01 серпня 2018 року набирає чинності ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування території, який було затверджено Наказом Мінрегіону №344 від 27.12.2017 року.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено розроблення Плану зонування території (зонінгу) – містобудівної документації на місцевому рівні, яка визначає умови та обмеження використання території населених пунктів.
Також, з метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо регулювання забудови, проектом Закону Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №6403, передбачено введення місцевих правил регулювання забудови, невід’ємною частиною яких стають плани зонування (зонінг).Мета зонінгу
Основною задачею зонінгу є визначення меж зон (підзон) однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах (підзонах), містобудівних регламентів.
Зонінг населеного пункту створюється, зокрема, з метою:
-
регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів;
-
встановлення правових гарантій з використання і будівельної зміни нерухомості для власників і осіб, що мають намір придбати права володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, іншими об’єктами нерухомості;
-
створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво шляхом забезпечення можливості вибору інвестором найбільш ефективного виду використання земельної ділянки для містобудівних потреб у відповідності з містобудівними регламентами;
-
забезпечення вільного доступу громадян до інформації стосовно розвитку населеного пункту;
-
забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням.
Термінологія
-
Вид використання території – забудова та інше використання території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважні (безумовно дозволені) та супутні (допоміжні), які є дозволеними за наявності переважних видів використання.
-
Коефіцієнт забудови – відношення сумарної поверхової (загальної) площі будинків та споруд до площі земельної ділянки. Встановлюється для житлової та громадської забудови.
-
Коефіцієнт озеленення – співвідношення площі зелених насаджень (збережених і запроектованих) до загальної площі земельної ділянки (%).
-
Максимальний відсоток забудови у межах земельної ділянки – відношення сумарної площі земельної ділянки, що може бути забудована, до всієї площі земельної ділянки.
-
Мінімальна площа земельної ділянки для розміщення об’єкта – допускається не менша ніж сума площі, зайнятої існуючим чи запроектованим об’єктом будівництва, площі необхідних озеленених територій, площі для паркування автомобілів, проїздів та інших необхідних допоміжних об’єктів, призначених для обслуговування і експлуатації об’єкта згідно з зонінгом.
-
Схема зонування – картографічний матеріал, якій відображає розташування і типи територіальних зон (підзон), що забезпечує визначення відповідних умов та обмежень у межах населеного пункту.
-
Містобудівний регламент – сукупність обов’язкових вимог до використання земельних ділянок, що встановлюються у межах відповідних територіальних зон і визначають дозволені види використання території земельних ділянок, граничні (мінімальні і (або) максимальні) розміри земельних ділянок, граничні параметри дозволеного будівництва та реконструкції об’єктів нерухомості, обмеження використання земельних ділянок і об’єктів нерухомості, що встановлюються відповідно до законодавства України. Містобудівний регламент використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об’єктів.
ДБН Б.1.1-22:2017 містить положення аналогічні викладеним у ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій, який також має набрати чинності в 2018 році. Зокрема, положення щодо мінімальної площі земельної ділянки, містобудівних обмежень, щодо щільності забудови та коефіцієнтів озеленення тощо. Детальніше про нові ДБН.Вид використання та його зміна
Для окремої земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту зони (підзони), на території якої ділянка знаходиться. Невідповідність наміру забудови встановленим видам дозволеного використання земельних ділянок і об’єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування у відповідній територіальній зоні не допускається.
Суттєва зміна параметрів існуючих земельних ділянок і об’єктів нерухомості, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об’єктів у відповідність з містобудівним регламентом або шляхом зменшення їх невідповідності.
Зміна видів використання земельних ділянок і об’єктів нерухомості фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності з переліком переважних, супутніх видів забудови в межах відповідної територіальної зони за дотримання інших вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством.
Види територіальних зон, перелік видів використання земельних ділянок, параметри забудови у складі містобудівних регламентів конкретизуються в залежності від містобудівних особливостей населеного пункту, місцевих умов, рішень містобудівної документації.
Зонінг не визначає розміщення конкретних об’єктів та обсяги будівництва, а встановлює види використання території ділянок, умови та обмеження в межах визначених зон та підзон.
Зонінг та існуюча забудова
Земельні ділянки та розташовані на них об’єкти, які існували до впровадження в дію зонінгу, граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність з містобудівним регламентом, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров’я людей, для навколишнього середовища, об’єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду.
Ⓒ 2018
