Історико-містобудівне обґрунтування (ІМО) не може бути скасовано Мінкультом

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 19.12.2019 року по справі №815/4757/15 щодо скасування Міністерством культури України погодження історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) на будівництво в межах історичного ареалу, прийшов до наступних висновків:

⭕️ Колегія суддів зазначає, що а ні Закон України “Про охорону культурної спадщини”, а ні Методичні рекомендації щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань з метою впорядкування та аргументованого вирішення питань будівництва, реконструкції будівель і споруд у межах історичних ареалів населених місць України не містять положень щодо порядку та підстав скасування (анулювання) відповідного погодження історико-містобудівного обґрунтування (ІМО).

⭕️ Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що погодження історико-містобудівного обґрунтування на будівництво в межах історичного ареалу є дозвільним документом в розумінні  Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Згідно із абзацом 6 частини 1  статті 4 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру. Частиною 7 статті  41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”  передбачено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

  • звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
  • припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом);
  • припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

📌 Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру (в даному випадку Мінкульт), може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  1. встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
  2. здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

❗️ У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в реєстрі документів дозвільного характеру та повернення суб’єкту господарювання безпідставно анульованого документа дозвільного характеру.

ІМО та обмеження висотності

Важливо зазначити, що історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) були відмінені з 01.01.2019 року, проте ІМО, видані до зазначеної тут дати є чинними, і не можуть бути скасовані Мінкультом (окрім передбачених вище випадків).

А отже, з 01.01.2019 року вся проектна документація на нове будівництво в історичних населених місцях має розроблятися виключно відповідно до історико-архітектурних опорних планів.

Історико-містобудівні обґрунтування (ІМО), були одним із способів «легалізації» недотримання обмежень щодо висоти будівель.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Проект має відповідати містобудівній документації, незважаючи на завдання на проектування

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 19.12.2019 року по справі №712/11825/17 щодо притягнення до відповідальності за розробку проектної документації з порушеннями вимог діючого містобудівного законодавства, прийшов, зокрема, до наступного висновку:

🎯 Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобдуівної діяльності, проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

🎯 За приписами ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність установлено, що замовники та підрядники під час створення об’єкта архітектури зобов’язані не включати до завдання на проектування вимоги, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

🎯 Відповідно до наведених вище (в Постанові) вимог чинного законодавства проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, незважаючи на завдання замовника❗️

⭕️ Таким чином, оскільки проектна документація розроблена у відповідності до завдання на проектування, проте з порушеннями вимог діючого містобудівного законодавства, зокрема, будівельних норм, суд приходить до висновку про правомірність притягнення проектувальника до адміністративної відповідальності і накладення відповідного стягнення.

Також суд не прийняв доводи проектної організації про те, що чинне законодавство, серед іншого, передбачало право замовника будівництва скористатись наявним у законодавстві механізмом обґрунтованих відхилень від будівельних норм, яким проектувальник, зокрема, обґгрунтовував правомірність передачі замовнику документації, що не відповідала Генеральному плану та зонінгу.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Генеральний план міста Києва – 2019 (варіант проєкту)

16 грудня 2019 року було презентовано новий Генеральний план столиці. Проте жодних матеріалів так і не було опубліковано, крім короткої брошури.

Сьогодні, дякуючи Хмарочос, вдалося отримати варіант проєкту Генеральнийого плану міста Києва – 2019 (текстова частина).

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019