Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 09.06.2020 року по справі №347/2273/17 щодо визнання права власності у порядку спадкування на самочинно збудоване майно (зокрема, стайні, літньої кухні, гаража), прийшов до наступних висновків:
🎯 Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
По вказаній справі апеляційним судом було витребувано інвентаризаційну справу та враховуючи, що згідно з виписки з інвентаризаційних матеріалів за спадкодавцем було зареєстровано житловий будинок, погріб, навіс, криниця, №1, огорожа, №2,3,4. Інших господарських будівель (а саме: стайні, літньої кухні, гаража) не зазначено.
За даними інвентарної справи господарський комплекс (стайню, літню кухню, гараж ) тільки запроектовано, а не введено до експлуатації. У технічному паспорті виготовленому відповідачем також до спадкового будинку зазначено з господарських будівель тільки погріб, навіс, криниця, №1, огорожа, №2,3,4.
🎯 Наявність господарських приміщень, зокрема стайні, літньої кухні, гаража на поданих позивачем фототаблицях без належного їх технічного оформлення не може бути підставою для включення до складу майна спадкодавця, та відповідно передаватись у спадщину.
🎯 Якщо будівництво об'єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.
Враховуючи викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, стосовно визнання за спадкоємцем права власності на господарські будівлі як обов'язкову частку в спадщині після смерті дочки спадкоэмця як це визначено в інвентаризаційній справі, на які у встановленому законом порядку мала право спадкодавець.
Таким чином, у випадках, коли будівництво об'єктів було здійснено самочинно (тобто в даному випадку без отримання необхідних дозвільних документів), права забудовника на такі об'єкти (які ще не стали нерухомим майном) не переходять до спадкоємців!
📌 Варто ознайомитися з пояснювальною запискою до цього законопроекту: надавши право на отримання публічної інформації законодавцем не було враховано того фактору, що деякі запитувачі публічної інформації є недобросовісними та реалізуючи своє право на доступ до публічної інформації зловживають ним. Часто до органів державної влади та органів місцевого самоврядування звертаються одні й ті ж самі особи із запитами на отримання публічної інформації. Одноразово, в один день, однією особою може бути подано близько 40 (сорока) і більше запитів на отримання публічної інформації. Отриману інформацію, шляхом перекручування її змісту, недобросовісні запитувачі розповсюджують в соціальних мережах, таких як: Facebook та Instagram, Messenger, WhatsApp, Snapchat та LinkedIn, тощо.
А тому, внаслідок подачі великої кількості запитів від
однієї особивідбувається блокування роботи органів державної влади та місцевого
самоврядування, адже державні службовців не можуть повноцінно виконувати свої
посадові обов’язки, оскільки їх робота блокується «засипанням» запитами на отримання
публічної інформації. Отже, доцільним є внесення змін до Закону України «Про доступ
до публічної інформації».
Одразу хочу сказати, що особисто я по 40 запитів в день не подаю, проте змушений подавати їх в своїй роботі досить багато, але не для того, щоб «заблокувати роботу органів держвлади та ОМС», а у зв’язку з тим, що ці органи не виконують законодавство про відкриті дані!
❗️ Зазвичай, саме розпорядники інформації не оприлюднюють інформацію у встановленому законодавством порядку, оприлюднюють неповну та неактуальну інформацію, використовують формати даних, які суперечать законодавству (зокрема, є не машиночитаними), а також не надають відповідей та/або надають перекручені та неповні відповіді.
Держаоргани
дуже часто надають відповідь лише на одне із поставлених в запиті питань, а інші «забувають», саме тому, в певних ситуаціях, я подаю на кожне питання окремий запит!
🎯 На мою особисту думку, до тих пір поки державні органи та ОМС не почнуть в повному обсязі виконувати вимоги законодавства, зокрема Постанови КМУ №835, законодавець не має права обмежувати право громадян на доступ до публічної інформації!
Окрім того, спершу потрібно було б ввести відповідальність за неоприлюднення, затримку з оприлюдненням, оприлюднення неповних та неактуальних даних, а вже тоді запроваджувтаи відповідальність для запитувачів.
Сьогодні (17.06.2020 року) Верховною Радою було прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель (законопроект №2280).
Вказаним Законом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу, ЗУПро регулювання містобудівної діяльності, ЗУ Про місцеве самоврядування, ЗУ Про архітектурну діяльність та інші нормативно-правові акти.
Містобудування
З'являється новий вид містобудівної та одночасно земельної документації — комплексний план просторового розвиту території територіальної громади.
⭕️ Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади ‒ одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
Комплексний план містить просторові дані, метадані та інші елементи, що складають його проектні рішення, і розробляється у формі електронного документа.
Строк дії комплексного плану не обмежується.
Зміни до комплексного плану можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу, але не частіше одного разу на рік.
Комплексний план підлягає експертизі містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Комплексний план підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання
⭕️ Функціональна зона території – визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Земельне законодавство
🎯 При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
🎯 Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, ‒ за рішенням відповідного органу;
земельних ділянок приватної власності – їх власниками.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
🎯 Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови).
Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру.
Водний кодекс
🎯 Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів ‒ згідно з частиною другою цієї статті.
Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
Перехідні положення:
містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність з вимогами цього Закону;
плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід’ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів;
протягом двох років з дня опублікування цього Закону містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.
