Державний реєстр нерухомих пам'яток України (ДРНПУ)

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що з 1 січня 2024 року Державний реєстр нерухомих пам'яток України стане доступним не тільки службовцям, а й всім громадянам онлайн.

Державний реєстр нерухомих памʼяток України (ДРНПУ) містить перелік обʼєктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Такі обʼєкти визначають незалежно від форм власності, відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності. Після внесення до реєстру обʼєкти культурної спадщини набувають статусу памʼяток.

У відкритому доступі буде інформація про більшість пам’яток: як державного, так і місцевого значення; як про давно відомі, так і про нвовиявлені.

Цей реєстр містить перелік об’єктів культурної спадщини, які охороняються держави. В Україні приблизно 140 000 нерухомих культурних памʼяток. Наразі відомо про 105 532 внесених об’єктів культурної спадщини у галузі архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва. Цю роботу здійснюють місцеві органи уповноважені на охорону памʼяток.

⭕️ Державний реєстр нерухомих пам'яток України створений та функціонує відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Пам'ятки у Реєстрі поділяються на дві охоронні категорії:

  • національного значення
  • місцевого значення

Класифікація пам'яток за видами:

  • археології — рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
  • історії — будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
  • монументального мистецтва — твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
  • архітектури та містобудування — окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризують відзнаки певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей;
  • садово-паркового мистецтва — поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
  • історичного ландшафту — природні території, які мають історичну цінність;
  • науки і техніки — унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Рішення про внесення та виключення об'єктів культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України приймають:

  • Кабінет Міністрів України — стосовно пам'яток національного значення
  • Міністерство культури України — стосовно пам'яток місцевого значення

Не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проєктами чи науковими реконструкціями, у тому числі масові тиражовані копії. Виключають із реєстру пам'ятки, зруйновані через природні чинники або людську діяльність.

Євгенія Кравчук висловила вдячність команді МКІП та Міністерства цифрової трансформації України за реалізацією ініціативи, TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах (за підтримки USAID та UKAID); Eurasia Foundation та Фонд Східна Європа за підтримку презентації та воркшопу. А також т.в.о Міністра культури та інформаційної політики Ростиславу Карандєєву і заступниці Міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар.

За інформацією МКІП, запровадження єПам’ятки дозволить сформувати єдиний масив даних про всі об’єкти культурної спадщини України, зокрема й ті, що зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях. Очікується, що впровадження реєстру перешкоджатиме хаотичній забудові в історичних ареалах міст, особливо під час повоєнної відбудови, а також оптимізуватиме процеси охорони пам’яток України на всіх рівнях державного управління.

Долучайтеся до групи Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *