорити проект ПКМУ можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2024