Місяць: Квітень 2019

Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, розглянувши на своєму засідання 10.04.2019 року доопрацьований проект Закону про внесення змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності) (законопроект №7370), рекомендує прийняти його у другому читанні та в цілому.

⭕️ При опрацюванні пропозицій та підготовки законопроекту до розгляду у другому читанні було:

🎯 уточнено перелік об’єктів, які підлягатимуть улаштовуванню засобами безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

🎯 запропоновано дозволити влаштовувати засоби безперешкодного доступу до під'їздів та квартир у житлових будинках для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення без документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Без документа про права на землю можна буде облаштовувати безперешкодний доступ до всіх об'єктів житлово-комунального та громадського призначення.

🎯 регламентовано процедуру улаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

🎯 введено поняття «маломобільні групи населення» та «засоби безперешкодного доступу о об’єктів»; потрібно зазначити, що термін «маломобільні групи населення» вже введено з 01.04.2019 року новим ДБН В.2.2-40:2018!

🎯 передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовлятиме у видачі сертифіката з підстав невідповідності об'єкта вимогам щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Законопроект спрямований зняти наявні перешкоди при вирішенні питань пристосування об’єктів житлово-комунального та громадського призначення до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, оскільки обов’язковість врахування вимог потреб різних категорій осіб фактично стала лише з 1 травня 2007 року, з набранням чинності ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

📍Потріно звернути увагу, що вказаний вище ДБН В.2.2-17:2006 втратив чинність, і з 01.04.2019 року діє новий В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд». Сподіваюся, що у прийнятому Законі буде дано посилання саме на чинний ДБН.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

29 березня 2019 року опубліковано новий ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (на заміну ДБН В.2.5-20-2001); дата набрання чинності вказаним ДБН — 01.07.2019 року.

📎 ДБН В.2.5-20:2018 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 15.11.2018 року №305 та опубліковано в Інформаційному бюлетені Мінрегіону №3/2019.

⭕️ ДБН В.2.5-20:2018 встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капiтальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також скрапленими вуглеводневими газами (далі – СВГ) із надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

⭕️ Так, згідно нового ДБН:

🎯 В індивідуальних житлових будинках та багатоквартирних житлових будинках поверховістю не більше 3 поверхів допускається встановлення газових теплогенераторів сумарною тепловою потужністю до 30 кВт, що забезпечують потреби опалення та гарячого водопостачання.

🎯 В приміщеннях кухонь, інтегрованих в структуру житлової кімнати, допускається встановлення лише теплогенераторів з закритою камерою згоряння.

🎯 Допускається встановлення газовикористовуючого обладнання поза індивідуальними житловими будинками в приміщеннях будинків допоміжного призначення (флігель, літня кухня), що відповідають вимогам даного розділу.

🎯 Теплова потужність конвекторів, що встановлюються у житлових приміщеннях, не повинна перевищувати 7,5 кВт, при цьому вказані приміщення повинні обладнуватись контролем довибухових концентрацій газу на рівні 20% нижньої концентраційної межі поширення полум’я.

🎯 В одному приміщенні житлових будинків не допускається передбачати встановлення більше ніж двох теплогенераторів.

🎯Заміна існуючих теплогенераторів з відкритою камерою згорання призначених тільки для індивідуального гарячого водопостачання багатоквартирних будинків заввишки до 5 поверхів включно допускається за наявності відокремлених димових каналів для кожного газифікованого приміщення.

🎯 З метою підвищення надійності та безпеки експлуатації газовикористовуючого обладнання в багатоквартирних житлових будинках допускається додаткове виконання наступних вимог:

• встановлення побутових плит, які відповідають ДСТУ EN 30-1-1, теплогенераторів з закритою камерою згорання, з використанням колективних димоходів;
• встановлення квартирних датчиків контролю довибухових концентрацій газу 20 % нижньої концентраційної межі поширення полум’я з клапанами автоматичного відключення подачі газу;
• обмеження перевищення допустимого максимального значення витрати газу на будинок;
• влаштування в квартирах автоматичної спринклерної системи пожежогасіння в приміщеннях з газовикористовуючим обладнанням відповідно до ДСТУ Б EN 12845.

❗️Нажаль вказаний ДБН містить посилання на нечинний ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій (хоча на момент затвердження ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (15.11.2018 року) про це було вже відомо). Наразі, замість положень ДБН Б.2.2-12:2018 потрібно застосовувати норми ДБН 360-92.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові по справі №509/4722/16-а, розглядаючи справу щодо скасування рішення відповідної ради про внесення змін до Генерального плану населеного пункту, на підставі того, що позивачу та третім особам було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для розміщення індивідуального дачного будівництва саме за рахунок території, якої стосувалися зміни до Генплану, прийшов до наступних висновків:

🎯 надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність (у розвиток висновку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30.05.2018 року у справі №826/5737/16) про те, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі)

🎯 Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом, зокрема у разі невідповідності місця розташування ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів.

🎯 Законом не заборонено вносити зміни до генерального плану населеного пункту у разі надання дозволу на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки, що розташовані у межах території, якої торкаються зміни.

🎯 Рішення про затвердження чи зміну генерального плану не створює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків осіб, які не набули права власності чи користування земельними ділянками.

⭕️ У вказаній вище справі №509/4722/16-а мова йшла як раз про ситуацію, коли на момент затвердження проекту землеустрою орган місцевого самоврядування вніс зміни до Генерального плану населеного пункту, які і стали причиною для відмови у передачі особі у власність земельної ділянки, щодо якої вона розробила проект землеустрою.

Підставою для такої відмови стала невідповідність місця розташування ділянки вимогам вже зміненого генерального плану.

📎 Згідно положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями приймати нормативні та інші акти у формі рішень, зокрема і щодо планування території відповідного населеного пункту. А отже, внесення змін до генерального плану є виконанням встановлених законом владних управлінських функцій, спрямованих на забезпечення інтересів громади.

⭕️ Таким чином, можна дійсти висновку, що орган місцевого самоврядування при внесенні змін до діючої містобудівної документації (зокрема, генплану) може не враховувати прав осіб, які не набули права власності чи користування земельними ділянками!

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019