Дитячі майданчики та парковки на дахах

В 2019 році має набрати чинності Зміна №2 до ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, яка дозволить облаштування парковок на експлуатованих дахах торгово-розважальних центрів (ТРЦ/ТЦ) та інших громадських будівель.

⭕️ За словами Льва Парцхаладзе, виходом із ситуації з нестачею місць для паркування можуть стати паркінги на експлуатованих дахах громадських будинків: тобто, на тих покрівлях, які пристосовані для різного господарчого використання.

Виняток становитимуть соціальні заклади: дитячі садки, школи та корпуси закладів охорони здоров’я з палатами.

Розроблена ПАТ «КиївЗНДІЕП» Зміна передбачає обов’язкові технічні вимоги та навантаження.

Разом із тим, станом на 25.02.2019 року на сайті ПАТ «КиївЗНДІЕП» проект або затверджена редакція Зміни №2 відсутня.

✅ Є лише проект Зміни №1 до ДБН В.2.3-15-2007, яка містить норму щодо обов’язкового облаштування електричними зарядними пристроями не менше 5% машиномісць у громадських гаражах та автостоянках.



Дитячі майданчики дозволено розміщувати на даху

01 жовтня 2018 року набрали чинності зміни до ДБН Б.2.2-5:2011 Благоустрій територій (Зміна №1 до вказаного ДБН затверджена наказом Мінрегіону України від 14.06.2018 р. № 144), якими скасовується заборона розміщення дитячих майданчиків на дахах.

⭕️ Так, з 01.10.2018 року дозволяється розміщення дитячих майданчиків на покрівлях напівпідземних і наземних споруд за умови забезпечення безпечної експлуатації майданчика, відводу дощових та талих вод, а також за необхідності шумозахисту нижчерозташованих приміщень.

На території дитячого майданчика на покрівлях напівпідземних і наземних споруд заборонено розміщувати вентиляційні канали, антени, споруди мобільного та стільникового зв'язку.

 


 
 
Ⓒ 2019

Акт ДАБІ, складений стосовно замовника будівництва, не може бути підставою для притягнення до відповідальності підрядника

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у виніс постанову по справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017) та дійшов таких висновків:
⭕️ акт, складений стосовно замовника будівництва об’єкту, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника будівництва;
⭕️ виявлення під час перевірки замовника по відповідному об'єкту будівництва порушень підрядником вимог законодавства, що регулює містобудівну діяльність, не може слугувати підставою для прийняття протоколу, припису про усунення порушень та постанови про застосування санкцій.



Обґрунтування

На кожному конкретному об'єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб'єкти містобудування, перелічені у п. 1 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю (затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533) (надалі — “Порядок”). Отже, при проведенні перевірки об'єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб'єктів містобудування.
У п.п. 16 Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Суд звертає увагу, що у п. 18 Порядку зазначено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Відтак, виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються відносно кожного конкретного суб'єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку зазначається, що акт надається керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки), який виконує (або виконував) відповідні роботи на об'єкті будівництва, який підлягає перевірці.
У п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб'єкта містобудування.
Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб'єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку.
Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
📌 Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений стосовно замовника будівництва не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на підрядника (прим. або інших субєктів містобудування).
2019

Оновлено критерії оцінки ступеню ризику від діяльності у сфері благоустрою та періодичність здійснення перевірок

19 лютого 2019 року набрала чинності Постанова КМУ від 13 лютого 2019 року №97, якою затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) місцевими державними адміністраціями.
⭕️ Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів, є:
  • розподіл за видом господарської діяльності суб’єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів;
  • наявність порушень вимог законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;
  • наявність випадків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері благоустрою населених пунктів.
⭕️ Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері благоустрою населених пунктів здійснюються місцевими держадміністраціями з такою періодичністю:
  • до високого ступеня ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
  • до середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
  • до незначного ступеня ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років.
📎 Благоустрій населених пунктів — це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму тощо, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.



До об'єктів благоустрою відносяться:
  • парки (гідро- , луго- , лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери;
  • пам'ятки культурної та історичної спадщини;
  • майдани, площі, бульвари, проспекти;
  • вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, зупинки та споруди міського громадського транспорту, майданчики для паркування;
  • пляжі;
  • кладовища;
  • інші території загального користування;
  • прибудинкові території;
  • території підприємств та закріплені за ними території на умовах договору;
  • водоохоронні зони в межах населених пунктів та прибережні захисні смуги в межах населених пунктів.


2019