Розмежування понять «поділ» та «виділ» майна — ВС КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 22.08.2023 року по справі №128/2735/20 щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки між співвласниками прийшов до наступних висновків:

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності — це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна — це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

🎯 Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

🎯 Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, — тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою — у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Обговорити вказану постанову можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів

Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України розроблено проект наказу «Про затвердження Змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів».

Проектом наказу пропонується затвердити зміни, якими визначити особливості розроблення розділу або частини з інженерно-технічних заходів цивільного захисту та проектів повторного використання у будівництві, у тому числі проектних рішень для повторного використання у будівництві.

Затверджено ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту

🎯 Так, зокрема запропоновано викласти в наступній редакції абз. 1 підпункту 11.2 пункту 11 Порядку: «При виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об’єктів з незначними наслідками (СС1), пов’язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається здійснювати проектування в одну стадію — РП у складі лише дефектного акту, в якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації, що має бути передбачено завданням на проектування».

🎯 Проектом передбачаються зміни до абзацу другого підпункту 15.5 пункту 15 Порядку: «Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних актах та нормативних документах, обов’язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро- , вибухо- , пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта, інженерно-технічних заходів цивільного захисту та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення».

🎯 Документом пропонується доповнити Порядок новим пунктом 22 наступного змісту: «Проектна документація на будівництво, може розроблятись із застосуванням проектів повторного використання у будівництві або проектних рішень для повторного використання у будівництві. Така проектна документація затверджується замовником на підставі позитивного звіту за результатами експертизи, яка проводиться у випадках, передбачених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Особливості розроблення проектів повторного використання у будівництві, у тому числі проектних рішень для повторного використання у будівництві, здійснення їх експертизи та застосування у будівництві визначаються відповідно до Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1160».

Обговорити вказаний проект можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Порядок визначення вартості нерухомості та алгоритм встановлення співставних об'єктів

18 серпня 2023 року до Державної регуляторної служби надійшов проект наказу ФДМУ «Про затвердження Порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)».

Електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), здійснюється модулем електронного визначення оціночної вартості (далі – Модуль), який є складовою Єдиної бази. Модуль автоматично застосовується Єдиною базою під час розрахунку оціночної вартості об’єкта оцінки для формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та перевірки подібного до об’єкта оцінки майна (співставних об’єктів оцінки) під час реєстрації звіту про оцінку.

Проект Наказу спрямований спрямований на визначення порядку роботи Модуля, а також відповідних алгоритмів.

Запропонована Законом процедура визначення бази оподаткування під час посвідчення нотаріусом правочинів з продажу (обміну) об’єкта нерухомості запроваджує дворівневий спосіб визначення бази оподаткування.

Така автоматизація роботи Єдиної бази передбачає встановлення механізму роботи Модуля, який забезпечує:

  • встановлення Єдиною базою подібного до об’єкта оцінки майна (співставних об’єктів оцінки);
    формування та зберігання індикатора вартості майна подібного до об’єкта оцінки за відповідний період, місцем розташування, характеристиками;
  • розрахунок електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна на підставі встановлених співставних об’єктів оцінки шляхом використання інформаційної основи для формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та для встановлення допустимого діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості для застосування під час перевірки ринкової вартості, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) у звіті про оцінку;
  • здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень під час його складання та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості.

Для забезпечення роботи Єдиної бази Модуль використовує алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості та загальні алгоритми визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості.

Вказаним проектом визначається механізм роботи Модуля, а також наводиться опис алгоритмів, які застосовуються Модулем.

⭕️ Так, для визначення подібних об’єктів запропоновано використувати основні та допоміжні показники.

🎯 Основними показниками незалежно від виду та типу нерухомого майна є:

  • період, в якому здійснюється відбір об’єктів для порівняння, подібних до оцінюваного об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 1 року від дати формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або дати внесення інформації зі звіту про оцінку, складеного суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем), до Єдиної бази;
  • місце розташування об’єкта нерухомості;
  • розмір частки, яка є об’єктом правочину.

🎯 Додаткові показники залежать від видів та типів нерухомого майна:

1) для об’єктів житлової нерухомості, які розташовані в багатоповерховій/малоповерховій житловій будівлі, апартаментах, гуртожитку, комунальній квартирі, додатковими показниками є:

  • загальна площа об’єкта нерухомості рік забудови;
  • поверх/ поверховість будинку;

2) для об’єктів житлової нерухомості, які розташовані в житлових будинках/котеджах (будинках одноквартирних підвищеної комфортності)/ таунхаусах та дачних (садових) будинках, додатковими показниками є:

  • загальна площа будинку;
  • площа земельної ділянки;

3) для земельних ділянок додатковими показниками є:

  • площа земельної ділянки;
  • цільове призначення земельної ділянки;

4) для об’єктів нежитлової нерухомості (адміністративні будівлі, промислові (складські) будівлі, торгівельні будівлі, а також їх приміщення) додатковими показниками є:

  • функціональне призначення об’єкту нежитлової нерухомості;
  • площа об’єкта нерухомості;
  • поверх/ поверховість будинку;

5) для об’єктів нежитлової нерухомості (гаражі, паркувальні місця в закритому паркінгу) додатковим показником є площа об’єкта нерухомості;

6) для об’єктів незавершеного будівництва (неподільних об’єктів незавершеного будівництва) додатковими показниками є:

  • функціональне призначення;
  • площа об’єкта будівництва (згідно з проєктною документацією або даними технічної інвентаризації);
  • площа земельної ділянки.

🎯 Для об’єктів незавершеного будівництва (неподільних об’єктів незавершеного будівництва) обов’язковим є врахування ступеня готовності об’єкта нерухомості.

Обговорити проект наказу можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023