Статті та аналітика

Мінрегіоном затверджено зміни до ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі», які набирають чинності 01 серпня 2019 року.

📎 Зміна №1 до ДБН В.2.2-23:2009 розроблена ПАТ «КИЇЗНДІЕП» та затверджена Наказом Мінрегіону від 20.11.2018 року №313, який було опубліковано в квітні 2019 року.

⭕️ Змінами вводяться, зокрема, такі нові терміни:

🎯 Багатофункціональна будівля – будівля, яка включає до свого складу два та більше функціонально-планувальних компоненти, взаємопов’язаних один з одним за допомогою планувальних прийомів.

🎯 Торговельно-розважальний центр або комплекс (ТРЦ чи ТРК) – різновид торговельного центру (ТЦ), який також може розміщуватися у різних будівлях комплексу або в одній багатофункціональній будівлі, до складу якої, крім об’єктів торговельного призначення та додаткового обслуговування (згідно з додатком Г цих ДБН), включають об’єкти культурно-видовищного, розважального та фізкультурно-спортивного призначення (кінотеатри, боулінг, фізкультурно-спортивний зал, ковзанка, плавальний басейн, фітнес тощо), а також службові, побутові та допоміжні приміщення персоналу (гардеробні, душові, туалети з універсальними кабінами).

🎯 Також доповнено, що торговельний центр (ТЦ) може складатися з однієї багатофункціональної будівлі, на першому поверсі якої, як правило, розміщують гіпермаркет чи універсам, а на інших поверхах – різні об’єкти торговельного призначення та додаткового обслуговування (згідно з додатком Г ДБН В.2.2-23:2009).

⭕️ ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі» доповнено:

• новим підрозділом «Вимоги до проектування торговельних і торговельно-розважальних центрів (комплексів), що розміщуються в одній багатофункціональній будівлі», який, серед іншого, встановлює і вимоги до ділянок розміщення ТЦ і ТРЦ (ТРК);
• вимогами до безпеки та доступності підприємств торгівлі для маломобільних груп населення (враховано положення ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»);
• вимогами до енергоефективності та енергозбереження;
• вимогами механічного опору і стійкості, довговічності та ремонтопридатності.

⭕️ Зміни також містять норму, яка дозволяє збільшувати висоту поверхів із торговельними залами за умови наявності відповідного обґрунтування з приводу механізації, обладнання, та конструкцій.

При цьому, мінімальна висота від підлоги до стелі має складати не менше 3 м, а для двосвітних торговельних залів — не менше 5,8 м за наявності антресолей.

Неактуальні зміни

Вказана Зміна №1 до ДБН В.2.2-23:2009 містить положення, яким ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень має бути замінений на ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій. Проте, ДБН Б.2.2-12:2018 так і не набрав чинності, і станом на 20.05.2019 року діє ДБН 360-92.

Також 26.04.2019 року Мінрегіоном затверджено ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ Планування та забудова територій (який, фактично, розроблений на заміну ДБН 360-92).

🏠Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

⭕️ Мінрегіон Наказом №104 від 26 квітня 2019 року затвердив ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. Вказаний ДБН було опубліковано 27.06.2019 року, і він має набрати чинності 01.10.2019 року!

В Передмові нового ДБН та в пояснювальній записці зазначено, що його розроблено на заміну ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

❗️Проте, ДБН Б.2.2-12:2018 чинності не набирав, тому новий ДБН, фактично, розроблений на заміну ДБН 360-92!

Порівняння чинних норм ДБН 360-92 та норм ногово ДБН Плануванна та забудова територій в частині регулювання забудови садибних, садових та дачних ділянок!

🎯 В пояснювальні записці зазначено, що при розробці нового ДБН проаналізовано і узагальнено зауваження та пропозиції щодо уточнення визначення термінів та положень, визначення максимального відсотка забудови земельної ділянки в залежності від поверховості житлового будинку, встановлення максимальної поверховості житлових будинків в населених пунктах, розміщення багатоквартирних житлових будинків відносно червоних ліній вулиць, розрахунків площ майданчиків у складі прибудинкових територій, розмірів площ земельних ділянок для індивідуальних житлових будинків, що розміщуються в межах кварталів із сформованого забудовою, розрахунків кількості місць для зберігання автомобілів мешканців, особливості організації забудови територій кварталами, житловими групами площею до 3 га, питань санітарного очищення населених пунктів, вирішення екологічних питань при плануванні і забудові територій, розрахунків об’єктів охорони здоров’я з урахуванням реформування галузі та інше.

Більш детальний аналіз нового ДБН буде підготовлений ближчим часом.

🏠Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки, що замовником будівництва здійснено коригування технічної документації з порушенням встановленого законом порядку.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу справа №826/20177/16 за позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення.

У цій справі позивач – замовник будівництва звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАБІ з вимогою скасувати наказ про анулювання дозволу на будівництво, посилаючись на те, що такий дозвіл відповідно до закону є чинним до моменту завершення будівництва.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Позивач не погодився з таким рішенням суду апеляційної інстанції та оскаржив його до касаційного суду.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з висновками апеляційного суду про те, що оскаржуваний наказ департаменту ДАБІ є правомірним та не підлягає скасуванню.

⭕️ Суд виходив із того, що після отримання дозволу на будівництво проектну документацію об’єкта будівництва було скориговано, у результаті чого змінилися техніко-економічні показники (збільшилися площа забудови, будівельний об’єм, загальна площа, загальна площа квартир, висота будівлі, змінилася поверховість). Під час розгляду справи суди з’ясували, що скоригована проектна документація розроблена з порушенням вимог містобудівного законодавства, її окремі положення не відповідають містобудівним нормам та стандартам, а також що скоригована проектна документація не погоджена у встановленому порядку.

Виходячи з положень КАС України та поданих учасниками справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість акта перевірки у частині висновку щодо коригування проектної документації без отримання вихідних даних, що є порушенням вимог пункту 2.2 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 818/816/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 761/42948/16-а.

⭕️Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої коригування проектної документації здійснюється шляхом внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування; скоригована проектна документація підлягає погодженню у встановленому законом порядку. При цьому у разі, якщо дозвіл на будівництво об’єкта виданий на підставі проектної документації, яка у подальшому була скоригована з порушенням вимог законодавства, такий дозвіл може бути анульований органом державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законом порядку.

Інформація зі сторінки Верховного суду в мережі Facebook.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019