Будівельний паспорт: зміни до порядку видачі (2020)

Мінрегіоном оприлюдно проєкт Наказу «Про затвердження Змін до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», яким запропоновано суттєво змінити чинний порядок оформлення будівельних паспортів.

Наказ розроблено з метою удосконалення (спрощення) процедури видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та з метою приведення положень діючого Порядку у відповідність з чинним законодавством.

Основні зміни

🎯 Пункт 1.2 Порядку:

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

 Тут виникає питання: чи буде діяти тепер обмеження в два поверхи (без урахування мансардного) для індивідуального (садибного) житлового будинку? Чи максимальна поверховість такого будинку буде обмежена лише вимогами ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій та містобудівною документацією?

 Щодо площі, то вказану зміну давно вже мали внести, оскільки 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким, зокрема, було внесено зміни у ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» — збільшено максимальну площу об'єкту, який може будуватися на підставі будівельного паспорта з 300 до 500 кв.м.

🎯 Пункт 1.3 Порядку:

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм у сфері проектування нових і реконструкції житлових будинків та у сфері планування і забудови територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівнях.

В чинній редакції Порядку є лише посилання на ДБН В.2.2-15-2005
«Житлові будинки. Основні положення»
 (який з 01.12.2019 року втратив чинність) та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (який чинності так і не набрав).

 🎯  Пункт 1.6 Порядку доповнено:

За недостовірність даних, помилки/похибки, допущені у  підготовці графічних матеріалів, та порушення вимог законодавства, що виникли внаслідок недостовірних даних, помилок/похибок або відсутності графічних матеріалів, є відповідальним замовник.

 Кардинальні зміни вносяться у п. 2.1 та 2.2 Порядку:

🎯 Скасування вимоги надання «засвідчених в установленому порядку» копій документів на землю та згоди співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову!

❗️ Скасування необхідності надання ескізних намірів забудови (місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо).

Замість надання ескізних намірів забудови, замовник подаватиме лише схему забудови земельної ділянки, наведену у додатку 3 до Порядку!

Таким чином, не буде необхідності готувати та подавати, зокрема, плани та фасади майбутніх будівель та перелік інженерного обладнання!

Додатково перелік документів, які необхідно подавати на будівельний паспорт доповнено копією документу, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника (у разі здійснення реконструкції).

⚠️ Зміна форми будівельного паспорта у зв'язку з новим порядком присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, який набрав чинності 01.07.2019 року.

⭕️ Спрощення чи ускладнення?

Чи дійсно потрібні запропоновані Мінрегіоном зміни та чи не призведуть вони до хаотичної забудови в майбутньому, і яка роль буде відведена органам містобудування та архітектури під час видачі будпаспортів за зміненим порядком?

Я вирішив викласти своє бачення ситуації та спрогнозувати до чого можуть призвести такі зміни. А також спробувати дати відповідь на питання: чи стануть ці зміни спрощенням процедури отримання будівельного паспорту, чи вони навпаки ускладнять вказану процедуру для замовників.

З одного боку, ці зміни – це спрощення процесу оформлення будівельного паспорту (як для замовників, так і для органів містобудування та архітектури), а з іншого – вони ускладнюють оформлення будпаспортів та можуть призвести до хаотичної забудови.

Фактично, маємо дві протилежні позиції та погляди на запропоновані в 2020 році зміни:

🎯 позиція замовника (забудовника), який бажає мінімізації витрат свого часу та зусиль, а також мінімізації втручання державних органів в процес оформлення документів та будівництва.

🎯 позиція органів містобудування та архітектури, представники яких небезпідставно вважають, що запропоновані зміни можуть призвести до повного хаосу в забудові.

Незважаючи на те, що я частіше виступаю на стороні саме замовників будівництва, в цій ситуації я розділяю побоювання представників органів містобудування (хоч і не вважаю, що єдиною причиною хаотичною забудови стануть саме запропоновані зміни).

Як правник, я можу сказати, що чинна редакція Порядку, а також існуюче містобудівне законодавство, вже зараз «дозволяє» приватному забудовнику будувати практично будь-що та будь-як!

⭕️ Про відповідальність

Фактично, на сьогодні подання замовником ескізних намірів забудови не зобов’язує останнього дотримуватися їх! Та і не зрозуміло як замовник (та будівельники) можуть дотримуватися ескізних планів та фасадів об’єкту.

Відповідно, законодавство не передбачає відповідальності за недотримання/порушення замовником ескізних намірів забудови, на відміну від порушення «затверджених проектних рішень».

