Автор: Юрій Брикайло

Нещодавно Мінюст видав роз’яснення щодо необхідності перереєстрації прав на нерухоме майно, якщо вони будли зареєстровані до 2013 року. Потім скоригував свою позицію, зазначившти, що це не зобов’язання, а рекомендація – я записав відповідне відео з цього приводу, і отримав багато запитань щодо вартості такої перереєстрації.

🎥 Відеоматеріал дивіться на моєму каналі DREAMDIM_UA

На сайті Мінюсту та на порталі ДІЯ вказано, що “відповідно до законодавства у сфері державної реєстрації прав фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита за проведення державної реєстрації прав, які виникли та були зареєстровані до 01 січня 2013 року, тобто проведення таких реєстраційних дій є безоплатним“.

❗️ Проте, особисто я та коментатори під відео зівштовхулися з тим, що плата з них у подібних випадках стягувалася.

У зв’язку з чим, я звернувся до Мінюсту і 16.10.2025 року отримав лист від Мінюсту, в якому чітко вказано, що така реєстрація є безоплатною!

І подати документи для такої реєстрації ви можете в електронному вигляді на порталі ДІЯ.

Проте у інших випадках реєстрація все ж буде платною; тому давайте розберемося, коли державна реєстрація прав на нерухоме майно є платною.

1. Якщо право виникло та було зареєстровано у встановленому порядку до 01.01.2013 року, то його перереєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є безкоштовною!
2. Якщо право виникло та НЕ було зареєстровано у встановленому порядку до 01.01.2013 року, то його реєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є платною! Наприклад, у випадку, якщо було придбано земельну ділянку, і було проведено лише реєстрацію в Державному земельному кадастрі, то необхідно зареєструвати таку нерухомість в ДРРП, і це буде платно.
3. Якщо право виникло та НЕ було зареєстровано у встановленому порядку після 01.01.2013 року, то його реєстрація (внесення відомостей до Державного реєстру речових прав (ДРРП) є платною!

Розмір плати за реєстрацію прав у ДРРП

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 17.10.2025 року – це 300 грн). При цьому проведення реєстрації здійснюється у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

🎯 Таким чином, вартість реєстрації у строк до 5-ти робочих днів – 300 грн.

Якщо ж необхідно зареєструвати право власності у строки менші, ніж 5-ть робочих днів, то розмір адміністративного збору зростає:

• у строк два робочі дні – 3028 грн;
• у строк один робочий день – 6056 грн;
• у строк 2 години – 15140 грн.

❗️ Важливо: під час державної реєстрації прав у ДРРП, які було зареєстровано до 2013 року (в 95% випадків) виникає необхідність виготовлення нового технічного паспорту на об’єкт нерухомого майна, і його виготовлення наразі є платним (вартість залежить від регіону та від типу і площі майна – в середньому мова йде по 2000-3000 грн). Так само може виникнути необхідність виготовлення нового технічного паспорту у випадках, коли мано було створено після 2013 року, але не було проведено його державну реєстрацію (наприклад, якщо ви збудували та ввели в експлуатацію будинок в 2015 році, то 99% державний реєстратор буде вимагати від вас “свіжий” технічний паспорт).

Пільги щодо сплати адміністративного збору

Відповідно до частини 9 ст. 34 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

• фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом (примітка – мова йде про права зареєстровані до 01.01.2013 року);
• громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
• громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• особи з інвалідністю I та II груп;
• громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, – під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
• Національний банк України;
• органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
• інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

❗️ Важливо: у разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, похідних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього Закону, особи, визначені пунктами 1-9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Таким чином, якщо особа має пільгу по послаті адміністративного збору, але бажає зареєструвати своє право у строки менші, ніж 2 робочих дні, то вона має оплатити адміністративний збір, як визначено Законом. Лише у випадку реєстрації прав у строк до 5-ти робочих днів, мона скористатися пільгами.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

Нещодавно з’явилася новина, що під час обговорення у профільному комітеті ВРУ проекту Закону Про основні засади житлової політики, який серед іншого містить норму щодо скасування процедури приватизації житла, було озвучено можливість створення житлової інспекції.

Відеоматеріал дивіться на YouTube-каналі DREAMDIM.

Функція такої інспекції – контроль за реалізацією нового житлового законодавства (мова власне про названий вище Закон та ще два заплановані законопроекти).

⭕ Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування повідомила, що 26 вересня 2025 року темою засідання Комітету стало обговорення правок до Глав 7 і 8 законопроєкту Про основні засади житлової політики (реєстраційний №12377), які стосуються гарантій забезпечення житлом, а також механізмів контролю та відповідальності в сфері житлової політики.

🎯 Приватизацію житла буде скасовано (2025)

В рамках цього обговорення було розглянуто пропозиції щодо створення житлової інспекції: від моделі «карального органу» до концепції житлового омбудсмена.

Основною метою створення такої інспекції було визначено контроль у житловий сфері, який має бути збалансованим і не дублювати вже наявні функції.

Звісно наразі незрозуміло який конкретно орган буде створено (чекаємо нову редакцію законопроекту) і, відповідно, незрозуміло, які завдання будуть на нього покладені.

Нижче я проаналізую як було раніше; розповім які органи на сьогодні виконують «контролюючі» функції у житловій сфері, а також озвучу свою думку щодо переваг та недоліків можливого створення житлової інспекції.

Державна житлово-комунальна інспекція (Держжитлокомунінспекція)

З 2008 року і до січня 2012 року існувала та функціонувала Держжитлокомунінспекція, яка була у системі Мінжитлокомунгоспу (на сьогодні це фактично Мінрозвитку). Її діяльність регулювалася постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №798.

Держжитлокомунінспекція здійснювала, зокрема:

державний контроль за дотриманням:

• виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг,  у тому  числі  суб’єктами  природних монополій … стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства;
• власниками/співвласниками житлових будинків, квартир, приміщень стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо ведення їх обліку, обстеження і паспортизації;
• суб’єктами у сфері житлово-комунального господарства законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил стосовно утримання, обслуговування, експлуатації систем водо-, теплопостачання, водовідведення, газопостачання та іншого інженерного обладнання багатоквартирних житлових будинків, утримання, обслуговування і використання житлового фонду, кількості та якості житлово-комунальних послуг, формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також у сфері благоустрою населених пунктів та галузі поховання;

 державний нагляд за виконанням:

• робіт з утримання, обслуговування та використання житлового фонду відповідно до  стандартів, нормативів, норм, порядків і правил;
• інвестиційних і регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства.

Також Держжитлокомунінспекція мала право:

• безперешкодного доступу в установленому порядку до об’єктів сфери житлово-комунального господарства незалежно від форми власності;
• вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю (нагляду);
• складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, приймати рішення про накладення  штрафів та застосовування   інших санкцій до суб’єктів господарювання у сфері централізованого водо-,  теплопостачання та водовідведення;
• видавати в установлених законом випадках суб’єктам господарювання у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення приписи щодо усунення виявлених порушень.

В 2009 році була спроба розширити повноваження та функції Держжитлокомунінспекції.

Але вже у 2010 році вийшов Указ Президента України №1085/2010 від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», а потім Постанова Кабінету Міністрів України №346 від 13 квітня 2011 року «Про ліквідацію урядових органів, діяльність яких втратила актуальність», і на завершення – Постанова КМУ від 11 січня 2012 року №3.

Офіційне формулювання ліквідації Держжитлокомунінспекції: «у зв’язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади та усуненням дублювання функцій у сфері житлово-комунального господарства.»

Вважалося, що частина контрольних функцій дублюється між різними органами: Мінрегіонбудом, місцевими держадміністраціями, санітарними службами, органами з охорони праці тощо.

Окрім того, у рамках адміністративної реформи 2010-2011 рр. ліквідовувалися або об’єднувалися десятки інспекцій, агентств і служб.

Хто «замінив» Держжитлокомунінспекцію та виконує на сьогодні її функції?

Функція (2008–2012)	Орган у 2025 році
Контроль у сфері житлово-комунальних послуг	Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України; органи місцевого самоврядування (виконавчі органи громад)
Контроль тарифів	Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); органи місцевого самоврядування
Технічний та експлуатаційний контроль житлового фонду	Органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі (ОСББ, керуючі компанії), ДІАМ (щодо об’єктів будівництва)
Контроль за благоустроєм населених пунктів	Органи місцевого самоврядування (інспекції з благоустрою), Мінрозвитку (політика у сфері благоустрою)
Нагляд за виконанням повноважень місцевої влади у сфері ЖКГ	Мінрозвитку, Рахункова палата України, Держаудитслужба
Адміністративні повноваження (протоколи, штрафи)	Органи місцевого самоврядування, поліція; НКРЕКП (для ліцензійних порушень)

Переваги та недоліки створення житлової інспекції

З огляду на функції перелічені вище, та зважаючи на поточну ситуацію з їх виконанням, я б вважав перевагою надання житлової інспекції функцій контролю за належним та «цільовим» використанням об’єктів житлового фонду. А саме: у випадку, якщо в житловому будинку влаштовано хостел, ветеринарну клініку або казино, то така інспекція повинна мати право складати відповідні протоколи, приписи, штрафи та мати право на звернення до суду.

🎯 Що дозволено, а що заборонено розміщувати в житлових будинках (хостели, ветклініки, казино та інше)?

Оскільки на сьогодні, за дотриманням вимог щодо використання житлового фонду за призначенням на практиці ніхто взагалі не слідкує.

Окрім того, новостворена житлова інспекція могла б перевіряти якість та обсяг надання житлово-комунальних послуг (розглядати заяви та скарги громадян), перевіряти відповідність існуючих об’єктів житлового фонду санітарним та технічним вимогам (видаючи відповідні приписи балансоутримувачам будинків).

📌 А от до можливих недоліків я б відніс те, що власне буде створено ще один державний інспекцій орган, що нажаль дуже часто призводить до нових зловживань. Але у випадку, якщо буде також прийнято чіткий порядок роботи такого органу, і його повноваження будуть законодавчо унормовані, то я бачу більше переваг в його створенні, ніж недоліків.

Звісно, можна взагалі не створювати нових інспекцій, і прописати необхідні повноваження вже існуючим органам, наприклад Держспоживслужбі та органам місцевого самоврядування, але зважаючи на положення законопроєкту Про основні засади житлової політики, нова житлова інспекція отримає також функції щодо контрою використання та розподілу службового та соціального житла, а також функції щодо перевірки стану житлового фонду і його відповідності вимогам законодавства.

Також, можливо, житлова інспекція отримає повноваження перевіряти дотримання вимог законодавства житлово-будівельними та житловими кооперативами, але це як на мене дуже спірне питання.

⭕ Давайте дочекаємося нової редакції законопроєкту Про основні засади житлової політики, і побачимо чи буде створюватися житлова інспекція і які повноваження вона отримає.

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025

08 жовтня 2025 року було прийнято за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний №13454).

🎯Щодо можливого створення житлової інспекції або запровадження інституту житлового омбудсмена

Документ передбачає:

• запровадження понять «центр безпеки», «класи безпеки», «захищений простір» та визначення порядку їх створення та функціонування;
• розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення режимів функціонування територіальних підсистем цивільного захисту;
• впровадження нового інструменту містобудівної документації – «схеми захисних споруд» – для оперативного планування мережі укриттів;
• встановлення обов’язковості передбачення захисних споруд або споруд подвійного призначення у проєктній документації на будівництво об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
• створення електронних реєстрів пожежно-рятувальних підрозділів, атестованих аварійно-рятувальних служб та об’єктів підвищеної небезпеки;
• уточнення повноважень посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

При цьому проектом також передбачається внесення змін до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації» в частині обов’язкового врахування інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки у містобудівній документації, а також належного утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Крім того проєктом Закону також передбачається внесення змін до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», «Про страховий фонд документації України» в частині уточнення окремих термінів та порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, а також виключення застарілого поняття «техногенно та екологічно небезпечних об’єктів».

