…Щодо аргументів скаржника про те, що мало місце позбавлення КЕВ м. Хмельницький права користування військовим майном, а саме землями оборони, суди попередніх інстанцій встановили, що в оскаржуваних наказах не йдеться про позбавлення КЕВ м. Хмельницький права користування земельною ділянкою. Строк використання потужностей земельної ділянки для здійснення посіву та збору сільськогосподарських культур встановлено терміном на один рік (п. 2 наказу від 12.05.2022 №30/3218/22).
примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Позивач не є власником спірних земельних ділянок, оскільки відповідні земельні ділянки перебувають у нього на праві постійного користування відповідно до Державних актів на постійне користування земельною ділянкою, а тому процедура вилучення згідно з цим законом не може бути застосована.
⭕️ Отже, в цьому випадку не відбулося вилучення земельних ділянок в належного землекористувача чи передача права користування іншій особі, а має місце лише виключне строкове використання потужностей (земельних ділянок) задля забезпечення потреб оборони як мети заходів воєнного стану.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка з 2021 року (за виключенням періоду спору) не оброблялася, а ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро» від позову по справі № 924/985/21, на яку посилався позивач, відмовилося, провадження у справі закрито.
Стосовно аргументів про невідповідність поняття «земельні ділянки» поняттю «потужності», Суд виходить з того, що згідно з п. 3 ч. ст. 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
Законодавство України не містить конкретизації, які саме потужності підприємств, установ, організацій можуть бути використані.
Відповідно до п. 26 ч. 2 ст. 15 Закону №389-VIII військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).
У Реєстрі потужностей, що ведеться Державною службою з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, як різновид потужностей зазначено земельні ділянки.
⭕️ Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що земельні ділянки охоплюються поняттям «потужність» у розумінні Закону Про правовий режим воєнного стану №389-VIII та можуть бути використані для потреб оборони під час впровадження заходів воєнного стану.
⭕️ Окрім того, законодавство не містить обмежень щодо прийняття рішень про використання земельних ділянок як потужностей стосовно земельних ділянок, які є землями оборони.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 05.02.2025 року по справі №500/6132/23 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно власником будівель сільгосппризначення, частину даху яких вказана особа передала у позичку для розміщення сонячних панелей іншій особі, прийшов до наступних висновків:
…Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, споруда (будівля) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов:
така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник;
така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а.
⭕️ Щодо передачі позивачем у позичку (безоплатне користування) фізичній особі-підприємцю (прим. користувачу) даху частини приміщень тепличного господарства, площею 2944,5 кв. м, у тому числі для розміщення сонячних панелей, то слід зазначити, що за змістом підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування саме будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, які не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Тобто, надаючи пільгу з податку на нерухоме майно, законодавець визначив умовою для її застосування нездійснення передачі в оренду, позичку, лізинг будівлі в цілому.
У спірній ситуації судами з’ясовано та не заперечується контролюючим органом, що ФОП (прим. власник) безпосередньо використовує у своїй діяльності приміщення теплиць (здійснює як сільськогосподарський товаровиробник вирощування квітів), відтак має право на користування пільгою зі сплати податку, але одночасно на дахах частини теплиць розміщені сонячні панелі фізичною особою-підприємцем (прим. користувачу), який отримав їх (дахи будівель) у безоплатне користування.
⭕️ Предметом укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем (прим. користувачем)договору позички не є будівлі та/або споруди – теплиці, а є лише дах таких будівель (споруд), а тому, враховуючи умови надання пільги, встановлені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, (пільга надається саме на будівлю, не передану в оренду), суди дійшли правильного висновку, що наявний договір позички не створює передумов для нарахування ФОП (прим. власнику майна) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на площі приміщень, дах яких передано в позичку.
Обговорити судову практику по нерухомості та земельному праву можна в групі Містобудування в Україні.
