Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 07.11.2019 року по справі №127/16423/13-а, щодо неправомірності скасування виконкомом ради архітектурно-планувального завдання (АПЗ), прийшов до наступних висновків:
🎯 АПЗ за своєю правовою природою є індивідуальним актом, дія якого вичерпана фактом затвердження проектної документації, на підставі якої позивачем був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт і такі фактично розпочаті і виконуються.
🎯 Внесення ж подальших змін до АПЗ не зумовлює продовження (поновлення) його дії, однак спричиняє відповідні зміни у проектній документації. При цьому, рішення, яким внесені зміни до АПЗ можуть бути самостійним об’єктом судового розгляду й, також, вичерпують свою дію фактом затвердження зміненої проектної документації.
🎯 Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і су’бєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Як вже зазначалось вище, архітектурно-планувальне завдання, видане управлінням містобудування і архітектури Виконкому (яке у спірних правовідносин виступає суб`єктом владних повноважень) є наслідком реалізації ним публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства й стосується прав позивача, які він реалізує як забудовник і суб’єкт містобудівної діяльності, при цьому, дія АПЗ вичерпана фактом затвердження розробленої відповідно до вихідних даних проектної документації, на підставі якої особа отримала дозвіл на виконання будівельних робіт, фактично приступила до їх виконання, понесла у зв’язку з цим відповідні витрати.
Відтак, скасування виданого особі АПЗ зумовлює зміну правовідносин, проти чого він, як їх безпосередній учасник, заперечує, а тому це є порушенням з боку відповідача гарантії стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, нівелює у нього впевненість у тому, що його існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
📌 Посилання ж скаржника на нібито порушення позивачем вимог містобудівного законодавства можуть бути підставою для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в порядку чинної на час прийняття спірного рішення статті 41 Закону №3038-VI і застосування передбачених цією правовою нормою наслідків у вигляді видання обов`язкових до виконання приписів, прийняття постанов щодо притягнення винних у порушенні містобудівного законодавства осіб до відповідальності тощо, однак не зумовлюють скасування Виконкомом виданого ним же архітектурно-планувального завдання.
⭕️ На сьогодні АПЗ «замінено» МУО (містобудівними умовами та обмеженнями), які за своєю за своєю правовою природою також є індивідуальним актом, а тому, по аналогії з АПЗ, вважаю, що МУО не можуть бути скасовані органом, який їх видав/затвердив, якщо розроблена на їх підставі проектна документація була затверджена належним чином. Єдиною відмінністю є те, що МУО не мають визначеного строку дії – вони є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.
Ⓒ 2019