В проєкті змін до Порядку автори зробили спробу ввести відповідальність замовника за недостовірність даних, помилки/похибки, допущені у підготовці графічних матеріалів, та порушення вимог законодавства, що виникли внаслідок даних, помилок /похибок, або відсутності графічних матеріалів.

📌 Незважаючи на те, що змін до КУпАП поки не передбачається, саме зазначення в Порядку того, що відповідальність покладається на замовника, фактично знімає її з органу містобудування та архітектури.

⭕️ Ескізні наміри забудови vs схема забудови

Скасування необхідності подання замовником ескізних намірів забудови, і зобов’язання подавати схему забудови земельної ділянки, насправді навіть трохи (а можливо і досить суттєво) ускладнить задачу замовникам!

Після набрання чинності змінами, замовник зобов’язаний буде подати до органу містобудування та архітектури схему забудови, на які він має нанести:

  1. місце розташування запланованих об'єктів
    будівництва;
  2. червоні лінії;
  3. лінії регулювання забудови;
  4. під'їзди до будівель і споруд;
  5. місця підключення до інженерних мереж. 

📌 При цьому, керівник органу містобудування та архітектури має лише підписати подану замовником схему! А, як вже зазначалося вище, всю відповідальність за правильність виконання схеми буде покладено на замовника!

На мою думку, замовнику будівництва буде вкрай складно самостійно правильно нанести червоні лінії та лінії регулювання забудови на схему. Можливо з лініями регулювання забудови замовники зможуть розібратися, проаналізувавши ДБН та інші норми, а от з червоними лініями буде значно складніше справитися «пересічному громадянину».

Червоні лінії визначається містобудівною документацією, яка віднесена до відритих даних, а отже замовник при бажанні все ж зможе зібрати необхідну йому інформацію та нанести червоні лінії на схему забудови (тут ще потрібно зауважити, що схема має бути виконана в масштабі 1:500).

📌 Окрім описаних вище складностей у підготовці схеми забудови земельної ділянки, є один, на мою думку, дуже «небезпечний» момент — відсутність вимог до зазначення на схемі відстаней до меж ділянки та до будівель і споруд на сусідніх земельних ділянках!

Фактично, замовники зможуть розміщувати будівлі та споруди на своїй ділянці без урахування протипожежних розривів до об’єктів на сусідніх ділянках, і в органу містобудування та архітектури не буде можливості перевірити точність та правильність схеми, а також переконатися, що замовником не порушуються вимоги ДБН.

Так само, замовники не зобов’язані будуть наносити підземні та наземні мережі, а отже неможливо буде встановити наявність чи відсутність охоронних зон таких мереж (окрім випадків, коли відповідна інформація є в органу містобудування та архітектури).

⚠️ Як на мене, то саме ця зміна і може призвести до хаотичної забудови з грубим порушенням норм!

⭕️ Щодо фасадів будівель

Як не дивно, але скасування необхідності подавати фасади майбутніх будівель ні на що насправді не вплине, оскільки на сьогодні відсутні будь-які норми та вимоги щодо дотримання замовниками приватних будинків певних параметрів оформлення (оздоблення) фасадів, дотримання визначеного архітектурного стилю тощо.

Таким чином, фасад вулиці і зараз може бути забудований об’єктами, які спотворюють загальний вигляд вулиці (що, в принципі, ми і зараз можемо бачити...). Таким чином, допоки не буде затверджено переліку вимог до фасадів будівель та споруд, необхідність подавати графічні матеріали таких фасадів до органів містобудування та архітектури дійсно відсутня.

⭕️ Містобудівні кадастри та електронний будпаспорт

Насправді, проблемні ситуації, які можуть виникнути під час видачі будпаспортів в майбутньому (та, власне, як і зараз) пов’язані з тим, що відсутні повноцінні містобудівні кадастри!

За наявності актуальних кадастрів, замовники могли б отримувати витяги з них з усією необхідною для підготовки схеми забудови інформацією, а органи містобудування та архітектури могли б ефективно перевіряти подані схеми на відповідність містобудівній документації. Також це дало б змогу перевіряти дотримання замовником відстаней до сусідніх будівель та споруд, охоронних та санітарних зон тощо.

Окрім того, це б дозволило перевести процедуру оформлення будівельних паспортів у повністю електронну форму — з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва!

І, таким чином, вся процедура оформлення будівництва житлових, садових та дачних будинків, господарських будівель та споруд та прийняття таких об’єктів в експлуатацію могла б здійснюватися в електронній формі – від оформлення будпаспорту до реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації!

Будемо сподіватися, що з часом це стане реальністю, а поки можна користуватися Е-кабінетом забудовника, який вже значно спростив оформлення документів!

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *