Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові по справі №509/4722/16-а, розглядаючи справу щодо скасування рішення відповідної ради про внесення змін до Генерального плану населеного пункту, на підставі того, що позивачу та третім особам було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для розміщення індивідуального дачного будівництва саме за рахунок території, якої стосувалися зміни до Генплану, прийшов до наступних висновків:
🎯 надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність (у розвиток висновку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30.05.2018 року у справі №826/5737/16) про те, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі)
🎯 Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.
🎯 Законом не заборонено вносити зміни до генерального плану населеного пункту у разі надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки, що розташовані у межах території, якої торкаються зміни.
🎯 Рішення про затвердження чи зміну генерального плану не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків осіб, які не набули права власності чи користування земельними ділянками.
⭕️ У вказаній вище справі №509/4722/16-а мова йшла як раз про ситуацію, коли на момент затвердження проекту землеустрою орган місцевого самоврядування вніс зміни до Генерального плану населеного пункту, які і стали причиною для відмови у передачі особі у власність земельної ділянки, щодо якої вона розробила проект землеустрою.
Підставою для такої відмови стала невідповідність місця розташування ділянки вимогам вже зміненого генерального плану.
📎 Згідно положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями приймати нормативні та інші акти у формі рішень, зокрема і щодо планування території відповідного населеного пункту. А отже, внесення змін до генерального плану є виконанням встановлених законом владних управлінських функцій, спрямованих на забезпечення інтересів громади.
⭕️ Таким чином, можна дійсти висновку, що орган місцевого самоврядування при внесенні змін до діючої містобудівної документації (зокрема, генплану) може не враховувати прав осіб, які не набули права власності чи користування земельними ділянками!
Ⓒ 2019