Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 05.11.2019 року по справі №359/7966/16-а щодо визнання протиправною відмови у наданні інформації про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, прийшов до наступних висновків:
🎯 Згідно із ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
🎯 До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
🎯 Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що саме вказані органи згідно з їхньою компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Вже більше року — з 01 жовтня 2018 року, діє новий ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти, яким встановлено, що заклади дошкільної освіти рекомендується розміщувати в окремо розташованих будівлях; проте, норми вказаного ДБН дозволяють також розміщення:
вбудованих приміщень для груп короткочасного (до 4-х годин) перебування дітей дошкільного віку в 1-2 поверхи житлових будинків;
вбудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитячих садків) місткістю до 80 місць (2-4 групи) в 1-2 поверхи житлових будинків;
вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп) в 1-2 поверхи житлових будинків;
прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 160 місць (до 8 груп) до глухих торців житлових будинків.
При цьому, земельна ділянка, на якій розташований заклад дошкільної освіти (вбудований, вбудовано-прибудований або прибудований до житлового будинку), повинна бути відокремлена огорожею і зеленими насадженнями від прибудинкової території житлового будинку.
Організація та озеленення групових майданчиків, інсоляція та освітленість приміщень вбудованих, вбудовано-прибудованого і прибудованого закладу дошкільної освіти має відповідати вимогам ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» та наказу Міністерства охорони здоров’я від 24.03.2016 року №234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів».
✅ Таким чином, на сьогодні дозволено розміщення дитячих садків, ясел, ясел-садків у житлових будинках.
Школи
01 вересня 2018 року набрав чинності новий ДБН В.2.2-3:2018 Будинки і споруди. Заклади освіти, норми якого поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім закладів дошкільної освіти), зокрема, і закладів загальної середньої освіти.
❗️ Аналіз положення вказаного ДБН свідчить, що розміщення шкіл, гімназій, ліцеїв тощо (тобто закладів загальної середньої освіти)можливе, як правило, у окремо розташованих будівлях, і такі заклади освіти не можуть бути розміщені у житлових будинках або бути прибудованими до них. Також заклади загальної середньої освіти мають бути розміщеними на окремих земельних ділянках (з певними виключеннями), площа яких нормується положеннями ДБН В.2.2-3:2018.
ℹ️ Аналогічний висновок міститься також у листі Мінрегіону від 21.11.2019 року: розміщення закладів загальної середньої освіти у житлових будинках чинними будівельними нормами не передбачено.
Перспективи
21.09.2018 року на сайті Мінрегіону було повідомлено, що відомство вивчає можливість внесення змін у державні будівельні норми, зокрема, у новий ДБН щодо закладів освіти, для можливості проектування невеликих вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки початкових шкіл (1-4 класи).
14.06.2019 року Лев Парцхаладзе повідомив, що у Мінрегіону є пропозиція дозволити розміщувати невеликі вбудовані початкові школи там, де немає можливості побудувати окремий заклад. Цю пропозицію підтримують Міністерство освіти і науки України, ДСНС та інші профільні відомства.
28.08.2019 року на сайті КМУ було розміщено новину, в якій повідомляється, що Мінрегіон хоче дозволити робити невеликі вбудовані в житлові будинки початкові школи (1-4 класи), адже в окремих районах знайти ділянку під школу площею мінімум 1,4 га не завжди просто.
🎯 Доповнити5.17 ДБН В.2.2-3:2018 четвертим реченням такого змісту: «Майданчики для рухливих ігор і гімнастики початкових шкіл, вбудовано-прибудованих до житлових будинків (див. 6.12), слід розташовувати від вікон квартир на відстані не менше ніж 12 м за наявності сітчастої огорожі заввишки 3 м».
🎯 Доповнити6.12 ДБН В.2.2-3:2018 четвертим абзацом такого змісту: «Допускається розміщення початкової школи (закладу загальної середньої освіти І ступеня) на одну паралель 1-х – 4-х класів у вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових будинків (на 1-3-му їх поверхів), відповідно до вимог 5.37 ДБН В.2.2-15. При цьому наповнюваність класів встановлюється у завданні на проектування. Такі вбудовано-прибудовані в житлові будинки початкові школи влаштовують з власною земельною ділянкою, площа якої приймається згідно з ДБН Б.2.2-12, їх дозволяється передбачати у приміщеннях заввишки не менше 3,0 м (стосовно навчальних і службових приміщень), висоту поверхів зальних приміщень (універсальний зал для фізкультури, ритміки, хореографії, проведення свят; обідній зал їдальні; зал плавального басейну) слід приймати не менше ніж 4,2 м. Обідній зал їдальні допускається заввишки не менше 3 м від підлоги до стелі».
🎯 У Додатку Б ДБН В.2.2-3:2018 «Склад та площі зон земельних ділянок закладів загальної середньої освіти» примітку 2 Таблиці Б.1 викласти в такій редакції: «Примітка 2. Для закладів загальної середньої освіти, кооперованих з іншими закладами, а також початкових шкіл, розміщених в 1-3-му поверхах житлових будинків, склад та площі елементів земельних ділянок визначається завданням на проектування».
Варто зауважити, що введений в дію цей Закон буде 21.02.2020 року!
Проте, огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів (крім випадків, встановлених законом), підлягають демонтажупротягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом! Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.
❗️ Тобто, усі незаконні огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до водойм, мають бути демонтовані до 21 лютого 2020 року!
Законом передбачено внесення змін до Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».
⭕️ Законом №233 забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам; розширюється положення Водного та Земельного кодексів щодо забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування; вводиться положення про те, що перешкоджання такому доступу є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.
🎯 У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днівпісля одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками. У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
❗️Обмеження будь-яким способом безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя, крім випадків, передбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400—6800 грн.) і на посадових осіб – від 400 до 700 таких мінімумів (6800-11900 грн).
Контроль за дотриманням вимог Закону
Законом вносяться також зміни до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.
А також зміни до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», згідно з якими місцева державна адміністрація здійснює контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування відповідно до закону.
