Місяць: Травень 2018

З 01 червня 2018 року до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво буде внесено зміни – Зміна №1, затверджена Наказом Мінрегіону від 27 грудня 2017 року №338.

Зміни, в основному, торкнулися термінології, стадій проектування, обов’язковості розроблення проекту підготовчих робіт, врахування потреб людей з інвалідністю тощо.

Термін реконструкція

Реконструкція – перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об’єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

У порівнянні з чинною на сьогодні редакцією ДБН, в новому визначенні терміну реконструкція прибрано слово «огороджуючих», тобто з 01.06.2018 року реконструкція не передбачає будь-якого збереження огороджуючих конструкцій об’єкта.

Підготовчі роботи

В новій редакції п. 4.7 зазначено: «За необхідності виконання підготовчих робіт замовник повинен в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації – проект підготовчих робіт, склад та зміст якого визначається ДБН А.3.1-5».

В чинній на сьогодні редакції ДБН, замість «повинен» було вказано «може», тобто з 01.06.2018 року проект виконання підготовчих робіт стає обов’язковим.

Інші зміни

Порівняльна таблиця змін, що внесені у ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво.

Нові ДБН

➡ З 01.07.2018 року набирає чинності ДБН Б.1.1-21:2017 Склад та зміст схеми планування території

➡ З 01.08.2018 року набирає чинності ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування територій

➡ Також Мінрегіоном затверджено чотири нових ДБН, які мають набрати чинності в 2018 році

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2018

Мета

Завдання

• обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання територій, в тому числі для містобудівних потреб, на основі принципів сталого розвитку;
• урахування та взаємоузгодження державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій з дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства;
• забезпечення раціонального розселення, визначення напрямів сталого розвитку населених пунктів та їх перспективної чисельності населення;
• формування і розвиток міжселенних систем соціальної інфраструктури в галузі освіти та охорони здоров’я;
• визначення територій, що мають особливу екологічну, рекреаційно-оздоровчу, наукову, естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше використання;
• розроблення містобудівних заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів;
• охорони та збереження нерухомих пам’яток культурної спадщини та пам’яток археології;
• захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів.

Окрім того, з 01 серпня 2018 року набирає чинності ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування територій (щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, яка визначає умови та обмеження використання території населених пунктів).

• Рейтинг відкритості схем планування областей
• Карту пошуку містобудівної документації

 Детальніше про PMAP читайте у статті Олега Пілата: Відкритість містобудівної документації та деякі питання створення містобудівних кадастрів

Деякі тези з вищевказаної статті:

• За результатами досліджень проведених Офісом ефективного регулювання (BRDO) у 2017 році, виявлено, що тільки 24 % містобудівної документації опубліковано в Інтернеті, у друкованих виданнях та на стендах у приміщеннях місцевої влади. З них, тільки 8 % документації опубліковано у мережі Інтернет.
• Забезпечення планам зонування в Україні складає 19,9%, генеральними планам – 76%; схемами планування – 99%.
• Зараз на регіональному та місцевому рівнях у відритому доступі можливо знайти близько 20 містобудівних кадастрів. Наприклад, на регіональному рівні це кадастри Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Житомирської та Сумської областей. На місцевому рівні, такі системи створені у містах Біла Церква, Вінниця, Ірпінь, Львів, Миколаїв, Суми та Одеса.
• На державному рівні містобудівний кадастр досі не створений.