Вибираючи земельну ділянку під будівництво, підбираючи будинок під реконструкцію або просто плануючи добудувати на власні ділянці гараж або господарський блок завжди постає питання мінімальних (допустимих) відстаней – як між будівлями та спорудами на ділянці, так і до меж ділянки (сусідів) та розміщених на суміжних ділянках будівель. Також потрібно враховувати як при новому будівництві, так і при реконструкції відстані до ліній електропередачі, газопроводів та інших інженерних мереж (в т.ч. підземних), джерел водопостачання тощо.
Нижче буде дано витяги з чинних будівельних норм та законодавчих актів України, які регулюють перелічені вище питання (цей матеріал підготовлено/оновлено станом на 01.07.2025 року).
01 жовтня 2019 року набрали чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, якими, зокрема, регулюють питання забудови, в т.ч. і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж земельних ділянок, протипожежних розривів, відстаней до дерев, кущів, відстаней до інженерних мереж тощо.
Вже багато років в мережі Інтернет та у соціальних мережах поширюється багато різноманітних матеріалів, де начебто відображено діючі норми щодо мінімальних відстаней між будівлями та спорудами, проте в 99% випадків зазначена в них інформація не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством України. У зв’язку із цим додаю тут графічні матеріали, які базуються на нормах чинного українського законодавства (станом на 01.07.2025 року):
Відстані між будинками, відстані до меж, до сусідніх будинків (споруд) та до червоних ліній
✅ Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м!
📌 Але при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.
З приводу наведених вище норм щодо мінімальної відстані до межі вже виникають спірні ситуації, оскільки відсутні визначення термінів «квартали сформованої забудови», «нова забудова» та інші.
✅ Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць – 6 м, житлових – 3 м.Тут варто звернути увагу, що в цій нормі не зазначили господарські будівлі та споруди.На практиці я вже оформлював розміщення гаражів по червоній лінії, але це швидше виключення, і потрібно орієнтуватися на норми щодо розміщення гаражів наведені нижче.
▶️В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.
▶️Гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки.
▶️Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.
Протипожежні розриви (відстані)
Відстані між будинками і спорудами приймаються у світлі між зовнішніми стінами або іншими конструкціями. За наявності конструкцій будинків і споруд, що виступають більше, як на 1 м, виготовлених із спалимих матеріалів, приймається відстань між цими конструкціями. Отже, якщо звіси даху тощо виступають більше, ніж на 1 м від стіни, то відстані потрібно рахувати від таких конструкцій, а не від стін будинку.
✅ Відстані між будинками і спорудами в залежності від ступеню вогнестійкості будинків:
▶️між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості (детальніше про ступені вогнестійкості написано в попередньому матеріалі) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 6 м.
▶️між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) I та II ступеню вогнестійкості та будинками III ступеню вогнестійкості протипожежний розрив має бути 8 м!
▶️ між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) III ступеню вогнестійкості розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути 8 м! Під цю категорію підпадає найбільша кількість індивідуальних житлових, садових та дачних будинків!
▶️ між житловими, садовими, дачними будинками (та господарськими будівлями) IIIа, IIIб, IV, IVа, V ступеню вогнестійкості(зокрема, дерев’яні будинки) розміщеними (запланованими) на сусідніх земельних ділянках протипожежний розрив має бути від 10 до 15 м!
✅ Протипожежні відстані від будинків, будівель і споруд сільських населених пунктів, а також від меж ділянок дачних поселень та садової забудови до лісових ділянокповинні бути 20 м, 50 м, 100 м – відповідно до дерев листяного, мішаного і хвойного лісу. У містах та селищах для зон одно- та двоповерхової садибної забудови з присадибними ділянками протипожежна відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.
📎 Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.
Відстань між стінами будинків без віконних прорізів допускається зменшувати на 20%, за винятком будинків певних ступенів вогнестійкості (примітка 3 Таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019).
Протипожежні відстані можуть не застосовуватись між житловими і господарськими будинками у межах однієї присадибної ділянки. Отже, в межах приватної ділянки власник самостійно вирішує на якій відстані від будинку розміщувати інші будівлі та споруди. Поруч із цим, варто розуміти, що протипожежні розриви встановлені з метою запобігання розповсюдженню пожеж, а не з метою ускладнити власникам розміщення об’єктів на ділянці; саме тому, як мінімум до лазень та літніх кухонь варто витримувати мінімальні протипожежні відстані.
