Вже більше 20 років триває виділення (оформлення) земельних ділянок (та їх подальша забудова котеджами) в Оболонському (раніше Мінському) районі міста Києва, зокрема, в районі Урочищ Наталка та Редьки, озера Редьчине (Міністерка), незважаючи на те, що з 1996 року існує, фактично, заборона на виділення (відведення) земельних ділянок під забудову в санітарній зоні ДнВС (Дніпровської водопровідної станції) та водоохоронній зоні р. Дніпро.
➡ Лист Директора ДнВС №135 від 26.03.1996 року Про припинення розподілу земельних ділянок під забудову + Схема з нанесеною санітарною зоною (1000 м).
Зокрема, мова йде земельні ділянки на території Оболонського (раніше Мінського) району м. Києва, де знаходяться такі дачні кооперативи та садові товариства:
-
КДТ «Чорнобилець» / Урочище «Наталка»
-
Кооператив «ТІЗ «Чорнобилець 2005»
-
СТ «Чорнобилець-2001»
-
СТ «Фронтовик»
-
СТ «Оболонь» та «Оболонь-2»
-
СТ «Гідромеханізатор»
-
СТ «Дніпровське-1»
-
СТ «Дніпровський-2»
-
СТ «Зелений Гай» та СТ «Зелений Бір» (наразі інформація по цим СТ не підтверджена даними кадастру).
☝Інформація отримана з відкритих джерел: Публічна кадастрова карта України, Містобудівний кадастр Києва, відкриті геоінформаційні системи, а також відповіді державних органів, підприємств та організацій.
⁉ Про існуючі з 1996 року обмеження в використанні земельних ділянок, які знаходяться в санітарній зоні ДнВС (Дніпровської водопровідної станції) та водоохоронній зоні р. Дніпро, немає інформації ні в Публічній кадастровій карті України, ні в Містобудівному кадастрі Києва!
Ближчим часом інформація про ці обмеження з'явиться на Аналітичній карті Гео Дизайн.
З метою уникнення подібних проблем варто перевіряти існування можливих обмежень до придбання земельної ділянки.
Юридична «сторона»
Зона санітарної охорони (ЗСО) — територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд (ст. 1 Водного кодексу України).
Санітарно-захисні зони (ЗСО) Дніпровської водопровідної станції (ДнВС): розділом 15 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» визначено, що ЗСО встановлюються для забезпечення санітарно-епідеміологічної безспеки та охорони від випадкового або навмисного забруднення поверхневих чи підземних джерел і відповідних споруд системи централізованого питного водопостачання, а також прилеглих до них територій.
ЗСО складається з трьох поясів: перший пояс (пояс суворого режиму), другій і третій пояси (пояси обмежень та спостережень).
Розміри кожного з поясів та режим використання їх території встановлюються відповідно довимог Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, Водного кодексу України, СанПиН 2640-82 Положення про порядок проектування та експлуатації ЗСО джерел водопостачання і водопроводів господарсько-питного призначення та ДБН В.2.5-74:2013.
За інформацією ПрАТ «АК «Київводоканал» на території ДнВС хлор, який використовується для знезараження води, зберігається в танках.
Розділом 1.4 Правил охорони праці при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (НПАОП 0.00-1.23-10.), затверджених Наказом Держгірпромнагляду від 12.03.2010 року №56, відстань до об’єктів житлового, цивільного та побутового призначення, що проектуються, до складів хлору в танках становить 1000 м.
Пунктом 5.10 Державних санітарних правила планування та забудови населених пунктів, затвердженими Наказом МОЗ №173 від 19.06.96 року, передбачено, що в межах санітарно-захисних зон не можна допускати:
-
житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;
-
дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл;
-
лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення, наркологічних диспансерів;
-
спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств.
Згідно п. 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (діють з 1996 року), розміщення житлово-громадських об'єктів, а також дачних поселень не допускається:
-
у першому поясі зони санітарної охорони курортів і джерел водопостачання, межі яких установлюються відповідно до діючого законодавства;
-
на ландшафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об'єкти, що проектуються, не призначені для відпочинку та спорту;
-
на територіях інтенсивного забруднення хімічними, фізичними, в т. ч. радіаційними та біологічними, факторами до здійснення оздоровчих заходів, що забезпечать нормативну якість середовища, підтверджену відповідними дослідженнями;
-
у водоохоронних зонах рік та інших поверхневих водоймищ;
-
на територіях з щільністю радіоактивного забруднення ізотопами цезію понад 5 Кі/км2, стронцію — понад 0,15 Кі/км2, плутонію — понад 0,01 Кі/км2, якщо за допомогою спеціальних методів неможливо понизити радіоактивне забруднення ділянки менше вказаних меж;
-
на територіях закритих кладовищ та звалищ господарсько-побутових відходів, які повинні виключатись із зон забудови та використовуватись під озеленення (при піщаних грунтах, супісках та суглинках на 15 — 20 років, при глинистих грунтах — на 25 — 30 років після останнього поховання або закриття звалища).
❗Фактично, оформлення будь-якого будівництва (будівельний паспорт, МУОЗЗД) житлових (садових, дачних) будинків на ділянках, які знаходяться в санітарній та водоохоронній зонах, є незаконним. І, наразі, неможливим (що підтверджується відмовами Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у видачі будівельних паспортів та листами ПрАТ «АК «Київводоканал»). Так само, незаконною та неможливою є реконструкція подібних об’єктів.
Інші нормативно-правові акти:
Про екологію та безпеку/небезпеку
Гранично допустима концентрація залишкового хлору у воді не регламентується ДСТУ, а лише ДержСанПіНом 2.2.4-171-10, і не має перевищувати 1,2 мг/дм3.
❗Проте, згідно даних ПрАТ «АК «Київводоканал»: на сьогодні діє дозвіл СЕС на підвищений вміст хлору від 06.06.2013 року.
За даними світових досліджень та експериментів, проведених Інститутом гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва АМН України, встановлений негативний вплив продуктів хлорування води на органи травної системи та можливість додаткового ризику розвитку раку.
Хлор є сильнодіючою отруйною речовиною 2-го класу небезпеки, використовується у кількості, яка перевищує критичні значення, тому в аварійній ситуації можливе зараження хлором не тільки території ДнВС, а також поруч розташованих дачних ділянок, лікарняного комплексу, ґрунту, атмосфери, води р. Дніпро, лісових насаджень, інтоксикації населення.
Отруєння хлором за середніх концентрацій викликає різкий загрудний біль, печію і різі в очах, сльозотечу, задушливий сухий кашель, збудження або пригнічення, набряк слизових оболонок зева, гортані, голосових зв’язок, легенів.
Ⓒ 2018