Встановлення сонячних панелей на дахах та фасадах: дозвіл не потрібен!

На сьогодні в Україні існує неузгодженість нормативно-правових актів, які регулюють питання оформлення дозвільних документів на встановлення дахових та фасадних сонячних електростанцій, саме тому Мінрозвитку підготувало проект постанови КМУ «Про внесення змін до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» розроблено з метою спрощення дозвільних процедур, пов’язаних із розміщенням об’єктів сонячних електричний станцій.

Чи потрібен дозвіл на встановлення дахових та фасадних СЕС?

Станом на сьогодні, відповідно до положень частини 19 статті 96 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» встановлення дахових сонячних електростанцій може здійснюватися без отримання дозвільної документації у сфері будівництва.

З одного боку, вказана норма дозволяє монтувати дахові СЕС без дозволів, а з іншого містить слова “може здійснюватися”, що і викликає проблеми на практиці.

❗️Окрім того, мова йде виключно про дахові СЕС, а щодо сонячних електростанцій на фасадах згадок немає взагалі.

Передача в позичку даху будівлі сільськогосподарського призначення для встановлення сонячних панелей, не позбавляє власника майна пільги по сплаті податку на нерухоме майно

Обґрунтовуючи відсутність необхідності отримувати дозвільні документи, окрім посилання на ЗУ «Про альтернативні джерела енергії», замовники посилаються на Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання (ПКМУ №406), який містить норму про реконструкцію силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд (раніше там було ще і технічне переоснащення).

Як бачимо, і в Постанові КМУ №406 чіткої вказівки про те, що будівельні роботи по влаштуванню дахових та фасадних СЕС можна виконувати без дозволів, немає.

Таким чином, на сьогодні сказати, що для дахових СЕС не потрібен дозвіл, ми не можемо, оскільки це питання чітко не врегулювано. А якщо говорити про встановлення сонячних панелей на фасади будівель та споруд, то тут ситуація ще біль невизначена.

Що можна будувати без дозвільних документів? (відеоматеріал тут)

Той факт, що Мінрозвитку підготувало вказаний вище проект Постанови КМУ, також свідчить про те, що виникає багато спірних та проблемних моментів, пов’язаних з дозвільними документами на дахові та фасадні СЕС, і їх потрібно вирішувати.

Що пропонує Мінрозвитку?

З метою врегулювати дане питання Мінрозвитку, на мою думку, обрало правильний та оптимальний шлях, а саме: внесення зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Запропоновані зміни дозволять спростити дозвільні процедури з будівництва таких об’єктів, і усунути спірні та проблемні моменти пов’язані з документами.

⭕️ Проектом пропонується внести зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, у частині поширення дії цього Переліку на роботи, пов’язані зі встановленням сонячних електростанцій на дахах та фасадах будівель або заміною обладнання на таких електростанціях.

Щодо дотримання відстаней до меж, протипожежних розривів та інших норм у випадку реконструкції існуючого будинку (2025)

⭕️ Разом з цим, передбачається, що зазначені роботи виконуються за результатами проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва та за наявності звіту про результат обстеження, який складається відповідальним виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, який пройшов професійну атестацію та має кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, який має містити рекомендації щодо можливості виконання зазначених робіт.

Проведення обстеження та отримання звіту про результат обстеження для виконання зазначених робіт на дахах та фасадах індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд або заміною обладнання на таких електростанціях здійснюється за бажанням власника таких будинків, будівель і споруд.

⭕️ Отже, для садибних, садових та дачних будинків для встановлення сонячних панелей на дахах та фасадах не потрібно ні звіту про обстеження, ні дозвільних документів!

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

Чи є обмеження щодо висоти паркану (огорожі) на садибних, садових або дачних ділянках?

Вимоги до встановлення парканів на присадибних, садових та дачних ділянках врегульовано низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює чіткі вимоги та обмеження (в т.ч. і щодо висоти).

Відповідний відеоматеріал дивіться на моєму YouTube-каналі!

Яка дозволяється висота паркану?

На сьогодні питання висоти паркану (огорожі) для присадибних, садових та дачних ділянок врегульовано низкою ДБН та кількома підзаконними актами, проте чи ці документи дійсно розповсюджуються на всі перелічені ділянки та чи існує обмеження максимальної висоти огорожі ми спробуємо розібратися нижче.

⭕️ Так, відповідно до положень п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій“, присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” та правилами благоустрою населеного пункту. При цьому, встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.

Як бачимо вказаний ДБН не містить чітких обмежень щодо висоти парканів (огорож) для садових та дачних ділянок, оскільки в п. 6.1.34 мова йде виключно про садибну забудову, і вказаний пункт містить посилання на ДБН “Благоустрій територій”.

Тут важливо зазначити, що ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій”, розповсюджується лише на територій благоустрою, а перелічені вище земельні ділянки (садибні, садові та дачні не відносяться до таких територій! Навіть Верховний Суд зазначає, що огорожа (паркан) на приватній ділянці не є елементом благоустрою.

⭕️ Вказаний вище ДБН містить п. 6.7 наступного змісту: Дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

Як бачимо, і в нормі ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” мова йде виключно про садибну забудову (а не про садові та дачні ділянки).

Окрім цього, викликає питання, чому вказана норма розміщена в розділі «Благоустрій прибудинкових територій», оскільки, згідно чинного законодавства, прибудинкова територія – це територія навколо багатоквартирного будинку, а індивідуальний (садибний) житловий будинок не є багатоквартирним.

Отже, положення п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та п. 6.7. ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” стосуються виключно садибних ділянок, і встановлюють максимальну висоту огорожі таких земельних ділянок.

📐 Відстані між будинками, відстані до меж (сусідів), до червоних ліній, протипожежні розриви (2025)

Якщо у вашому населеному пункті є чинні правила благоустрою, то варто перевірити чи вони містять якісь обмеження щодо влаштування парканів (огорож).

Садові та дачні ділянки

Як ми вже побачили, у вказаних вище ДБН мова йде виключно про садибні земельні ділянки (ділянки для індивідуального житлового будівництва), і нічого не сказано про садові або дачні, проте це не означає, що на цих ділянках можна зводити будь-які паркани.

⭕️ Зверніть увагу: в статутах садових (садівничих) товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені конкретні вимоги та обмеження до встановлення парканів. Як правило, мова йде про максимальну висоту (вона може варіюватися від 1,2 до 2 м між ділянками, і десь 1,9-2,5 м від вулиці) та відсоток прозорості (зазвичай прозорою має бути від 30% до 50% огорожі), а і іноді може бути навіть зазначено дозволені та/або заборонені до використання матеріали.

А оскільки в статутах я зустрічав дуже дивні та суперечливі вимоги не тільки до огорож, а і до самих садових та дачних будинків (максимальної їх площі, поверховості, площі, яка може опалюватися і подібне), то я дуже раджу детально їх вивчити до придбання ділянки або до початку будівництва!

⭕️ Таким чином, питання влаштування парканів для садових та дачних ділянок можу бути прописані у статутах відповідних товариств та кооперативів. У випадку відсутності у статутах будь-яких вимог чи обмежень до огорож (парканів), на практиці застосовується описана вище норма ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій” (хоча на мою думку, вказана норма не розповсюджується на садові та дачні ділянки).

А чи є виключення, які дозволяють збудувати паркан вище 2,5 м?

Так, відповідно до пункту 1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл: при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Таким чином, у випадку наявності пасіки на присадибній земельній ділянці, мінімальна висота паркану становить 2,5 м, а максимальна не нормована, фактично. І на практиці це використовували для зведення парканів і 3, і 5, і більше метрів.

Обмеження та інші вимоги до парканів (огорож)

Правила добросусідства: потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Таким чином, звести суцільний паркан висотою, наприклад, в 5 м між сусідніми ділянками, площі яких 5-10 соток, без порушення правил добросусідства, практично нереально.

📌  Також в ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій” міститься положення, що огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки! Тобто, у випадках, коли червоні лінії проходять безпосередньо по земельній ділянці (перетинаючи її), паркан (огорожу) дозволяється встановлювати без виступу за червоні лінії — фактично, по самій ділянці, а не по межі.

Окрім того, відповідно до п. 4.6.4 ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги, не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки понад 1,2 м в зоні забезпечення видимості (див. зображення нижче):

Як бачимо, цей ДБН містить також обмеження, які можуть бути застосовані до парканів та огорож (які за законодавством є спорудами). Проте він має «локальну» дію, оскільки встановлене ним обмеження стосується виключно тих парканів та огорож, що знаходяться у зоні забезпечення видимості (див. на зображення вище).

На сьогодні мені особисто невідомо про випадки, коли б цю норму було застосовано до парканів та огорож на присадибних, садових та дачних ділянках.

Чи потрібен дозвіл на встановлення паркану (огорожі)?

Чинним законодавством України , а саме Постановою КМУ від 07.06.2017 року №406, затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

⭕️ Таким чином, станом на серпень 2025-го року чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів (повідомлень тощо) на будівництво парканів (огорож) на присадибних, садових та дачних ділянках. Роботи по зведенню парканів можуть проводитися навіть за відсутності будівельного паспорта (будпаспорта) та/або схеми забудови земельної ділянки.

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

Класифікатори будівель та споруд: чому використовується документ, який втратив чинність?

01.01.2024 року набрав чинності Наказ Мінекономіки України №3573 від 16.05.2023 року, яким затверджено національний класифікатор НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд” та, відповідно, скасовано національний класифікатор ДК 018-2000 “Державний класифікатор будівель та споруд” .

Таким чином, з 2024 року всюди мав застосовуватися вже новий класифікатор НК 018:2023, проте цього не відбулося, і досі застосовується нечинний на сьогодні документ.

Давайте спробуємо розібратися чому так відбувається і до яких проблем це вже призвело та до яких може призвести у майбутньому.

ДК 018:2000 vs НК 018:2023

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 було розроблено відповідно до постанови КМУ від 27.06.1998 року №971 “Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року», яка визначає завдання із завершення переходу державної статистики України на міжнародну систему обліку та статистики.

Як вже зазначено вище, 01.01.2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, яким затверджено національний класифікатор НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”, і який є складовою частиною національної системи класифікації.

У НК 018:2023 здійснено адаптацію категорій до норм чинного законодавства у сфері містобудування.

Метою розроблення НК 018:2023 є гармонізація національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами відповідно до вимог статті 355 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та забезпечення ефективного обміну даними.

Підписано закон про використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури

НК 018:2023 призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:

  • проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
  • проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою;
  • забезпечення житлом і різними послугами населення України;
  • розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;
  • розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;
  • зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.

Виходячи з вищезазначеного, на теперішній час Державний класифікатор ДК 018-2000 втратив чинність, а діючим є НК 018:2023.

Додатково раджу ознайомитися з Перехідною таблицею Державного класифікатору будівель і споруд ДК 018-2000 до Національного класифікатору будівель і споруд НК 018-2023.

Класифікатор об’єктів містобудування

9 серпня 2024 року було прийнято постанову КМУ №909 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні”, якою було заплановано створення Класифікатору об’єктів містобудування (назву якого в 2025 році вирішили змінити на Класифікатор об’єктів містобудування, будівництва та благоустрою).

Згідно Постанови КМУ №1557 від 31.12.2204 року, Класифікатор мало бути затверджено до 11 квітня 2025 року, проте на сайті ВРУ знайти затверджений документ не вдалося.

Але є текст Класифікатора з сайту Мінрегіону, датований 05.01.2024 року.

Станом на 13.08.2025 року затвердженого та офіціно опублікованого Класифікатора об’єктів містобудування знайти не вдалося.

Як бачимо, є три класифікатори, один з яких втратив чинність ще в 2024 році, інший є чинним на сьогодні, а третій – не затверджений та не опублікований.

Але всі три класифікатори “використовуються”… Ось приклад:

Дозвільні документи у сфері містобудування та класифікатори

Для реєстрації дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт (СС1, СС2 та СС2), замовник подає повідомлення або заяву щодо видачі дозволу. При цьому в бланках повідомлень, форма яких затверджена Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (постанова КМУ від 13.04.2011 №466), код об’єкта будівництва зазначається згідно з недіючим з 01.01.2024 року Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Окрім того, в Таблиці співвідношення класифікаторів цільового призначення, переліків функціонального зонування територій та класифікатора будівель і споруд (додаток 3 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 року №681), коди об’єктів будівництва також зазначено згідно з недіючим Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

З 2024 року виникла ситуація, коли форма документу вимагає від замовника внесення коду з недіючого класифікатора, і коли для визначення відповідності коду об’єкта будівництва та цільового призначення земельної ділянки усі (в т.ч. і органи держархбудконтролю) мають керуватися нормативники актами, які посилаються на нечинний на сьогоді ДК 018-2000.

Фактично, кожен дозвільний документ, який сформовано після 01.01.2024 року, містить “неіснуючий” код об’єкта…

Насправді, Єдина державна електронна система у сфері будівництва містить всі коди: і згідно ДК 018:2000, і згідно НК 018:2023 і навіть згідно Класифікатора об’єктів містобудування. Це як раз зроблено з метою запобігти плутанині та незаконним відмовам. Проте без комплексного вирішення проблеми з класифікаторами не обійтися!

Наразі ми не чуємо про якусь велику кількість відмов у видачі дозвільних документів чи про велику кількість оскаржень рішень органів ДАБК, які посилаються на недіючі документи, але з кожним днем кількість потенціно-проблемних документів тільки зростає.

Можна сказати, що зараз діє певний “мовчазний компроміс” між замовниками, органами архітектури та містобудування, органами держархбудконтролю та центральними органами влади, і ні в кого поки не виникає особливих проблем з використанням недіючого класифікатора, але чи довго він протримається?…

Які об’єкти можна будувати без дозвільних документів?

Що робити і хто винен?

Перш за все, на мою думку, потрібно або конкретизувати сферу застосування національного класифікатора НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”, визначивши, наприклад, що він використовується у сфері містобудування для класифікації об’єктів будівництва, або затвердити та опублікувати Класифікатор об’єктів містобудування, будівництва та благоустрою. Або “повернути” національний класифікатор ДК 018-2000 “Державний класифікатор будівель та споруд”.

Після чого привести у відповідність усі нормативно-правових акти, зокрема при потребі, змінити форми дозвільних документів та відповідних заяв, передбачених Постановами КМУ №466 та №461, а також Наказом Мінрегіону №158 (будівельна амністія), щоб уникнути плутанини та запобігти у майбутньому можливим відмовам у реєстрації та видачі документів у сфері містобудування.

А питання “хто винен?” швидше риторичне, та ви можете поділитися своїми варіантами відповіді на нього у групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайлоадвокат

DREAMDIM, YouTube-канал

Ⓒ 2025