Відстані між будинками I і II ступенів вогнестійкості допускається передбачати менше 6 м за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.
Протипожежні відстані між будинками слід збільшувати на 20 %: для двоповерхових будинків V ступеня вогнестійкості; для будинків, що мають горищний дах, верхній шар покрівлі якого виконаний з горючих матеріалів.
У районах сейсмічністю 9 балів відстані між житловими будинками, а також між житловими і громадськими будинками IVа, V ступенів вогнестійкості, слід збільшувати на 20%.
❗️ Важливо: ДБН «Планування та забудова територій» на відміну від ДБН 360-92 не містить положень, згідно з якими часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускалася за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива була за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.
❗️ Таким чином, з 01.10.2019 року навіть при реконструкції існуючих (оформлених) будівель та споруд необхідно буде дотримуватися усіх чинних на сьогодні норм(зокрема, це означає, що орган містобудування та архітектури має право, наприклад, відмовити у надбудові другого поверху чи мансарди (в межах існуючого фундаменту), якщо розміщення існуючого будинку не відповідає вимогам чинних на сьогодні норм, навіть якщо на момент його будівництва було дотримано всі норми). Важливо, щоб схема намірів, яка буде додаватися до будівельного паспорта, відповідала всім вимогам, які діють на момент подачі документів.
❗️ В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняєтьсябудувати житлові, громадські та дачні будинки!
Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.
✅ Охоронні зони електричних мереж встановлюються:
уздовж повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: напругою до 1 кВ (до 1000 Вольт) — 2 м; до 20 кВ — 10 м; 35 кВ — 15 м; 110 кВ — 20 метрів.
уздовж підземних кабельних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.
за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв — на відстані 3 м від огорожі або споруди.
📐 Відстань від підземних силових кабелів всіх напруг і телекомунікаційних кабелів до фундаментів будинків та споруд має бути не меншою 0,6 м.
📐 Відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком И.1 ДБН Б.2.2-12:2019:
від фундаментів будинків і споруд до водопроводуі напірної каналізації — 5 м;
від фундаментів будинків і споруд до самопливноїканалізації (побутової і дощової) — 3 м;
від фундаментів будинків і споруд до газопроводів горючих газів — від 2 до 10 метрів (в залежності від тиску). Зменшення відстаней можливе за умови виконання вимог п. 7.12 ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання.
Інші відстані та вимоги
📐 Новим ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути не менше ніж 4-6 м в залежності від величини крони (але не менше ½ діаметру крони дерева), а до кущів 1,0 м.
📐 Септики та фільтруючі колодязі повинні бути розташовані не ближче 5-10 м(в залежності від продуктивності) від житлових будинків та літніх кухонь. І не ближче 20 м від артсвердловин та колодязів.
📐 Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 кв.м) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів).
📐 Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттєзбірник, сховища для добрив та ядохімікатів повинні знаходитись не ближче 20 м від житлових будинків, літніх кухонь та артсвердловин водопостачання (питних колодязів).
▶️ У великих містах, при розміщенні 9-16 та більше поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоповерхового будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків приймається не менше 20 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться.
▶️ При розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого садибного будинку – не менше висоти будинку, що зводиться, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок – не менше 10 м для забезпечення проїзду пожежних машин.
▶️За відсутності мереж міської (селищної) каналізації необхідно передбачити каналізування садиб з використанням локальних очисних споруд згідно з вимогами ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-75.
▶️ Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати.
Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.
⭕️ Додатково варто врахувати положення п. 4.6.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги: не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки поняд 1,2 м в зоні забезпечення видимості (див. зображення нижче):
Обговорити актуальні норми та порадитися щодо конкретних ситуацій по відстаням можна в групі Містобудування в Україні.