🎯 Чи необхідно перереєстровувати нерухомість, якщо вона була оформлена та зареєстрована до 2013 року?

Щодо обов’язковості будівництва укриттів

Будівництво захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення має бути обов’язково передбачено:

1) при новому будівництві:
а) багатоквартирних будинків, гуртожитків та готелів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів іззначними (СС3) та середніми (СС2) наслідками;

б) будівель закладів освіти всіх форм власності, закладів охорони здоров’я всіх форм власності, що надають медичну та реабілітаційну допомогу, закладів соціального захисту, центрів надання адміністративних послуг;

в) вокзалів з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу, об’єктів метрополітену, аеропортів, морських та річкових портів;

г) громадських будівель, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними (СС3) та середніми (СС2) наслідками та не зазначені в інших пунктах цього переліку, в яких постійно перебуває понад 150 осіб або періодично перебуває понад 500 осіб;

ґ) об’єктів, працівники (персонал) яких підлягають укриттю у сховищах відповідно до підпунктів “а” – “в” пункту 1 частини третьої статті 32 Кодексу цивільного захисту України;

д) об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту;

е) об’єктів критичної інфраструктури, які відповідно до вимог законодавства віднесені до I-IV категорії критичності та на яких передбачено постійне та/або періодичне перебування персоналу працівників (працюючої зміни);

2) при реконструкції об’єктів, якщо така реконструкція має наслідком зміну функціонального призначення на будівлі, споруди, визначених абзацами восьмим – одинадцятим, тринадцятим – п’ятнадцятим цієї частини (крім випадків реконструкції частини об’єкта, що не є відокремленим).

❗️Проектна документація на нове будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель та споруд може передбачати влаштування за ініціативою замовника будівництва в такому об’єкті захищених просторів. Захищені простори не належать до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та призначені для захисту їх власників (користувачів). За рішенням власників (користувачів) до захищених просторів можуть допускатися інші особи.

🎯 Щодо механізму надання МУО для об’єктів, що розташовані на території кількох громад або областей

Схема захисних споруд

Для забезпечення територіальної громади та/або жителів населеного пункту захисними спорудами цивільного захисту (сховищами та протирадіаційними укриттями) та спорудами подвійного призначення до затвердження комплексного плану або генерального плану населеного пункту схема захисних споруд може розроблятися як окремий документ на підставі існуючої містобудівної документації та з урахуванням існуючої містобудівної ситуації.

Схема захисних споруд як окремий документ розробляється за рішенням відповідного сільського, селищного, міського голови, а на період дії воєнного стану – за рішенням начальника відповідної військової адміністрації (у разі її утворення).

Схема захисних споруд як окремий документ розробляється у формі електронного документа та вноситься до Реєстру будівельної діяльності.

Схема захисних споруд як окремий документ не підлягає експертизі, стратегічній екологічній оцінці та громадському обговоренню.

Схема захисних споруд як окремий документ підлягає розгляду архітектурно-містобудівною радою із залученням представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Схема захисних споруд як окремий документ погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури, відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради і затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою або начальником військової адміністрації (у разі її утворення).

Схема захисних споруд, розроблена та затверджена відповідно до цієї статті (прим. ст. 17-1), є невід’ємною частиною розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на місцевому рівні після розроблення та затвердження в порядку, встановленому для такої документації. Така схема в разі необхідності при розробленні містобудівної документації може бути актуалізована з урахуванням існуючої містобудівної ситуації та дотриманням вимог законодавства.

❗️ ВАЖЛИВО: У разі якщо право на виконання будівельних робіт щодо об’єктів будівництва отримано до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки”, наявність у складі розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектних рішень щодо будівництва захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення не є обов’язковою!

Більше новин та аналітики у сфері містобудування та земельного права у групі Містобудування в Україні та на моєму YouTube-каналі.

Юрій Брикайло, адвокат

DREAMDIM

Ⓒ 2025